Закономірності і принципи навчання

Різнобічна навчальна діяльність, у процесі якої відбу­вається оволодіння знаннями, вміннями і навичками, роз­вивається особистість учня (студента), здійснюється від­повідно до певних закономірностей і принципів, прита­манних навчальному процесу.

Закономірності навчання. Специфіка дидактичних закономірностей полягає в тому, що вони відображають стійкі залежності між усіма елементами навчання — ді­яльністю вчителя (викладача), діяльністю учня (студента) і об'єктом засвоєння, тобто змістом навчання.

Закономірність навчання — об'єктивний, стійкий і істотний зв'я­зок у навчальному процесі, що зумовлює його ефективність.

Закономірності процесу навчання умовно поділяють на об'єктивні і суб'єктивні.

Об'єктивні закономірності породжені суттю процесу навчання. До них належать:

1) виховний і розвивальний характер навчання: у процесі навчання на основі засвоєння системи наукових знань формується науковий світогляд, моральні, трудові, естетичні та фізичні якості учнів (студентів), виробляєть­ся їх ставлення до навчання. Водночас здійснюється і роз­виток особистості — пізнавальних процесів, уваги, мов­лення, емоційно-вольової сфери та ін.;

2) зумовленість навчання суспільними потребами: ко­жен етап розвитку людської цивілізації потребує певного рівня вихованості й освіченості людини, що забезпечуєть­ся навчанням;

3) залежність ефективності навчального процесу від його умов — навчально-матеріальної бази, наявності ви­сококваліфікованих педагогічних кадрів, зацікавленості навчально-виховним процесом громадськості;

4) залежність процесу навчання від вікових і реаль­них навчальних можливостей учнів — рівня розвитку інтелектуальної, емоційно-вольової сфери, вміння вчити­ся, працездатності, ставлення до навчання та ін.;

5) навчання передбачає цілеспрямовану взаємодію вчи­теля (викладача), учня (студента) і об'єкта, що вивчається: вчитель (викладач) повинен спрямовувати пізнавальну діяльність учня (студента), контролювати її навіть тоді, коли той опановує предмет самостійно;

6) навчальний процес ефективний лише за умови ак­тивності учнів (студентів); результативність його зале­жить від різноманітності, інтенсивності видів навчальної діяльності.

Суб'єктивні закономірності процесу навчання зале­жать від особливостей діяльності вчителя (викладача), йо­го характеру тощо, їх формулюють так:

— поняття можуть бути засвоєні лише тоді, коли пізнавальна діяльність учнів (студентів) спрямована на визначення чітких і зрозумілих співвідношень між ними;

— навички формуються лише за умови відтворення операцій і дій, взятих за їх основу;

— міцному засвоєнню навчального матеріалу сприяє його систематичне повторення і включення в систему вже засвоєного раніше змісту;

— опанування складних способів діяльності залежить від успішного оволодіння простими видами діяльності, що належать до складних, і від готовності визначати ситуа­цію, в якій ці дії можуть бути виконані;

— рівень і якість засвоєння знань за різних умов і здібностей учнів (студентів) залежить від урахування вчителем (викладачем) ступеня значущості для них за­своюваного змісту;

— використання варіативних завдань передбачає за­стосування знань у важливих для учнів (студентів) ситу­аціях, сприяє формуванню готовності до перенесення за­своєних знань і пов'язаних із ними дій у нову ситуацію.

Знання закономірностей навчання сприяє глибшому пізнанню його принципів.

Принципи навчання. Навчання здійснюється на осно­ві обґрунтованих і перевірених практикою дидактичних принципів. Зумовлені закономірностями і завданнями віт-

ховання й освіти, принципи навчання визначають його спрямованість, зміст, організаційні форми і методи.

Принцип навчання (дидактики) — твердження, що визначає зміст, організаційні форми і методи навчальної роботи школи.

Сучасна дидактика, трактуючи навчання як процес пе­редавання, засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізна­вальної діяльності, відповідно розглядає і систему його принципів, яку утворюють принцип науковості, принцип доступності, принцип зв'язку навчання з життям, принцип свідомості й активності учнів, принцип наочності та ін.

