Лобний - лобовий

Лобний. Те саме, що лобовий 1.

Лобовий. 1. Який стосується лоба: лобова кістка.

2. Спрямований прямо перед собою, в лоб; який міститься в передній частині чогось: лобовий удар, лобова атака, лобовий вогонь, лобове скло, лобовий щит.

...ЛОГ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "той, хто займається наукою", "слово": біолог, зоолог, філолог, діалог, монолог.

...ЛОГІЗМ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "слово", "словосполучення": неологізм, фразеологізм.

...ЛОГІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "наука", "знання": біологія, філологія.

ЛОГО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "слово", "мова", "мовлення"; пишеться разом: логометр, логопедія.

ЛОЖА - ЛОЖЕ

Ложа¹, -і, ор. -ею, ж. 1. Місце для кількох глядачів у театрі.

2. Таємне товариство і місце зборів масонів: масонська ложа.

Ложа². Дерев’яна частина в деяких видах вогнепальної зброї.

Ложе¹, -а, с. заст., поет. Місце для спання, постіль.

Ложе². Те саме, що ложа².

лонгет див. лангет.

ЛОПАТНИЙ - ЛОПАТЕВИЙ

Лопатний. Який стосується лопати.

Лопатевий. Який має лопаті, з лопатями: лопатева машина, лопатеве колесо.

ЛОРД - МІЛОРД

Лорд, -а. Спадковий титул вищого дворянства в Англії, а також особа, яка носить цей титул; член верховної палати англійського парламенту: титул лорда, палата лордів.

Мілорд, -а. Ввічливо-шанобливе звертання в англійців до чоловіка з привілейованих класів.

ЛОТ¹, -а. Російська одиниця маси (12,8 г), що вживалася до введення метричної системи мір.

ЛОТ², -а. Предмет чи кілька предметів, що їх продають на аукціоні.

ЛОТ³, -а. Прилад для вимірювання глибини моря, річки тощо з борта судна.

луг див. лука.

ЛУДЖЕНИЙ - ЛУЖЕНИЙ

Луджений. Дієприкм. від лудити; у знач, прикм. – укритий полудою (переважно про залізні вироби): луджена електролітичним способом жерсть (бляха), луджений посуд.

Лужений. Дієприкм. від лужити – обробляти лугом.

ЛУКА - ЛУГ

Лука. Місцевість, укрита трав’янистою рослинністю. Дівчата на луці гребли, А парубки копиці клали (Т.Шевченко); А за горами розіслалась широким подолом зелена лука, неначе засіяна ярою рутою (І.Нечуй-Левицький); Доньку на руки, Сина за руку Та й підем, сестро, Гулять на луку (М.Шпак).

Луг¹, -у, м. (у) лузі. Лука, але часто ще поросла кущами, а також низина, поросла лісом. У зеленому лузі темному Бурлак проживає (М.Костомаров); За Дніпром стелився в імлистому серпанку залитий сонцем луг (В.Кучер); Степ без краю; зелені та м’які луки понад річкою, темні луги з дібровами (Марко Вовчок).

Луг², -у, Гідроокис натрію, калію та інших металів, а також розчин деревного попелу. Зайшла [Орися] в хату, щоб набрати лугу для прання (Григорій Тютюнник).

ЛУНА, ВІДЛУННЯ. Відбиття звуку од віддалених предметів, що сприймається як повторення первинного звучання, а також переносно. Защебетав соловейко – Пішла луна гаєм (Т.Шевченко); Пройдуть зливи, замовкнуть грози, Задрімають вітри на ланах. І весняного грому погрози Пронесе стороною луна (В.Симоненко); В цю мить за далеким лісом ударив грім. Над сонними хащами покотилося відлуння (Ю.Бедзик).

ЛЬОДОВИК – ЛЬОДОВНЯ, ЛЬОДОВНИК

Льодовик, -а. Скупчення великих мас льоду, що має властивість сповзати, на земній поверхні: гірський льодовик.

Льодовня, -і, ор. -ею, льодовник, -а. Погріб з льодом; ящик або шафа з льодом.

ЛЬОТЧИК, ПІЛОТ - АВІАТОР. Значення тотожні, але авіатор у сучасній мові майже не вживається.

ЛЮБИМИЙ - УЛЮБЛЕНИЙ

Любимий. Переважно який користується чиєюсь любов’ю, викликає в когось почуття любові; любий: любимий братик, бути любимим.

