Базар - ринок - ярмарок

Базар, -у. 1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів.

2. Організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або періоди найбільшого попиту на них: книжковий базар, шкільний базар, новорічний базар.

Ринок, -нку. 1. Те саме, що базар 1.

2. Сфера товарного обміну; пропозиція і платоспроможний попит на товари світового господарства, країни тощо: ринок збуту, світовий ринок, товарний ринок. Пох. ринковий.

Ярмарок, -рку. Торг, який влаштовується регулярно в певну пору року і в певному місці.

БАЗУВАТИСЯ, -ується 1. (на чому). Мати щось за основу, ґрунтуватися на чому-небудь. Рослинний орнамент у своїй основі глибоко реалістичний, базується на відтворенні об’єктивного світу (з журналу).

2. (на чому, на що, де). Мати базу. Чорноморський флот по-давньому базувався на Севастополь (В.Кучер); Госпіталь базувався в угорському курортному містечку (О.Гончар).

БАЙ - БЕЙ

Бай, бая, ор. баєм. У колишній Середній Азії – багач, великий землевласник або скотар. Всі уже догадувалися, що цього року аул відкочує набагато далі, ніж завжди, тільки ніхто не наважувався розпитувати про це грізного бая (З.Тулуб).

Бей, бея. 1. У країнах Близького й Середнього Сходу – титул дрібних феодальних власників або вищих чиновників; бек. – Слухай-но, озвалась Сальтане до перекупки, – йди-но ти собі звідси, бо як прийде бей, то будеш ти знати, він таких, як ти, не любить (Леся Українка); Ти повинен сказати, що тебе прислав перекопський бей, який іде на допомогу ханові (В.Малик).

2. Додаток до імені в значенні "пан": Арслан-бей.

БАЙДУЖИЙ. 1. (до кого-чого, рідше на що і без додатка). Який не звертає уваги на когось, щось, не виявляє зацікавлення. Все здасться йому чужим, незвичайним, байдужим до його горя, до його долі (М.Коцюбинський); Дівчина далекими байдужими очима зиркнула на парубка (М.Стельмах).

2. (кому). Який не викликає до себе інтересу, не цікавий для когось. І цей вечірній холодок Байдужий нам. Йдемо веселі (М.Шпак).

БАЙРАК, -у. Ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником. Ой не шуми, луже, зелений байраче (пісня); Через гору стежечка геть простяглась, Пішла по байраках, ярами, степами (О.Афанасьєв-Чужбинський); З поля Чорний яр здавався просто лісом, а як увійдеш у той ліс, то це байрак глибокий. Дуби, клени, осики, берести та всякий чагарник густо поросли й позчіплювалися гіллям (Б.Грінченко); Людність ховається в околишніх байраках (О.Соколовський).

БАЛ¹, -у. Веселий вечір з танцями: костюмований бал, бал-маскарад. Пох. бальний.

БАЛ , -а. 1. Одиниця виміру сили якогось природного явища (вітру, землетрусу тощо): землетрус у сім балів.

2. Виражена цифрою оцінка успіхів (у навчанні, спорті): сума балів. Пох. Баловий: балова система успішності.

БАЛАНСИР - БАЛАНСЕР - БАЛАНСЕР

Балансир, -а. Переважно двоплечий важіль; регулятор у годинниковому механізмі, який заміняє маятник; жердина для балансування.

Балансер, -а. Акробат, що танцює на канаті; еквілібрист.

Балансер, -а. Опорна нитка у хвостатих земноводних.

БАЛІСТА - БАЛІСТИКА

Баліста. Старовинна метальна машина.

Балістика, -и, д. і м. -ці. Наука про рух артилерійських снарядів, ракет, авіабомб, куль тощо.

БАЛЬНЕО... Перша частина складних слів, що відповідає слову бальнеологічний; пишеться разом: бальнеопроцедура, бальнеотерапія.

