Запитання. Завдання

1. Поясніть вислів: «Пам'ять — це дорога з минулого в майбутнє».

2. Які недоліки мають різні теорії пам'яті?

3. Розкрийте відмінності між сенсорною і короткочасною пам'яттю.

4. Як відбувається розвиток і формування пам'яті?

5. Чим довільне запам'ятовування відрізняється від мимовільного?

6. За допомогою яких прийомів можна сповільнити процес забу­вання потрібного матеріалу або запобігти йому?

7. Чим можна обґрунтувати величезні можливості пам'яті людини?

8. Які причини індивідуальних відмінностей у пам'яті людей?

9. Поясніть, чому початок і кінець розмови запам'ятовуються кра­ще, ніж її середина.

10. Поясніть, чим мислення відрізняється від процесів чуттєвого пізнання.

11. Чому мислення має суспільну природу?

12. У чому проявляється суб'єктивність мислення?

13. Визначте роль інтуїції, гіпотези і плану в мисленнєвій діяльнос­ті на матеріалі предмета вашої спеціалізації.

14. Чим мислення людини відрізняється від практичного мислення тварин?

15. Порівняйте задачу з проблемною ситуацією. Яка між ними від­мінність?

16. Складіть алгоритми розв'язування задачі.

17. Покажіть можливі шляхи формування самостійності, критичнос­ті та інших якостей мислення у студентів.

18.У чому полягає відмінність уяви від інших психічних процесів?

19. З'ясуйте, чи можна назвати уяву образним мисленням.

20. Чому фантазія краще розвинута у дітей, які виховуються в ба­гатодітних сім'ях?

21. Як впливає уява на фізіологічні та органічні процеси людини?

22. Проілюструйте роль уяви у творчій діяльності людини.

23. Чому не може бути уяви у тварин?

24.Сучасні комп'ютери здатні здійснювати складні обчислення, грати в шахи, складати вірші і музику, читати і перекладати тексти. Чим таке мислення комп'ютера відрізняється від мислення людини?

Література

Адамар Ж. Очерки психологии открьітия в области математики. — М., 1974.

Аткинсон Р. Человеческая память й процесе обучения. — М., 1980. Балл Г. А. Теория учебньїх задач. — М., 1990.

Беркинблит М., Петровский А. Фантазия й реальность. — М., 1968.

Брунер Д. Психология познания. — М., 1977.

Брушлинский А. В. Психология мьішления й кибернетика. — М., 1979.

Вейн А. М., Каменецкая Б. Й. Память человека. — М., 1973.

Вьіготский Л. С. Собрание сочинений: В 6 т. — М., 1982. — Т. 2.

Давьідов В. В. ВидьІ обобщений в обучении. — М., 1972.

Дергачев В. В. Молекулярньїе й клеточньїе механизмьі памяти. — М., 1977.

Загальна психологія/ О. Скрипченко, Л. Долинська, 3. Огороднійчук та ін. — К., 1999.

Зинченко П. Й. Непроизвольное запоминание. — М., 1961.

Зінченко П. І., Репкіна Г. В. Пам'ять і ЇЇ розвиток. — К., 1965.

Иванов С. Отпечаток перстня. — М., 1974.

Исследование мьішления в советской психологии/ Под ред. Є. В. Шо-роховой. — М., 1966.

Калмьїкова 3. Й. Продуктивнеє мьішление как основа обучаемости. — М.,1981.

Коршунова Л. С. Воображение й его роль в познании. — М., 1989.

Косткж Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особис­тості. — К., 1989.

Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека. — М., 1974.

Лурия А. Р. Маленькая книжка о большой памяти. — М., 1968.

Моляко В. А. Психология конструкторской деятельности. — М., 1983.

М'ясоїд П. А. Загальна психологія. — К., 1998.

Петровский А. В. Роль фантазии в развитии личности. — М., 1961.

Психологія/ За ред. Г. С. Костюка. — К., 1968.

Психологія/ За ред. Ю. Л. Трофімова. — К., 1999.

Роменець В. А. Фантазія, пізнання, творчість. — К., 1965.

Рубинштейн С. Л. О мьішлении й путях его исследования. — М., 1958.

Рубинштейн С. Л. ОсновьІ общей психологии: В 2-х т. — М., 1989.

Скрипченко О. В. Психічний розвиток учнів. — К., 1974.

Смирнов А. А. Проблеми психологии памяти. — М., 1966.

Тихомиров О. К. Психология мьішления. — М., 1984.

Фрейд 3. Толкование сновидений. — К., 1991.

Хофман Й. Активная память. — М., 1986.

4.

Емоційно-вольова сфера особистості

4.1. Емоції і почуття

Людина ніколи не може бути байдужою до предметів і явищ навколишньої дійсності, стосунків з іншими людь­ми, суспільних подій. Вони викликають задоволення чи незадоволення, сміх, радість, здивування, горе, смуток то­що. У психологічній літературі різноманітні переживан­ня, в яких виражається ставлення людини до того, що діється навколо неї, до інших людей і до самої себе, позна­чають поняттями «емоції» і «почуття».