- •І спілкуванні
- •Особистості
- •Становлення психології як науки
- •Етапи історичного розвитку психології.
- •Психіка і мозок
- •1.2. Основні напрями, структура і методи психології
- •Основні напрями психології
- •Методи психології
- •Запитання. Завдання
- •1.3. Методологічні аспекти психології
- •Системність у дослідженні людської психіки
- •Теорія і експеримент у психологічній практиці
- •Закони психології
- •Психологічна структура діяльності
- •Освоєння діяльності
- •Основні види діяльності
- •Література
- •2.2. Спілкування
- •Сутність спілкування
- •74 Особистість у діяльності і спілкуванні
- •76 Особистість у діяльності і спілкуванні
- •Спілкування як мiжособистісна взаємодія
- •Спілкування як міжособистісне розуміння
- •Література
- •2.3. Психологія особистості
- •Індивід, особистість, індивідуальність
- •Спрямованість особистості
- •Самосвідомість і я-концепція особистості
- •Класифікація груп
- •У вітчизняній психології цей термін Має ДеЩо інших
- •Міжособистісні стосунки в групах (колективах)
- •Методи вивчення міжособистісних стосунків
- •Лідерство в групах(колективах)
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •3.2. Раціональні форми освоєння дійсності
- •Мислення
- •1. За формою відображення дійсності мислення поділяють на наочно-дійове, наочно-образне й абстрактне, які є послідовними ступенями розвитку мислення людини в філогенезі й онтогенезі.
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •Функції емоцій і почуттів у житті людини
- •Теорії емоцій
- •Фізіологічні основи емоцій
- •Основні емоційні стани
- •Запитання. Завдання
- •4.2. Воля
- •Структура вольової дії
- •Вольові якості особистості
- •Запитання. Завдання
- •Сутність темпераменту
- •Історія розвитку вчення про темперамент
- •Типи вищої нервової діяльності і темперамент
- •Типи вищої нервової діяльності
- •Темперамент і стиль діяльності
- •5.2. Характер
- •Сутність і суспільна зумовленість характеру
- •Структура характеру
- •Типологія характерів
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •5.3. Здібності
- •Знання, навички і вміння як основа для розвитку здібностей
- •Характеристика здібностей і проблема їх вимірювання
- •Види і структура здібностей
- •Задатки і здібності
- •Обдарованість і талант
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •Основи педагогіки
- •Предмет, основні категорії, функції і завдання педагогіки
- •1. Дослідження законів і закономірностей педагогічних явищ і процесів.
- •Становлення і розвиток педагогіки
- •Галузі і міжпредметні зв'язки педагогіки
- •Логіка і методи педагогічних досліджень
- •Роль виховання у формуванні особистості. Вирішальну роль у формуванні особистості відіграє процес виховання, що виконує такі функції:
- •Шляхи формування творчої особистості
- •Література
- •1.3. Цілісний педагогічний процес
- •Сутність і структура педагогічного процесу
- •Закономірності і принципи педагогічного процесу
- •Технологія педагогічного процесу
- •Принципи побудови системи освіти в Україні
- •Характеристика основних типів закладів освіти
- •Управління освітою
- •Зв'язок дидактики з іншими науками
- •Актуальні проблеми дидактики на сучасному етапі
- •Державні нормативні документи, що визначають зміст освіти
- •Система контролю за рівнем засвоєння змісту освіти у процесі навчання
- •Вимоги до контролю за рівнем засвоєння змісту освіти.
- •2.3. Процес навчання
- •Сутність і структура процесу навчання
- •Закономірності і принципи навчання
- •Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок.
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •Особливості основних груп методів навчання
- •1. Словесні методи навчання об'єднують пояснення, розповідь, інструктаж, лекцію, бесіду, роботу з підручником.
- •2. Наочні методи навчання охоплюють ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження.
- •3. Практичні методи навчання охоплюють вправи, лабораторні роботи, практичні роботи, дослідні роботи.
- •Форми організації навчання
- •Засоби навчання
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •2.5. Технології навчання у сучасній школі
- •Нові технології навчання
- •Технологія групової навчальної діяльності школярів.
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •Специфіка, рушійні сили і етапи процесу виховання
- •Результати процесу виховання
- •Основні закономірності виховання
- •Основні принципи виховання
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •Мета і завдання національного виховання
- •Розумове виховання
- •Моральне виховання
- •Умови ефективності морального виховання. Ефективність морального виховання молоді визначають такі чинники:
- •Статеве виховання і підготовка до сімейного життя
- •Правове виховання
- •Антинаркогенне виховання
- •Екологічне виховання
- •Трудове виховання
- •Економічне виховання
- •Естетичне виховання
- •Сучасна зарубіжна педагогіка про мету виховання
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •3.4. Методи і форми виховання
- •Методи виховання
- •Форми організації виховного процесу
- •Запитання. Завдання
- •Література
- •Сім'я — основний осередок виховання дітей і молоді
- •Виховна роль дитячих і юнацьких організацій
- •Виховання дітей і молоді в позашкільних установах
- •Роль церкви у вихованні підростаючого покоління
- •Школа як провідна ланка в системі виховання
- •Запитання. Завдання
Галузі і міжпредметні зв'язки педагогіки
У процесі історичного розвитку між галузями педагогічних знань склалися різноманітні зв'язки та відношення. Так утворилася система педагогічних наук.
Система педагогічних наук. Сучасна педагогічна наука охоплює до двадцяти галузей, що сформувалися у процесі розвитку педагогічних знань. До них належать загальна педагогіка, вікова педагогіка, корекційна педагогіка, соціальна педагогіка, професійні педагогіки, історія педагогіки і школи, часткові (предметні) методики та ін.
