Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ методичний посібник.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
890.37 Кб
Скачать

Ключові терміни :

Альтернативна ( невійськова ) служба – служба, яку громадянин зобов’язаний проходити замість строкової військові служби у разі, якщо виконання військового обов’язку суперечить його релігійним переконанням.

Амністія – повне або часткове звільнення від відбування покарання або пом’якшення покарання певних категорій осіб, засуджених за вчинені злочини, припинення порушеного кримінального переслідування, а також знаття судимості з осіб, які відбули покарання або звільненні від нього.

Апатрид – особа яка не має громадянства (підданства ) жодної держави.

Аполід - особа яка не має громадянства (підданства ) жодної держави.

Багатогромадянство – належить особи одночасно до громадянства кількох держав.

Безгромадянство – правовий статус особи, яка немає громадянства будь-якої держави.

Біженець – особа, яка вимушено залишила територію держави своєї громадянської незалежності або територію країни свого постійного проживання.

Біпатрид – партійна система, в якій визначальну роль відіграють дві основні політичні партії, що, перемагаючи на вборах, змінюють одна одну при владі.

Видача особи іноземній державі – видача однією державою іншій державі особи, яка обвинувачується у вчиненні або засуджена за вчинення злочину.

Вид на проживання – документ, що видається органами внутрішніх справ іноземним громадянам або особам без громадянства на право постійного проживання на території даної держави.

Визнання громадянства – один із способів набуття громадянства, який полягає в юридичному закріпленні вольовим актом держави фактичного стану речей із громадянством.

Вихід із громадянства – припинення громадянства за волевиявленням особи.

Військовий обов’язок – встановлений конституцією обов’язок громадян відбувати військову службу в збройних силах і захищати країну.

Втрата громадянства – припинення громадянства внаслідок настання певних підстав.

Гарантії конституційних прав і свобод – фактори, що забезпечують реальне здійснення в країні конституційно проголошених прав і свобод людини і громадянина.

Громадянин України – згідно з Законом України « Про громадянство України » від 18 січня 2001 р. – « особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України » (ст. 1 ).

Економічні права і свободи – сукупність конституційних прав і свобод, що визичають юридичні можливості людини і громадянина в економічній сфері.

Експатріація – вигнання з країни особи, позбавленої її громадянства.

Екстрадиція – видача однією державою іншій державі особи, яка обвинувачується у вчиненні або засуджена за вчинення злочину.

Емігрант - особа, яка добровільно або вимушено залишила країну свого громадянства або постійного проживання і виїхала на постійне чи тривале проживання в іншу країну.

Жіноче рівноправ’я – юридично встановлена рівність прав жінки та чоловіка.

Іноземець – особа, яка не є громадянином держави перебування і має доказ незалежності до громадянства іншої держави.

Конституційні гарантії прав і свобод – сукупність установлених конституцією процесуальних та інституціональних засобів захисту прав і свобод людини і громадянина, а також меж та умов їх можливих обмежень.

Конституційні обов’язки людини і громадянина – закріплені в конституційно-правових нормах вимог держави до поведінки будь-яких осіб, що перебувають на її території, або тільки до поведінки громадян даної держави незалежно від їх місцезнаходження.

Культурні права і свободи – сукупність конституційних прав, що визначають юридичні можливості людини і громадянина у сфері культури.

Міжнародно-правові гарантії прав людини – міжнародні юридичні засоби захисту основних прав і свобод людини.

Набуття громадянства – встановлення стійкого правового зв’язку між особою і державою.

Натуралізація – один із двох основних (поряд з філіацією) спосіб набуття громадянства, який полягає у наданні громадянства даної держави іноземцеві чи особі без громадянства на їхнє прохання або за їхньою згодою.

Невідчужуваність прав і свобод людини – основоположний принцип конституційного ладу і конституційно-правового статусу людини в демократичних державах, який означає, що права людини мають природний характер (належать їй від народження) і не можуть бути відчужені на чию б то не було користь.

Обов’язок додержуватись конституції та законів – один із основних конституційних обов’язків громадян, який вимагає, щоб у своїх діях неухильно додержувалися вимог конституції та законів держави, не посягали на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Обов’язок захищати країну – один із основних конституційних обов’язків громадян,який передбачає обов’язкову військову службу або альтернативну їх (невійськову) службу, а також виконання встановлених законом обов’язків у разі війни чи воєнної загрози.

Обов’язок оберігати навколишнє середовище – один із конституційних обов’язків людини, який вимагає від неї не заподіювати шкоду природі.

Обов’язок сплачувати податки – один із основних конституційних обов’язків громадянина,який вимагає від них брати участь у покритті суспільно необхідних витрат відповідно до їх економічних можливостей.

Обов’язок трудитися – один із конституційних обов’язків громадянина, який вимагає від них займатися суспільно корисною працею.

Омбудсман – спеціально обрана чи призначена посадова особа для здійснення контролю за додержанням прав людини і громадянина органами влади, передусім органами виконавчої влад.

