2. Гостинно приймати когось, запрошувати; пригощати. – Милості просимо! садовіться, – вітає Лукашиха Павла (Марко Вовчок); – Гарні гості, та не знаю, чим вас і вітати (і.Нечуй-Левицький).

Витати. Літати, ширяти в повітрі; бути відчутним, незримо присутнім десь. Орел за хмарами витав, Неначе вперше так літав (П.Грабовський); Та як ти далеко, запашний мій раю, Де радість витає, сміється блакить (М.Зеров); Дожила [Катря] до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І.Муратов).

ВІТРОВИЙ - ВІТРЯНИЙ - ВІТРЯНИЙ

Вітровий. Який стосується вітру; викликаний вітром; який захищає від вітру. Вж. зі сл.: порив, режим, удар, ерозія, сила, установка, крило, скло.

Вітряний. Супроводжуваний вітром, з вітром, а також переносно. Вж. зі сл.: день, ліс, подих, ранок, струмінь, шум, дорога, ніч, погода, літо, небо, поле, дівчата, юність.

Вітряний. Який працює за допомогою вітру; який є наслідком дії вітру: вітряний двигун, вітряний лишай, вітряна віспа.

вітчизна див. батьківщина.

ВІЦЕ-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "заступник"; пишеться через дефіс: віце-адмірал, віце-президентський.

вічко див. очко.

вія див. війя.

ВКАЗІВКА. Переважно керівна настанова або порада. Будьте ласкаві, не одмовте помогти в тій справі своїми радами і вказівками (М.Коцюбинський); – Надалі вказівки будеш одержувати через зв’язківця (О.Гончар).

ВКІНЕЦЬ (УКІНЕЦЬ) - В (У) КІНЕЦЬ

Вкінець (укінець), присл. розм. Те саме, що вкрай. Як настала тривожна година, Запалилося слово вкінець (Леся Українка); Перебування на сцені, кочовий спосіб життя, інтриги і вічне напруження й подразнення вкінець зруйнували мою нервову систему (М.Вороний); Та він же вкінець надірве своє здоров’я (Г.Хоткевич).

В (у) кінець, ім. з прийм. Князь Домінік в кінець усього дав загад розпочати битву (І.Нечуй-Левицький).

ВКІНЦІ (УКІНЦІ) - В (У) КІНЦІ

Вкінці (укінці), присл. розм. Врешті, нарешті. Максим вкінці замовк (І.Франко); Вигнаний батьком, Рустем навіть вкінці оселився у його (М.Коцюбинський).

В (у) кінці, ім. з прийм. В кінці свого листа Богдан просив збільшити козацьке військо (І.Нечуй-Левицький); В кінці літа Тасю одвезено до школи (М.Коцюбинський); Укінці садка пасіка (П.Мирний).

вклад див. внесок.

вкладати див. укладати.

ВКРАЙ (УКРАЙ) - В (У) КРАЙ

Вкрай (украй), присл. Дуже, надзвичайно, до краю; повно, вщерть. Стомився я вкрай в цій безмежній пустелі, Людину живу зовучи (О.Олесь); Романенко у вкрай зіпсованому настрої поїхав додому (С.Журахович); І день встає в своїй красі, налитий сяйва вкрай (В.Сосюра); Овідій був украй здивований (М.Рильський).

В (у) край, ім. з прийм. – Не журись, коли недоля В край чужий тебе закине! (Леся Українка); Серце її боліло, немов хто у край його вгородив гострий ніж (Панас Мирний).

ВКУПІ (УКУПІ) - В (У) КУПІ

Вкупі (укупі), присл. Спільно, разом; удвох. Не лякаймось, брати мої, моря, Будем сміливо вкупі пливти (П.Грабовський); Поліцейський вигнав нас укупі з другими босяками (А.Тесленко); Вкупі вони і полювали, і товаришували (М.Старицький).

В (у) купі, ім. з прийм. Всесвіт, природа уся однакове мала обличчя і називалася Хаос: важка несформована брила, Мертвий тягар, нерухомий, помішані в купі безладній (М.Зеров).

вкусити див. укусити.

ВЛАД (УЛАД) - В (У) ЛАД

Влад (улад), присл. До ладу, як треба; до речі; ритмічно, в такт тощо. Не зовсім влад, а проте сильно, на повні груди, гукнули хлоп’ята “ура” (Д.Бедзик); Військо йде, улад ступає (О.Олесь); Біля розжевреного горна з молотами в руках улад б’ють по ковадлу.. Оленчук та його благородіє (О.Гончар).

В (у) лад, ім. з прийм. Коли моє не в лад, то я з своїм назад (П.Гулак-Артемовський); Коло важко притупувало в лад музиці (Леся Українка); Дід бадьоро марширував в лад пісні (О.Донченко); Грав весь вечір патефон В такт і в лад з гармошкою (С.Олійник).

ВЛАДА - ВЛАСТІ

Влада. Право та можливість розпоряджатися кимсь, чимсь; право керувати державою, політичне панування, керівні державні органи, уряд; особи, що мають урядові повноваження тощо: державна влада, верховна влада, політична влада, влада народу, виконавча влада, адміністративна влада, міська влада, взяти владу.

Власті, -ей, мн. Особи, яким надано урядові, адміністративні повноваження: військові власті, місцеві власті (хоч у цьому значенні вживається і влада – місцева влада).

вмикач див. вимикач.

ВМИТЬ (УМИТЬ) - В (У) МИТЬ

Вмить (умить), присл. У цю ж хвилину, дуже швидко. І встане велетень з землі, розправить руки грізні і вмить розірве на собі усі дроти залізні (Леся Українка); Бо з грудей моїх недужих Пісня стогоном злетить І в серденьках небайдужих Збудить жаль і горе вмить (Г.Чупринка); Самієв умить, наче підріс, виструнчився і віддав честь енергійним., жестом (О.Гончар).

