2. Те саме, що цілісний: цільний світогляд, цільна композиція, цільна натура, цільний характер.

цісар див. цезар.

ЦУКОРНИЦЯ - ЦУКЕРНИЦЯ

Цукорниця, -і, ор. -ею. Посуд для цукру.

Цукерниця. Посуд для цукерок.

ЦУКРОВИЙ - ЦУКРИСТИЙ

Цукровий. Виготовлений з цукру, з цукром; який займається виробництвом цукру; який використовують для одержання цукру: цукрові буряки, цукрова тростина, цукрова промисловість, цукрова кістка (кістка з губчастою будовою тканини), цукровий діабет (захворювання).

Цукристий. Який містить у собі цукор, багатий на цукор: цукристий горох, цукриста рідина.

ЦУНАМІ, невідм., с. Величезна руйнівна океанічна хвиля, яка виникає внаслідок сильних підводних землетрусів чи острівних вулканів.

Ч (че). Як назва літери вживається в с. р.: мале ч; як назва звука вживається в ч. р.: твердий ч, шиплячий ч.

ЧАБАНКА, розм. 1. Пастушка, яка пасе овець; дружина вівчаря. Лузаючи насіння, вона спокійно гомоніла з чабанками, що жили при таборі (О.Гончар).

2. Собака вівчарка. Стережуть їх [отари] чабани з собаками.. Одна така чабанка вільно загризає вовка (з.Тулуб).

ЧАВУНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову чавун; пишеться разом: чавуновоз, чавуноливарня.

ЧАДИТИ, ЧАДІТИ - ЧАДІТИ

Чадити, чадіти, -джу, -диш. Виділяти чад, напускати чаду. На комині блищала лампа без скла й більше чадила, ніж світила (І.Нечуй-Левицький); Мотор., чадив перегаром бензину й масла (П.Загребельний); На столі чадів каганчик (А.Хижняк); Євген мовчав, чадів махоркою... (В.Земляк).

Чадіти, -ію, -ієш. Отруюватися чадом. Саму б її засадити, рижу відьму, в оце смердюче, перегріте пекло, де чадієш від сірки (О.Гончар).

ЧАЄ... Перша частина складних слів, що відповідає слову чай; пишеться разом: чаєпресувальний, чаєсушарка.

ЧАЙКА¹. Морський водоплавний птах; птах, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у лісах та чагарниках. А на морі... Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі (Леся Українка); Десь над болотцем чайка озвалась (Л.Глібов); Степові чайки., кружляли та й кружляли над могилою (О.Ільченко).

ЧАЙКА . Бойовий довбаний човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами. – Благослови, отамане, Чайки поспускати Та за Тендер погуляти, Турка пошукати (Т.Шевченко); Нашу чайку розбили бескети (О.Олесь); Гей, як посідало На чайки козацтво, В море випливало, З Дніпрового гирла до Босфору Миттю долітало (Л.Забашта).

чартист див. хартист.

Чаруюче - чаруючи

Чаруюче, присл. Повітря знищечку лоскоче; Легкий вітрець звіва, Напрочуд пестить, щось шепоче, Чаруюче співа (переклад П.Грабовського).

Чаруючи. Дієприсл. від чарувати. Сяючі погляди, якими Шура осипала Черниша на вогневій, так досі й сяяли на ньому, чаруючи Маковея (О.Гончар).

ЧАСОПИС, -у. Періодичне друковане видання (газета, журнал). Я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (М.Коцюбинський); Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет та часописів на всяких мовах (М.Коцюбинський); Юхим по складах читав якусь статтю з українського часопису (С.Васильченко).

ЧАСТИНА. При цьому слові, якщо воно входить до складу підмета, присудок має форму однини. З нею йде частина підпасків (Леся Українка); Частина солдатів стоїть в обороні (І.Нехода); Частина слів вислизає з пам’яті (М.Стельмах). Не буде помилкою, коли (за змістом) присудок матиме форму множини. Пор. більшість.

ЧАСТОТА - ЧАСТОТНІСТЬ

Частота. 1. Властивість і стан частого: частота поливів, частота землетрусів.

2. Число рухів, коливань, повторень за одиницю часу: частота коливань маятника, частота пульсу, струм високої частоти.

Частотність, -ності, ор. -ністю. Показник частоти: частотність уживання слів.

ЧЕРВЕНЬ - ЧЕРВІНЬ

Червень, -вня, ч. Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. Пох. червневий.

Червінь¹, -вені, ж. 1. Густа червоно-коричнева фарба для розписування череп’яного посуду.

2. Яскраво-червоні барви на чомусь. За мною Київ тягнеться у снах. Зелена глиця і темнава червінь достиглих черешень (В.Стус).

Червінь², -веню, ч. Рум’янець на обличчі. Я бачу неміч, блідий вид і щоки, червінем покриті (Я.Щоголів); Щовечора палав він у пропасниці, блищали очі, на щоках горів хворий червінь (З.Тулуб).

ЧЕРВЛЕНИЙ. Темно-червоний (у поезії). А він собі, узявшись в боки, По кровлі кедрових палат В червленій ризі похожає (Т.Шевченко); Йде вояк, закутий в зброю, Щит червлений у руці (О.Олесь).