Лекція 7. Організація рільництва

Основні питання

1. Завдання і спеціалізація рільництва

2. Сутність та економічна оцінка застосування інтенсивних технологій у рільництві

3. Організація системи сівозмін і структури посівних площ

4. Принципи організації основних виробничих процесів

5. Організація виробництва зерна

6. Організація виробництва цукрових буряків

1. Завдання і спеціалізація рільництва

Рільництво – комплексна галузь рослинництва, яка включає в себе вирощування значної кількості польових сільськогосподарських культур. Тут виробляються основні види продукції рослинництва: зерно, насіння соняшнику, цукрові буряки, картопля, і т.д. Із-за високого рівня розораності сільськогосподарських угідь в рільництві виробляється переважна частина кормів для тваринництва.

Основним завданням рільництва в цілому є виробництво конкурентоспроможної продукції для задоволення попиту в ній на внутрішньому і зовнішньому ринках країни при раціональному використанні виробничого потенціалу і збереженні довкілля, підвищення прибутковості й рентабельності галузі. Завдання рільництва стосовно конкретного підприємства визначаються залежно від його спеціалізації, наявності трудових і матеріальних ресурсів, типу і якості ґрунтів та інших природно-економічних умов. На спеціалізацію сільськогосподарського виробництва крім природних факторів ( якість ґрунтів, кількість опадів, температурний режим тощо) впливає комплекс економічних факторів: попит і рівень цін, стан матеріально-технічної бази, наявність кваліфікованих працівників та розвинутої виробничої інфраструктури.

На Поліссі виробляється понад 98 % льону, до 60 жита, близько 50 % товарної картоплі. Господарства цієї зони спеціалізуються у рільництві на вирощуванні зерна, картоплі та льону. Розвиваючи скотарство, підприємства цієї зони вирощують кормові культури, на долю яких часто припадає більше 25% посівної площі.

Лісостеп є найбільш сприятливою зоною для вирощування зернових і зернобобових та інших культур. Господарства цієї зони спеціалізуються в рільництві на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. В структурі посівних площ зернові і зернобобові культури займають 55 – 65 , цукрові буряки – 4 – 8 , соняшник – 6 – 10 %.

Степ за умовами ґрунтового покриву, зволоження та теплового режиму поділяється на північну і південну підзони. Підприємства північної підзони спеціалізуються в рільництві на вирощуванні зернових культур, соняшнику, цукрових буряків. Підприємства південної підзони спеціалізуються в рільництві на вирощуванні зернових культур та соняшнику.

Таким чином, в різних зонах країни під впливом природних і економічних умов рільництво набуває ту чи іншу спеціалізацію. В межах одної зони в різних сільськогосподарських підприємствах напрям рільництва також може бути різним залежно від конкретних умов і спеціалізації господарств.

Вирішення завдань рільництва здійснюється на основі реалізації таких заходів: організація території підприємства і розробка раціональної структури посівних площ відповідно до його спеціалізації і природно-економічних умов; впровадження та освоєння науково обґрунтованих сівозмін; раціональне використання добрив; застосування раціональної системи заходів боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур; впровадження нових високопродуктивних сортів і гібридів культур; впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур тощо.