Загальна педагогіка — галузь педагогіки, що вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання, навчання й освіти, досліджує проблеми навчально-виховного процесу.
її структуру становлять такі розділи: основи педагогіки, теорія навчання та освіти, теорія виховання, теорія управління навчально-виховним процесом.
Вікова педагогіка (дошкільна, шкільна педагогіка, педагогіка дорослих) — галузь педагогіки, що досліджує закони та закономірності виховання, навчання й освіти, організаційні форми і методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп.
В умовах гуманізації освіти важливе значення мають навчання і виховання дітей із певними відхиленнями в розвитку.
Корекційна педагогіка — галузь педагогіки, предметом якої є виховання, навчання та освіта дітей із вродженими чи набутими відхиленнями у фізичному або психічному розвитку.
До неї належать сурдопедагогіка (навчання й виховання глухих і глухонімих), пгифлопедагогіка (навчання й виховання сліпих і тих, хто має вади зору), олігофренопе-дагогіка (навчання й виховання розумово відсталих і дітей з уповільненим розумовим розвитком), логопедія (навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення), виправно-трудова педагогіка (перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців).
Наприкінці XX ст. активізувався розвиток соціальної педагогіки.
Соціальна педагогіка — галузь педагогіки, що вивчає закономірності та механізми становлення й розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання в різних соціальних інститутах.
її предметом є соціально орієнтована діяльність освітніх, наукових, культурних та інших закладів, установ і соціальних служб, які сприяють формуванню соціальної активності дітей та молоді в процесі вирішення суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства.
Соціальна педагогіка має кілька розділів: агогіка — наука про шляхи запобігання відхилень у поведінці дітей і підлітків; герогіка — наука про соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку; андрагогіка — наука про освіту та виховання людини впродовж усього її життя; віктимологія — наука про різні категорії людей, які стали жертвами насильств та несприятливих умов соціальної організації.
У процесі соціологізації особистості важливого значення набуває засвоєння нею норм, правил поведінки та установок, що визначають виконання ролі представника чоловічої чи жіночої статі у суспільстві. Цим питанням займається гендерна педагогіка, яка останнім часом активно розвивається в Україні.
Професійні педагогіки — галузі педагогіки, що вивчають особливості, форми і методи навчання людей, які здобувають або мають певний фах (лікувальна, театральна, військова, спортивна педагогіки та ін.).
Серед галузей педагогіки, зосереджених на педагогічних проблемах дорослих, інтенсивно розвивається педагогіка вищої школи, яка розкриває закономірності навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, специфічні проблеми здобуття вищої освіти.
До системи педагогічних наук належить також історія педагогіки і школи.
Історія педагогіки і школи — галузь педагогіки, що вивчає розвиток педагогічних ідей і практику освіти різних історичних епох.
Окрема група педагогічних наук — часткові (предметні) методики.
Часткові (предметні) методики — галузі педагогіки, предметом дослідження яких є закономірності викладання і вивчення конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти всіх типів.
Інтегруючи напрацювання різноманітних педагогічних галузей, вони концентрують свої зусилля на особливостях опанування знань з конкретного предмета.
Подальший розвиток людської цивілізації, очевидно, буде супроводжуватися формуванням нових галузей педагогічних знань.
Зв'язок педагогіки з іншими науками. Оскільки проблему виховання особистості вивчають різноманітні науки, педагогіка з ними тісно пов'язана.
Міжпредметні зв'язки педагогіки — зв'язки педагогіки з іншими науками, що дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища і процеси.
Педагогіка пов'язана із соціологією, етикою, естетикою, психологією, анатомією, фізіологією, гігієною людини тощо. Зв'язок її з іншими науками має такі аспекти:
— спільність понятійно-категоріального апарату (понять, закономірностей, концепцій, предметів, процесів, критеріїв, методів);
— міжпредметна взаємодія (взаємовплив, взаємопроникнення, інтеграція).
— запозичення ідей інших наук (наприклад, ідею, згідно з якою «людина формується у діяльності» — з філософії), використання їх методів дослідження (зокрема, анкетування — із соціології), творче опрацювання результатів досліджень інших наук (насамперед психології), участь у спільних дослідженнях; замовлення іншим наукам на вивчення певних явищ.
Соціологія, етика, естетика допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати закономірності людського буття і мислення, надають оперативну інформацію про зміни в науці та суспільстві, коригуючи спрямованість виховання.
Психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка — ефективність виховних впливів, які спричиняють зміни в її внутрішньому світі й поведінці. Тому кожен розділ педагогіки спирається на певний розділ психології.
Анатомія і фізіологія людини дають змогу зрозуміти перебіг основних фізіологічних процесів людського організму та особливості людини як біологічної істоти. Інформація про функціонування вищої нервової діяльності, першої та другої сигнальних систем, розвиток і функціонування органів чуття, опорно-рухового апарату, серцево-судинної та дихальної систем обов'язково враховується у навчально-виховному процесі. Знання вимог до гігієни дітей та підлітків оптимізує зміст заходів щодо зміцнення здоров'я, фізичного розвитку школярів, організації їх трудової діяльності, є важливим чинником організації роботи навчальних та дитячих закладів різних типів.
Зв'язок педагогіки з медициною є умовою розвитку корекційної педагогіки, що розробляє засоби, які дають
змогу досягти терапевтичного ефекту й полегшити процеси соціалізації дітей із вродженими чи набутими відхиленнями в розвитку, компенсувати наявні дефекти.