Канцона - канцонета

Канцона. 1. Ліричний вірш, який набув великого поширення в італійській і провансальській поезії середніх віків та епохи Відродження.

2. Старовинна лірична пісня, що бере початок від італійської народної пісні.

Канцонета. Невелика канцона.

КАПЕЛЮХ - КАПЕЛЮХА - БРИЛЬ

Капелюх, -а. Жіночий або чоловічий головний убір з фетру, соломи тощо.

Капелюха, розм. Тепла зимова шапка-ушанка. Високий літній селянин у кудлатій капелюсі (Б.Грінченко); На ньому – пошарпаний сіряк і капелюха (шапка з навушниками) (Я.Мамонтов).

Бриль, -я, ор. -ем. Капелюх, переважно солом’яний. Крислатий бриль з рисової соломи був низько опущений на лоб (В.Кучер); Круглий чорний повстяний бриль прикривав чорне, як смола, волосся (І.Нечуй-Левицький).

КАПЕР - КАПЕРС

Капер, -а. 1. Судно, що діяло проти суден противника – захоплювало торговельні судна ворожої держави.

2. Той, хто захоплював такі судна.

Каперс, -а. Рослина, поширена в Середземномор’ї, Індії, Криму та на Кавказі, яку вживають як приправу.

КАПІЛЯР - КАПІЛАР

Капіляр, -а, мн. -и, -ів, фіз., мед. Вузька трубка; найтонша кровоносна судина.

Капілар, -у. Ліки.

КАПІТАЛЬ - КАПІТЕЛЬ

Капіталь, -я, ор. -ем, ч. У палітурній справі – смужка матерії, яку приклеюють зверху і знизу корінця книжки для його зміцнення.

Капітель, -і, ор. -ллю, ж. 1. В архітектурі – верхня частина колони, пілястри або стовпа.

2. збірн. Друкарські літери, які мають обрис заголовних (великих), а розміри малих літер.

КАПСУЛА - КАПСУЛЬ - КАПСЕЛЬ

Капсула. Оболонка з певного матеріалу для зберігання, захисту внутрішнього вмісту чогось; оболонка в організмі.

Капсуль, -я, ор. -ем, ч. Металевий циліндрик або ковпачок у вибуховому пристрої; вибуховий пристрій тощо: капсуль-детонатор.

Капсель, -і, ор. -ллю, ж. Вогнетривка коробка, в якій випалюють глазуровані керамічні вироби.

КАПУСНИК - КАПУСНЯК

Капусник, -у. 1. Грядка, поле з капустою.

2. перен. розм. Вечірка з самодіяльними номерами жартівливо-пародійного характеру.

Капусняк, -у. Страва, зварена переважно з квашеної капусти.

КАРАБІНЕРНИЙ - КАРАБІНЕРСЬКИЙ

Карабінерний. Який складається з карабінерів, належить до карабінерів – відбірних стрільців в арміях до середини XIX ст.: карабінерний полк.

Карабінерський. Який належить до карабінерів – жандармів в Італії: карабінерський мундир.

КАРБ..., КАРБО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттю "сполука вуглецю"; пишуться разом: карбамід, карбогемофлобін.

КАРБОНАД - КАРБОНАТ - КАРБОНІТ

Карбонад, -у. Делікатесний продукт із свіжого філе свинини.

Карбонат, -у. Сіль вугільної кислоти.

Карбоніт, -у. Вибухова речовина.

КАРБЮРАЦІЙНИЙ - КАРБЮРАТОРНИЙ

Карбюраційний. Який стосується карбюрації: карбюраційний процес.

Карбюраторний. Який стосується карбюратора, пов’язаний з ним: карбюраторний двигун, карбюраторне підприємство.

КАРДІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "серце"; пишеться разом: кардіоревматологія, кардіосигналізатор.

...КАРДІЯ. Кінцева частина складних слів, що вказує на захворювання серця або порушення серцевої діяльності: стенокардія, тахікардія.

КАРЕТТА. Морська черепаха.

КАРІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "ядро клітини"; пишеться разом: каріоплазма, каріорексис.

карнавал див. маскарад.

карний див. кримінальний.

КАРТОПЛЯНИЙ - КАРТОПЛЯРСЬКИЙ

Картопляний. Який стосується картоплі; приготовлений з картоплі: картопляне лушпиння, картопляне поле, картопляний крохмаль.

Картоплярський. Який стосується картоплярства: картоплярський район.

КАТА... Префікс, що означає рух униз, протидію, посилення, перехідність або завершення: катагенез, кататермометрія.