Оптація – один із способів набуття і припинення громадянства, який полягає у добровільному виборі особою громадянства при зміні державної незалежності території, на якій вона проживає.

Особисті (громадські) права і свободи – сукупність прав і свобод, які належать людині від народження і не залежать від її громадянства.

Парламентський уповноважений з прав людини – загальна назва посадової особи, яка здійснює контроль за додержанням прав людини і громадянина органами влади.

Паспорт – офіційний документ установленого зразка, що засвідчує особу громадянина.

Підданство – у сучасних державах з монархічною формою правління те саме, що й громадянство.

Пільга (соціальна) – встановлена нормативно-правовим актом перевага, що надається певним категоріям осіб порівняно з іншими особами.

Повноліття – встановлений законом вік, із досягненням якого громадянин стає повністю дієздатним, тобто здатним своїм діями набувати і здійснювати громадські права,створювати для себе громадянські обов’язки і виконувати їх.

Податок – обов’язковий платіж до бюджету відповідного рівня або позабюджетного фонду, що здійснюється юридичними і фізичними особами в порядку і розмірах, установлених законодавчими актами.

Позбавлення громадянства – припинення громадянства особи, здійснене за ініціативи уповноваженого державного органу від імені держави.

Політичний емігрант – особа,яка з особистих причини вимушено залишила країну свого громадянства й виїхала на постійне чи тривале проживання до іншої країни.

Політичний притулок – надання державою іноземному громадянинові або особі без громадянства можливості уникати переслідувань з політичних мотивів на своїй території.

Політичні права і свободи – сукупність конституційних прав і свобод громадян, які надають їм можливість брати участь у громадському й політичному житті країни.

Права – закріплені у правових актах можливості певної поведінки .

Права громадянина – сукупність прав особи, обумовлених її громадянством.

Права дитини – права людини стосовно дітей.

Права жінки – сукупність загальних особистих і політичних прав жінки як людини і громадянина, а також деяких специфічних прав і свобод жінки, зумовлених особливостями її суспільного й сімейного статусу.

Права споживача – закріплені в нормативно-правових актах можливості людини як споживача матеріальних і духовних благ.

Право власності – право людини володіти , користуватися й розпоряджатися незалежним їй майном і результатами своєї інтелектуальної, творчої праці

Право голосу – право громадянина обирати до виборних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, брати участь у референдумах.

Право ґрунту – принцип набуття громадянства за народженням, згідно з яким дитина набуває громадянство держави , на території якої вона народилась, не залежно від громадянства батьків.

Право крові – принцип набуття громадянства за народженням, згідно з яким дитина набуває громадянство тієї держави, громадянами якої є її батьки, незалежно від місця народження.

Право знати свої права та обов’язки – право людини знати свої юридично встановлені права та обов’язки.

Право на безпечні та здорові умови праці – право працівника на умови праці, що відповідають вимогам техніки безпеки, виробничої гігієни та санітарії.

Право на вільний вбір професії або заняття – одне із соціально-економічних прав людини.

Право на життя – невід’ємне право людини на індивідуальне існування, яке полягає в тому, що вона не може бути позбавлена життя.

Право на захист від безробіття – право люди будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на освіту – право людини на здобуття освіти в державних, комунальних та інших навчальних закладах.

Право на правову (юридичну) допомогу – право людини та одержання кваліфікованої юридичної допомоги при вирішенні тих чи інших юридичних питань.

Право на підприємницьку діяльність – право людини створювати (засновувати) підприємства, володіти засобами виробництва, займатися самостійною діяльністю з виробництва продукції, виконання робіт та подання послуг з метою одержання прибутку.

Право на рівну винагороду за рівну працю – конституційне право, яке означає заборону дискримінації в оплаті праці за ознаками статі, раси, кольору шкіри, етнічного та соціального походження.

Презумпція невинуватості – припущення, що визначається договірним, доки не буде доведено зворотне.

Припинення громадянства – припинення правового зв’язку між особою і державою, за якого вони втрачають права та обов’язки одне щодо одного.

Професійна спілка – громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності.

Реєстрація громадянства – надання громадянства особі, яка має на нього право.

Релігійна організація – об’єднання віруючих, утворене з метою задоволення релігійних потреб сповідувати і поширювати віру.

Репатріація – особа, яка повернулась на батьківщину внаслідок репатріації.

Рівне громадянство – принцип конституційного статусу громадянина, згідно з яким громадянина мають рівні конституційні права і свободи незалежно від способів набуття громадянства – за народженням чи шляхом натуралізації.

Соціальні права і свободи – сукупність конституційних прав і свобод , що визначають можливість людини претендувати на отримання від держави за певних умов матеріальних благ.

Соціально-економічні права і свободи – сукупність конституційних прав і свобод, що визначають юридичні можливості людини у сфері застосування її праці.

Судові гарантії конституційних прав і свобод – норми і принципи процесуального права, за допомогою яких у судах захищаються права і свободи людини і громадянина.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – згідно з Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудні 1997 р. – «посадова особа, яка здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі».

Філіація – набуття громадянства за народженням.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.