2. Те саме, що насінний: насіннєва ділянка, насіннєва картопля, насіннєва пшениця.

Насінний. Призначений для сівби, садіння; в якому є насіння, який утворює його: насінний фонд, насінні рослини, насінні плоди, насінні якості.

Насінницький. Пов’язаний з вирощуванням рослин для одержання сортового насіння: насінницьке господарство, насінницька справа.

НАСКІЛЬКИ - НА СКІЛЬКИ

Наскільки, присл. Якою мірою, в якій мірі; як. Завтра вдосвіта, як вона вижене пасти отару, він уже поїде, поїде невідомо куди і наскільки (О.Гончар); Він., кусонув хліба наскільки рота хватило (А.Головко); Наскільки я хотіла, щоб Оксана їхала в Запруддя, настільки я тепер не рада, що вона їде на свята в Київ (Леся Українка); – Наскільки мені відомо, тут сидять найбідніші поселяни (М.Стельмах).

На скільки, числ. з прийм. От там-то і шинкарка з невістками своїми., говорять, щебечуть, розказують: хто вчора був у них у шинку, на скільки випив за гроші, на скільки хто набор узяв (Г.Квітка-Основ’яненко); – От яке наше діло, – почина обіжений. – Отсей мене скривдив, от на скільки мені шкоди причинив (О.Стороженко).

наслідок див. результат.

НАСЛУХАТИ. Напружено прислухатися; слухати. Розкрив [Семен] широко заспані очі, наслухав: ..це парубки співають (Лесь Мартович); А дід запалить корінькову люльку і довго ще дивитиметься вслід. І довго-довго буде наслухати оту раптову тишу хуторів (Л.Костенко).

НАСМІХ - НА СМІХ

Насміх, -у. Глузливий жарт, висміювання когось, чогось; насмішка. Насміх і погорда заблискотіли на його тонких губах (І.Франко); Лісорубів, видно, прикро вразив насміх кондуктора над старим (Ірина Вільде); У словах батька почувався йому гіркий насміх (А.Крушельницький).

На сміх, ім. з прийм. І ви самі, і ваші витребеньки Розумному на сміх (Л.Глібов); [Оленка:] Я зроду не носила рукавичок. Далась я вам на сміх! (І.Нечуй-Левицький); Кімната темна і маленька, убогі стіни, мов на сміх (В.Сосюра).

НАСПІД - НА СПІД

Наспід, присл. В напрямі до низу, до чогось, що міститься в нижній частині; під щось. Викопали хлопці яму чумакові, Наспід положили дошки ясенові (Я.Щоголів); Наспід хлопець умостив інструмент, зошит із малюнками кількох своїх конструкцій та й усе (Ю.Яновський).

На спід, ім. з прийм. Мовчки все глибше й глибше вони копали перед собою землю і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (П.Панч).

НАСПОДІ - НА СПОДІ

Насподі, присл. У нижній частині, у глибині чогось, на дні; у знач, прийм. – Вугляний трюм я уявляю собі в пароплаві десь насподі, аж під машинами (Ю.Яновський); Гострий, колючий сміх креше з них [очей] іскри, а насподі сіро-жовтої гущі почина вже кипіти (М.Коцюбинський).

На споді, ім. з прийм. Є у неї скриня-сундучок, на споді кришки – фотографія Тимка (Григорій Тютюнник); На споді кар’єру була вода (О.Гуреїв).

НАСТИЛЬНИЙ - НАСТИЛЬНИЙ - НАСТІЛЬНИЙ

Настильний. Який рухається паралельно до поверхні землі на незначній висоті (про політ куль, снарядів тощо): настильний вогонь.

Настильний. Який стосується настилання: настильні роботи.

Настільний. Призначений для столу; переносно – такий, що постійно використовується: настільний годинник, настільна лампа, настільна книжка.

НАСТІЙ - НАСТОЯНКА, НАСТОЙКА

Настій, -тою, ор. -тоєм. 1. Витяжка з рослинних чи тваринних продуктів; стійкий запах чогось: трав’яний настій, настій ромашки, настій лісових трав і квітів.

2. зрідка. Те саме, що настоянка 1.

Настоянка, настойка. 1. Спиртовий напій, настояний на ягодах, плодах, травах: вишнева настоянка (настойка), пляшка настоянки (настойки).

2. Те саме, що настій 1.

НАСТІЛЬКИ - НА СТІЛЬКИ

Настільки, присл. У такій мірі, до такого ступеня. Уже настільки розвиднілось, що видно було постаті людей, що бігали вгорі (Григорій Тютюнник); Комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (І.Багмут).

На стільки, числ. з прийм. – Що ж, панове, – одказує обідчик, – хоч воно і правда, так нема ж на стільки шкоди, скільки він з мене править (О.Стороженко).

настільний див. настильний.

настойка, настоянка див. настій.

НАСТОРОЖІ - НА СТОРОЖІ

Насторожі, присл. У вислові [бути] насторожі – бути в настороженому стані. Одна пані (і заможна пані) хотіла сина оженити з дочкою Ганни Федорівни, аби тільки вивідати тайну. Та Ганна Федорівна усе з цими речами насторожі (Марко Вовчок); Клопітне там життя, і треба завжди бути насторожі (М.Лазорський).

На сторожі, ім. з прийм. Батько, мати не сплять, На сторожі стоять (Т.Шевченко); Я повинна стоять на сторожі, Бо мені заповідано в спадок жалобу й красу (Леся Українка); У порога глухий Ларивон на сторожі стояв (М.Куліш).

НАТОМІСТЬ. 1. присл. Замість чого-небудь. З її лиця щез усміх, а натомість на ньому завис якийсь понурий, гнівний вираз (І.Франко); Чернишеві вже вдалося подавити кілька вогневих точок, але натомість оживають інші (О.Гончар); А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість (Л. Костенко).