КАТАР - ГАСТРИТ

Катар, -у. Запальне ураження слизових оболонок людини й тварини – дихальних шляхів, травного тракту, сечових органів тощо.

Гастрит, -у. Шлункове захворювання.

КАТАРАКТ - КАТАРАКТА

Катаракт¹, -а. Вид гідравлічного або пневматичного амортизатора.

Катаракт², -у. Водоспад, в якому вода падає широким фронтом з невеликої висоти.

Катаракта. Помутніння кришталика ока.

КАТЕГОРИЧНИЙ - КАТЕГОРІЙНИЙ

Категоричний. Безумовний, рішучий, який не допускає заперечень: категоричний наказ, категорична директива, категоричне судження.

Категорійний. Який стосується категорії: категорійне значення дієслова.

КАТОК - КОТИК

Каток, -тка. Ковзанка.

Коток¹, -тка. 1. Машина для вирівнювання та вкочування ґрунту, шляхового покриття тощо.

2. Пристрій для намотування дроту; котушка.

Коток², -тка. У фольклорі – маленький кіт; котик. – Півнику-братику, відчини!.. – "Тоток-тоток, не велів коток! (казка).

КАТРАН - КАТРЕН

Катран¹, -а. Надряд акул, які водяться в Тихому й Атлантичному океанах, у Чорному, Баренцовому та деяких інших морях.

Катран², -у. Вид однорічних і багаторічних трав родини хрестоцвітих.

Катрен, -а. У поетиці – строфа з чотирьох рядків, що містить закінчену думку; чотиривірш.

КВАДРАНТ, -а. 1. У математиці – четверта частина круга.

2. Старовинний астрономічний інструмент для вимірювання висот небесних світил.

3. Прилад для вертикального націлювання гармат, мінометів тощо за заданим кутом підвищення.

КВАЗІ... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "ніби", "несправжній", "фальшивий"; у загальних назвах пишеться разом (квазівчений, квазіімпульс, квазінейтралітет, квазіоптика), а з власними найменуваннями – через дефіс (квазі-Фауст).

КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ - КВАЛІФІКОВАНИЙ

Кваліфікаційний. Який стосується кваліфікації, встановлює або визнає її. Вж. зі сл.: мінімум, розряд, категорія, комісія, характеристика.

Кваліфікований. Який має високу кваліфікацію, добру підготовку до чогось; досвідчений. Вж. зі сл.: коментатор, працівник, учитель, рецензія, суддівство.

КВАРТИРКА - КВАТИРКА

Квартирка. Невелика квартира, а також пестливо. Вона любила свою затишну квартирку (М.Чабанівський).

Кватирка. Шибка у вікні, яку можна відчиняти. Вона лягла спати на лаві коло кватирки і все слухала, чи не вернеться Микола, чи не постукає в кватирку (І.Нечуй-Левицький).

КЕГЛЬ, КЕГЕЛЬ - КЕГЛЯ

Кегль, кегель, -гля, ор. -глем. Розмір друкарської літери, що визначається числом пунктів: кегль десять.

Кегля, -і, ор. -ею, мн. -глі, -гель. Дерев’яний або синтетичний стовпчик для гри в кеглі: розставляти кеглі.

КЕРІВНИЦТВО - КЕРУВАННЯ

Керівництво. 1. Переважно спрямування діяльності людей, під проводом яких, на чолі з якими здійснюється діяльність певного колективу; загальне відання художньо-виконавчою діяльністю інструментального ансамблю або вокального колективу тощо: керівництво державою.

2. збірн. Керівний склад якоїсь установи, організації тощо: районне керівництво.

Керування. 1. Спрямування руху, ходу, роботи чогось за допомогою керма та інших пристроїв; регулювання, спрямування якоїсь тривалої або постійної дії, процесу в певних рамках, межах; керівна дія в межах системи, структури, до яких входить керований об’єкт; безпосереднє керівництво оркестром, хором тощо: керування автомобілем, керування польотом, керування промисловістю, керування ансамблем.

2. Система або сукупність приладів, за допомогою яких керують машинами, механізмами тощо: автоматичне керування, дистанційне керування, ручне керування.

3. Вид граматичного зв’язку між словами в реченні.

Пор. управління.

КЕРМЕК - КЕРМЕТ

Кермек, -у. Трав’яниста або напівкущова багаторічна рослина, що має в корінні дубильні речовини й барвники.

Кермет, -у. Матеріал, в якому поєднано властивості керамічних речовин і металів.

керування див. керівництво.