БАНКА - БАНЬКА

Банка¹, -и, д. і м. -ці. 1. Скляна, металева, пластикова посудина переважно циліндричної форми: консервна банка.

2. мед. Невелика грушоподібна склянка.

Банка². Мілина в морі.

Банька. 1. Переважно глиняна звужена вгорі посудина для води. Той тільки пив воду з копанки, хто приходив з банькою (А.Свидницький); І тільки й спочиву, що у старої Гальки Води напитися з полив’яної баньки (М.Рильський).

2. Кулястий або опуклий предмет, кулька; бульбашка. Он величезні скляні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Панас Мирний); Розлетілося все, щезло, мов мильне банька (А.Крушельницький).

банкет див. бенкет.

БАНКОВИЙ - БАНКІВСЬКИЙ

Збігаються в значенні, але почасти розходяться в сполучності. Обидва слова вж. зі сл.: внесок, документ, капітал, книжка, операція, переказ, політика, справа. Тільки з банківський вж. слова: актив, контроль, крах, кредит, кредитування, працівник, робота, система, службовець.

банька див. банка.

БАНЯ, -і, ор. -ею. Опуклий дах, що має форму півкулі; сферична поверхня або предмет такої форми, а також переносно. На високому шпилі, на чолопочку, проти самої греблі біліла церква з п’ятьма банями (І.Нечуй-Левицький); Осінній дощ на церкві баню миє (Б.Лепкий); Майже коло самої землі., виникла баня парашута (Ю.Яновський); Низенькі хати осіли під синьою банею неба (М.Коцюбинський).

БАР¹, -а. Одиниця виміру атмосферного тиску.

БАР², -а. Деталь машини.

БАР³, -у. Маленький ресторан.

БАР⁴, -у. Мілина на морі чи в гирлі річки.

БАРВА - ФАРБА

Барва. 1. Колір, забарвлення. При землі вже ніби вечір, холодна вогкість, а там, угорі, – яка симфонія світла і барв! (Ірина Вільде); Багато голосів на світі, Як барв на поверхні земній (М.Рильський); Квітки стулювалися, тратили барву і форму (Б.Лепкий); Борис відчув, що червона барва заливає йому обличчя (Вал. Шевчук).

2. перен. Характер, тон, колорит, манера виконання тощо. Та пісня, як море – і стогне, й рида, І барвами грає, і скелі зриває, Як чиста прозора вода (Леся Українка).

3. зрідка. Фарба. Пох. барвистий (різноколірний: барвисті квіти, барвиста веселка, перен. барвиста мова); барвистість (барвистість лісів).

Фарба. Речовина для забарвлювання: олійна фарба, перен. малювати рожевою фарбою. У значенні "барва" рідковживане. Але ж де рушники гаптовані, що застилали стіни, де ліжники домашнього виробу жовтогарячої та червоної фарби? (С.Божко). Пох. фарбовий.

БАРЕЛЬ - БАРИЛЬ

Барель, -і, ор. -ллю. Одиниця об’єму рідин і сипких тіл в Англії (163,65 л) і США (119,24 л, а для нафти – 158,76 л).

Бариль, -і. Одиниця об’єму рідин у Латинській Америці (76 чи 96 л).

БАРИ... - БАРО...

Бари... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "важкий"; пишеться разом: барицентр, барицентричний.

Баро... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "тиск"; пишеться разом: барокамера, барометричний.

БАРИЛО. Переважно невелика (рідше – великого розміру) дерев’яна посудина для рідини з двома днищами й опуклими стінками. Сало й пшоно в казаночки складали, Воду в барила з криниць наливали (Я. Щоголів); У нього був кращий у Києві льох, де у величезних, кутих залізом барилах набирали аромату угорські й рейнські вина (З.Тулуб).

бариль див. барель.