В (у) мить, ім. з прийм. В мить вибуху Терентій Живиця відчув удар у плече (П.Автомонов); Наглядачі сховались – небезпечно Між: зеків тертися у мить таку (М.Руденко).

вмовлятися див. домовлятися.

ВНЕСОК - ВКЛАД - УКЛАД

Внесок, -ску. 1. Гроші, які хтось сплачує організації, установі тощо: вступні внески, профспілкові внески, членські внески, сплачувати внески.

2. перен. Щось цінне, внесене в громадську справу, науку, літературу тощо: вагомий внесок у сучасну науку.

Вклад, -у. Грошова сума, внесена на збереження до Ощадбанку або Держбанку: грошовий вклад, терміновий вклад, вклад на поточний рахунок.

Уклад, -у. 1. Порядок, який був установлений або склався в житті, побуті, родині тощо. Молоді Гадюкові товариші з надзвичайною сміливістю перетрушували ввесь уклад життя (І.Нечуй-Левицький); Уклад життя в семінарії був загалом досить ідилічний (С.Васильченко).

2. Тип, форма господарства певної суспільно-економічної формації; устрій. Вж. зі сл.: дрібнотоварний, економічний, капіталістичний, кріпосницький, патріархальний, рабовласницький, суспільно-економічний, феодально-родовий.

ВНИЗ (УНИЗ) - В (У) НИЗ

Вниз (униз), присл. У напрямі донизу; до гирла річки. Студент прилаштувався на естакаді, звісивши ноги вниз (О.Гончар); Вода підхопила човни і наче кинула їх униз (І.Нечуй-Левицький).

В (у) низ, ім. з прийм. "Піймати коня–не диво, – міркував Гнат, – але як на ньому їхати без недоуздка?" Турбуючись про те, зійшов він у низ лощини, зрізав кілька тоненьких лозинок і сплів з них недоуздок (А.Кащенко).

ВНИЗУ (УНИЗУ) - В (У) НИЗУ

Внизу (унизу), присл. У нижній частині; нижче чогось. Глибоко внизу під плесом біснувалась вода (М.Стельмах); Унизу на долині сонце з вітром гралося (Панас Мирний).

В (у) низу, ім. з прийм.

ВНИКАТИ - УНИКАТИ

Вникати (в що). Намагатися зрозуміти суть чогось, розібратися в чомусь. – Якість їх роботи визначається насамперед якістю нашої продукції. А остання у великій мірі залежить від того, як глибоко вникаєте ви у свої обов’язки (Ю.Шовкопляс); Про його [Шевченка] поетику, його науку мистецтва знаємо дуже мало, бо так мало мали часу – через постійну загрозу національного зникнення – вникати в секрети шевченківської поетичної творчості (Р.Іваничук).

Уникати (кого, чого і що робити). Намагатися не спілкуватися з кимсь, цуратися когось, не бажати чогось, рятуватися від чогось тощо. Я намагався уникати особистих зустрічей з нею (О.Гуреїв); [Андрій:] Ви все якось уникаєте розмовляти про те, що мене найбільш хвилює (З.Мороз); Скіфи на конях та возах легко уникали зустрічі з персами (В.Земляк).

ВНУТРІШНЬО..., рідше ВНУТРІ... Перші частини складних слів, Що відповідають слову внутрішній; пишуться разом: внутрішньогалузевий, внутрішньополітичний, внутрішньовенний, внутрішньочерепний, внутрішньоядерний.

вовна див. шерсть.

ВОДІЙ - ШОФЕР

Водій, -я, ор. -єм. Той, хто веде машину (автомобіль, трактор тощо), керує нею.

Шофер, -а. Водій автомобіля.

ВОДНИЙ - ВОДЯНИЙ - ВОДЯВИЙ, ВОДЯНИЙ - ВОДЯНИСТИЙ

Водний. Який стосується води, а також використання її з певною метою. Вж. зі сл.: басейн, б’єф, голод, обмін, простір, режим, ресурс, розчин, рубіж, спорт, технікум, транспорт, шлях, артерія, гладінь, глибина, енергія, ерозія, криниця, перепона, поверхня, потреба, проблема, процедура, станція, стихія, дзеркало, свято.

Водяний. 1. Який стосується води, пов’язаний з водою. Вж. зі сл.: вантаж, знак (на папері), трамвай, ерозія, сила, стихія, фарба, очі.

2. Який складається з води. Вж. зі сл.: вал, гребінь, потік, простір, пухир, смерч, стовп, шлях, дорога, воронка, гладінь, гора, крапля, мозоля, пара, піна, поверхня, повінь, подушка, пустеля, рівнина, хвиля, хмара, яма, дзеркало, озеро, плесо, бризки.

3. Який живе або росте в воді чи на її поверхні. Вж. зі сл.: бугай (птах), павук, щур, змія, курочка, тварина, гіацинт, горіх, каштан, мак, перець, кропива, кропивка, лілія, настурція, папороть, трава, зілля, квіти, півники.

4. Який діє за допомогою води. Вж. зі сл.: годинник, двигун, млин, турбіна, колесо, зрошування, опалення, охолодження.

Водявий, водяний. Який містить у собі багато води; безбарвний: водявий (водяний) виноград, водява (водяна) картопля, водяві (водяні) очі.

Водянистий. 1. Те саме, що водявий: водяниста крига, водянисті плями, водянисті очі, водянисті літери.

2. зрідка. Багатий на воду: водяниста річка.