Улюблений. Переважно якого найбільше люблять, який найбільше відповідає чиїмсь смакам, уподобанням, нахилам: улюблена пісня, улюблена роль, улюблена гра.

любити див. кохати.

любов див. кохання.

людина див. чоловік.

ЛЮДСЬКИЙ - ЛЮДЯНИЙ - ЛЮДНИЙ

Людський. Який стосується людей, належний людям, який складається з людей тощо: людська мова, людське тіло, людська справедливість, людська істота, людський рід, людське щастя.

Людяний. Який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до інших; сповнений щирості; гуманний: людяна натура, людяна жінка, людяна усмішка, людяний закон, людяний девіз. Пох.: людяність, людяно.

Людний. Багатолюдний: людне зібрання, людне містечко, людний шлях.

ЛЮСТР - ЛЮСТРА - ЛЮСТРО

Люстр, -у. Пігмент для розписування глазурованих керамічних виробів.

Люстра, -и. Підвісний освітлювальний прилад.

Люстро -а. Дзеркало, а також переносно. Панночка сиділа перед люстром при світлі свічки й виймала з вух дорогі сережки (О.Довженко); В проміжках між вікнами стояло кілька люстер в бронзових багетах (М.Лазорський); Ворскло, Ворскло! Як тихо й ласкаво плинуть чисті твої води, відбиваючи в блискучім люстрі своєму небесну блакить (Л.Первомайський).

ЛЮСТРАЦІЇ¹, -ій, мн. Релігійні обряди, пов’язані з уявленнями про очисну силу магічних дій.

ЛЮСТРАЦІЇ², -ій, мн. У Польщі (XVI–XVIII ст.), Литві, Білорусі, Україні (XVIII–XIX ст.) – періодичні описи державного майна для обліку доходів.

люстро див. люстра.

М (ем). Як назва літери вживається в с. р.: заголовне м; як назва звука вживається в ч. р.: м’який м, твердий м.

мавка див. русалка.

МАВРИТАНСЬКИЙ - МАВРСЬКИЙ

Мавританський. Який стосується Мавританії і маврів: мавританський стиль, мавританський костюм.

Маврський. Який стосується маврів: маврські племена.

МАГМА - МІГМА

Магма. Природний силікатний високотемпературний розплав, який виникає в надрах Землі переважно з оксидів кременю, алюмінію, заліза, магнію, кальцію тощо. Пох. магматичний.

Мігма. Силікатний розплав, який утворився в земній корі з гірських порід. Пох. мігматичний.

МАГНІТО... Перша частина складних слів, що відповідає словам магніт, магнітний; пишеться разом: магнітогідродинаміка, магніторозрядний.

мадяри див. угорці.

МАЖОР - МІНОР

Мажор, -у. Музичний лад, акорд якого складається з великої та малої терцій і має бадьоре, радісне звучання; переносно – бадьорий, радісний настрій, характер тощо. Пісня старовинна, мінорна, але вони співають її в такім радіснім мажорі (О.Довженко); Я не вірю, що пригож Нам лиш мажор, а сум кінчається, Бо ж люди житимуть, отож Колись там хтось і запечалиться (В.Бичко).

Мінор, -у. Музичний лад, звуки якого утворюють малий тризвук із забарвленням суму, журби; переносно – смутний, журливий настрій: модуляція з мінору в мажор.

МАЖОРНИЙ - МІНОРНИЙ - МАЖОРИТАРНИЙ

Мажорний. Який стосується мажору; переносно – бадьорий, радісний. В засмучену кімнату, як вихор, влетіла мажорна музика (А.Головко); Рашель пише мені досить часто, листи милі, але, як завжди, короткі, настрій досить мажорний (Леся Українка); Ударю по струнах – бандура заплаче, несила мажорних акордів дібрать (П.Карманський).

Мінорний. Який стосується мінору; переносно – смутний, журливий. Ось перший сумний, мінорний акорд. Якийсь мороз пробіг по всій істоті Миколи (Г.Хоткевич); Хай і осінь, і дощ мочить квіти, – я майбутніми веснами юні Струнам радості в серці дзвеніти, а мінорних не треба нам струн (В.Сосюра).

Мажоритарний. Який належить до більшості, заснований на більшості: мажоритарна [виборча] система. Пор. міноритарний.

мазер див. лазер.

макро... див. мікро...

МАКСИМУМ - МАКСИМА

Максимум, -у. 1. Найбільша кількість, найвищий ступінь.