БАРИТОНОВИЙ, БАРИТОННИЙ - БАРИТОНАЛЬНИЙ

Баритоновий, баритонний. Прикм. від баритон: баритоновий (баритонний) голос, баритонова (баритонна) партія, баритонові (баритонні) тони.

Баритональний. Близький до баритона тембром і діапазоном: баритональний бас, баритональний тенор.

баро... див. бари...

БАРТЕР, -у. Безпосередній (натуральний) товарний обмін без використання грошей. Пох. бартерний: бартерний обмін, бартерна торгівля.

БАСИТИ - БАСУВАТИ

Басити, башу, басиш, розм. Говорити, співати, сміятися басом. – Яне винуватий, Костянтин Іванович, – басив Жук, – я нічого не чув (Панас Мирний); – Ей ти, носатий, купи у мене зайця! – басив з середини молодий голос (М.Коцюбинський).

Басувати, -ую, -уєш. Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (переважно про коней). От ніби перед його очима басували гетьманські коні (І.Нечуй-Левицький); – Попустіть поводи... Дайте волю, нехай басує! (О.Стороженко); Козаки на конях жваво басували (П.Грабовський).

БАСТЕР, -а. Місто на Малих Антильських островах.

БАСТЕР, -а. Місто на Гваделупі.

басувати див. басити.

БАТАЛЕР - БАТАЛІСТ

Баталер, -а. Особа на судні, що відає продовольчим і речовим постачанням особового складу.

Баталіст, -а. Художник, творчість якого присвячена воєнній тематиці.

БАТИ... - БАТО...

Бати... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "глибинний"; пишеться разом: батисфера, батиплан.

Бато... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "глибина"; пишеться разом: батометричний, батоспорт.

БАТУТ, БАТУД - БАТУТА

Батут, -а, батуд, -а. Гімнастичний прилад для стрибків – горизонтальна підкидна сітка.

Батута. Диригентська паличка.

БАТЬКИ, -ів, мн. 1. Батько й мати стосовно до своїх дітей. Батьки приводили дітей записувати до школи (М.Коцюбинський); – Я не знав ваших батьків, Іване й Уляно (О.Довженко); Дико й сумно здалося мені попервах без батьків у місті (Б.Антоненко-Давидович); [Шофер:] Та я скоро повернусь. Одвідаю батьків та й додому (І.Кочерга).

2. Предки. Отож вона мені, маленькій, було розказує про наших батьків вільних, та й сама волі забажала! (Марко Вовчок); Батьки і діди мої ганяли дуби по Дніпру (О.Гончар).

3. Чоловіки стосовно до своїх дітей. Голосили обезталанені матері, плакали батьки (І.Нечуй-Левицький); О далекі моря, Де брати, чоловіки й батьки Плинуть.. І згадують сестер, жінок і дітей (М.Рильський).

4. Шанобливе звертання до старших. У старих спитаю: "Чого, батьки, сумуєте?"– "Невесело, сину!"(Т.Шевченко).

БАТЬКІВ – БАТЬКІВСЬКИЙ

Батьків, -кова, -кове. Належний батькові; який стосується батька: батьків голос, батьків лист, батькові знайомі.

Батьківський. Переважно властивий батькові, батькам, пройнятий любов’ю, ніжністю, а також належний батькові, батькам: батьківський наказ, батьківський обов’язок, батьківська гордість, батьківська хата, батьківська теплота, батьківські турботи.

БАТЬКІВЩИНА – ВІТЧИЗНА

Батьківщина¹. Рідний край; місце народження когось; переносно – місце виникнення чогось; в

урочистому вживанні пишеться з великої літери. – Сьогодні великий день. Наші війська очистили Батьківщину й б’ють ворога на його території (О.Довженко); Сотні тисяч воїнів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (П. Панч); Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину (В.Симоненко).

Батьківщина². Спадщина від батьків, спадковий маєток. – Чи не схотілося тобі, Даниле, під старість літ позбутись батьківщини, як позбувся Микита, та піти з торбою? (А.Кащенко).

