Сучасна зарубіжна педагогіка про мету виховання

Більшість представників сучасної зарубіжної педаго­гіки мету виховання вбачає в адаптації людини до умов постіндустріального суспільства з урахуванням конкуре­нції на макро- та мікрорівнях. Водночас беруться до ува­ги глобальні проблеми.

Педагогіка неопозитивізму метою виховання вважає підготовку індивіда, здатного включитися в систему інду­стріального виробництва, яке функціонує як добре налаго­джений механізм.

Педагогіка прагматизму мету виховання особистості вбачає у пристосуванні її до життя, у підготовці практи­ків, що вміють робити кар'єру, будувати свій бізнес.

Педагогіка екзистенціалізму передбачає створення умов для самореалізації особистості, зокрема індивідуалі­зацію навчання, що дає змогу реалізувати природні задат­ки людини.

Гуманістична педагогіка, на противагу педагогіці неопо­зитивізму, ставить за мету виховання гуманіста, формування в особистості високих моральних якостей, уміння спілкува­тися, розуміти себе й інших людей. Сучасна особистість, гада­ють її представники, має вміти виживати, об'єднуючись із ін­шими людьми заради захисту життя на Землі. Ця педагогі-

чна течія сформувалась як протест проти негативних наслід­ків стрімкого розвитку техніки, зменшення природних ре­сурсів, забруднення води, ґрунту, атмосфери.

Більшість напрямів зарубіжної педагогіки сходяться на тому, що виховання покликане також формувати за­конослухняну особистість, яка поважає закони і норми моралі демократичного суспільства, знає свої права і обо­в'язки та відповідально ставиться до їх виконання.

Залежно від засадничих принципів досягнення ме­ти виховання пропонуються методи вирішення окремих проблем. Так, американська система морального вихо­вання спирається на суверенність людської особистості, що діє за власним добрим спонуканням. Ця позиція потребує високої майстерності педагога, який повинен допомогти вихованцеві відчути себе впевненою у влас­них силах людиною. Значна увага приділяється і фор­муванню характеру. У більшості держав із традицій­ним демократичним устроєм зусилля педагогів зосе­реджено на тому, щоб молодь зрозуміла значущість громадянських прав і свобод. Навчальним планом школи передбачено відповідні предмети, які роз'ясню­ють конституційні права і свободи громадян, вчать ко­ристуватися ними.

Багато зусиль докладають педагоги і для прищеплен­ня почуття патріотизму. Наприклад, в елементарній шко­лі США обов'язковою є щоденна церемонія клятви держа­вному прапору, що висить у кожному класі над дошкою. Перед початком занять діти встають, прикладають руку до серця, дивлячись на прапор, клянуться бути вірними «прапору, уряду, державі».

Цікавий досвід американських шкіл щодо дисциплі­нування учнів. Учителі та учні на загальних зборах при­ймають кодекс честі — звід правил, які всі учні зобов'язу­ються виконувати. У ньому сказано, як слід поводитися і працювати в бібліотеці, на спортивному майданчику, в за­лі під час розваг. Правила поведінки публікують у довід­нику школи й вручають кожному учневі. Доводять їх і до відома батьків. Учнівський патруль стежить за порядком під час перерв, у їдальні, на спортивних майданчиках, на прилеглій до школи території.

Японські підлітки навчаються взаємоповаги у школі групової поведінки. Для цього їх залучають до групових бесід, під час яких кожен зобов'язаний відкриватися пе­ред іншими і пояснювати причини своїх учинків. Конф­лікти між собою діти уладнують, як правило, самі. Вчи-

тель втручається тільки у вирішення найскладніших пи­тань, інколи до цього залучають і батьківську раду класу.

Великого значення у школах Японії надають трудово­му вихованню. Учнів навчають бути старанними, вміти наполегливо працювати в колективі й виявляти повагу до керівництва. Мета школи — підготувати вихованців до майбутньої кар'єри, озброївши їх основними знаннями про професії, корисні суспільству. Учні самотужки обира­ють навчальні курси, що найбільше відповідають запла­нованому професійному шляху.

Заслуговує на увагу і зарубіжний досвід виховної ро­боти у вищих навчальних закладах. Так, у Негевеському університеті (Ізраїль) створена студентська асоціація, яка є позаполітичною організацією. Представники студентів входять до складу багатьох університетських органів: Ра­ди директорів, Виконавчого комітету, Сенату. В універси­теті проводять різноманітні культурні заходи: лекції, кон­церти, кінофільми, театральні постановки. У гуртожитках студенти мають змогу займатися хоровим співом, народ­ними танцями і т. ін., підготувати черговий номер газети «Барабан». На добровільних засадах вони беруть участь у різних соціальних проектах, зокрема допомагають дітям із проблемних сімей. Спортивний центр університету має гімнастичний зал, шість тенісних кортів і два басейни. Діють клуби гандболу, волейболу, шахмат і плавання. Сту­дентські команди представляють університет у різних змаганнях.