Принцип науковості. Він передбачає вивчення учня­ми системи наукових тверджень і використання у на­вчанні методів, близьких до тих, які застосовуються в певній науці. Вимагає розкривати причинно-наслідкові зв'язки явищ, подій, процесів, проникати в їх сутність, де­монструвати могутність людської думки, ознайомлювати з методами науки, розкривати історію її розвитку, бороть­бу тенденцій, взаємозв'язок наук.

Принцип систематичності і послідовності. Зумовле­ний він логікою науки й особливостями пізнавальної діяль­ності, яка протікає відповідно до вікових закономірностей роз­витку особистості. Передбачає системність роботи вчителя, врахування пройденого матеріалу при вивченні нового, роз­криття нового матеріалу частинами, фіксування уваги учнів на вузлових питаннях, продумування системи уроків, показ внутріпредметних і міжпредметних зв'язків. Не менш важ­лива системність у роботі учнів, студентів (систематичне відвідування занять, послідовність виконання домашніх за­вдань, постійне повторення навчального матеріалу тощо).

Принцип доступності. Означає, що навчання успішне і ефективне за умови, коли його зміст, форми і методи відпові­дають віковим особливостям учнів (студентів), їх розумовим можливостям. Реалізація цього принципу передбачає дотри­мання правил «від простого — до складного», «від відомо­го — до невідомого», від «близького — до далекого».

Принцип зв'язку навчання з життям. В основі по­єднання навчання з життям — об'єктивні зв'язки, що встановилися між наукою і виробництвом, теорією і прак­тикою. Реалізовують цей принцип, спираючись на життє­вий досвід учнів, застосовуючи набуті знання у прак­тичній діяльності, розкриваючи практичну значущість знань. Неабияке значення мають і звернення в процесі навчання до краєзнавчого матеріалу та безпосередня участь школярів (студентів) у громадському житті.

Принцип свідомості й активності учнів. Випливає з мети і завдань національної школи і тих особливостей, які передбачає осмислений і творчий підхід до опануван­ня знань.

Свідомість у навчанні забезпечується високим рівнем активності. Свідомому засвоєнню знань також сприяє роз'яснення мети і завдань навчального предмета, значен­ня його для вирішення життєвих проблем, для власних перспектив. Не меншу вагу мають позитивна мотивація до навчання; раціональні прийоми праці на уроці; крити­чний підхід учителя (викладача) до змісту навчального матеріалу, належний контроль і самоконтроль у навчанні.

Активізують пізнавальну діяльність позитивні емоції, викликані інтересом до навчального матеріалу, навчаль­ною діяльністю; розуміння практичної значущості знань, їх зв'язку з життям; єдність між розумінням навчально­го матеріалу і його викладом в усній чи письмовій фор­мі. Підмогою є й доброзичливі стосунки між учителем і учнями, уміння вчителя враховувати психічний стан учнів і стадії їх психічного розвитку. Корисне є й викори­стання сучасних технічних засобів навчання.

Принцип наочності. Він вимагає будувати процес на­вчання на основі живого сприймання учнями (студента­ми) предметів і явищ об'єктивної дійсності. Адже чуттє­ве сприймання навчального матеріалу, що становить ос­нову наочності, сприяє формуванню чітких, точних образів уяви, активізує розумову діяльність, є дієвим засобом ус­відомлення матеріалу.

Залежно від характеру відображення навчальних об'єк­тів наочність буває:

1) натуральною — рослини, тварини, знаряддя і про­дукти праці, мінерали, хімічні речовини та ін.;

2) зображувальною — навчальні картини, малюнки, репродукції художніх полотен, макети, муляжі;

3) схематичною — географічні й історичні карти, схе­ми, діаграми, графіки, рисунки, таблиці тощо.

При використанні наочності важливо не перевантажу­вати нею процес навчання — це знижує самостійність і ак­тивність особистості в осмисленні навчального матеріалу. Слід також чітко формулювати мету використання наочних засобів у структурі уроку та пам'ятати, що показ заздалегідь усіх наочних засобів дезорганізовує увагу. При цьому наоч­ний об'єкт не повинен містити нічого зайвого, щоб не ви­кликати побічних асоціацій. Дотримуючись цього принци­пу, необхідно також зважати на вік школярів.