Вітчизна. Те саме, що батьківщина¹; в урочистому вживанні пишеться з великої літери. / Вітчизна лежала перед ним величезна, велична (В.Собко); В цю годину грізну всю по каплі кров за свою Вітчизну я віддать готов (В.Сосюра).

БАТЬКО. При підметі, вираженому зворотами батько з сином, батько з матір’ю тощо, присудок буває: а) у формі множини, якщо дія приписується двом рівноправним суб’єктам. Батько з сином пішли на панський тік молотити (І.Нечуй-Левицький); І стали батько з сином цілуватися (О.Довженко); Весільний батько з матір’ю частіш стали горілочкою поштувати (Г.Квітка-Основ’яненко); б) у формі однини, якщо підметом є тільки слово батько, а слово в орудному відмінку (з сином, з матір’ю тощо) означає особу, яка супроводить того, хто діє (особливо коли інші однорідні присудки стосуються тільки слова батько). Батько з сином думав, думав, де б то взяти грошей, і надумав продати кабана (І.Нечуй-Левицький); Старий батько З усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає; Та прохожих, проїжджачих У двір закликає, Та вареною частує, На весілля просить, Знай, бігає, а самого Ледве ноги носять (Т.Шевченко).

БАТЬКО-МАТИ, батька-матері. Батько й мати; батьки. Іван зітхнув з глибини душі... Чогось йому стало жалко батька-матері (А.Крушельницький); – Іване! Це ти, наш Іваночку! – бігли до нього батько-мати, дід, баба, сестри (О.Довженко); – Синові сім років, глядіти не стала, а спровадила до батька-матері (Є.Гуцало).

башта див. вежа.

БДЖОЛИНИЙ - БДЖОЛЯНИЙ -БДЖІЛЬНИЦЬКИЙ

Бджолиний. 1. Який стосується бджіл: бджолиний рій, бджолині крила, бджолина отрута.

2. Вироблений бджолами: бджолиний мед.

Бджоляний. 1. Те саме, що бджолиний: бджоляна сім’я, бджоляна матка.

2. Призначений для бджіл: бджоляний вулик.

Бджільницький. Який стосується бджільництва – розведення бджіл: бджільницька наука, бджільницька справа.

БЕГЕМОТ - ГІПОПОТАМ

Вживаються паралельно, але гіпопотам переважно в спеціальній літературі.

БЕЗБАРВНИЙ - БЕЗКОЛІРНИЙ, БЕЗКОЛЬОРОВИЙ

Безбарвний. 1. Який не має кольору, забарвлення, позбавлений барв. Вж. зі сл.: апатит, газ, кристал, рідина, небо, туман, хмара.

2. перен. Який не має яскраво виражених рис, нічим не примітний. Вж. зі сл.: голос, день, життя, існування, місто, мова, обличчя, поезія, слово, усмішка.

Безколірний, безкольоровий. Який не має кольору. Вж. зі сл.: нафта, газ, рідина, скло.

БЕЗГОСПОДАРНИЙ. Який не має господаря, власника, нікому не належить: безгосподарні землі, безгосподарна квартира, безгосподарне майно.

БЕЗЛІЧ, присл. Дуже велика кількість когось, чогось. На нього працювало безліч людей (Ю.Яновський); Далеко на рейді мерехтіло безліч вогнів (Ю.Смолич); Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що завезеного хліба запалали разом (І.Нечуй-Левицький); Безліч очей потайки крізь тини, з-під стріх пильно стежили за всім, що діялось за ставом на тім боці (А.Головко). Пор. багато.

безперечний див. незаперечний.

БЕЗПЛІДДЯ - БЕЗПЛІДНІСТЬ

Безпліддя. Нездатність давати потомство або плоди: безпліддя сільськогосподарських тварин.

Безплідність, -ності, ор. -ністю. 1. Те саме, що безпліддя: безплідність тварин.