Книжка - книга

Книжка. Друкована праця у вигляді зброшурованих і оправлених аркушів паперу з якимсь текстом.

Книга. Переважно велика обсягом або важлива за змістом: книга скарг, конторські книги.

книжковий - книжний

Книжковий. Який стосується книжки, пов’язаний з книжкою, з виробництвом і поширенням книжок тощо: книжкова обкладинка, книжковий ринок, книжкова виставка, книжкова шафа, книжкова фабрика, книжкова графіка.

Книжний. Характерний для літературно-писемного викладу, не властивий живій мові; узятий, запозичений з книжок: книжна мова, книжний стиль, книжні знання.

КО.., КОМ.., КОН... Префікси, що означають об’єднання, сумісність, спільність: коадаптація, компатріот, констеляція.

КОАГУЛЯНТ - КОАГУЛЯТ

Коагулянт, -у. Хімічна сполука, що спричиняє коагуляцію.

Коагулят, -у. Осад, що утворився в колоїдному розчині під час коагуляції.

КОД - КОДА

Код, -у. Система умовних знаків або сигналів для передавання відомостей.

Кода. Заключна частина музичного твору; додатковий віршовий рядок у канонічній строфі, який завершує твір.

КОДОЛА. Дуже товстий і міцний мотузок; канат, линва. Коло його ніг лежала кодола, скручена кружалом, наче гадюка, з залізною кішкою на кінці, котра була прив’язана до одного кінця мережі (І.Нечуй-Левицький).

КОЗАЧЕНКО - КОЗАЧЕНЬКО

Козаченко, ч. Син козака. – А захоче студент колегії побачитися з твоїм Мартинком, з простим козаченком? (І.Ле).

Козаченько, ч. пестл. Козак. Защебече соловейко В лузі на калині, заспіває козаченько, Ходя по долині (Т.Шевченко); Ой на гору козак воду носить, Дівчинонька козаченька просить: – Козаченьку, мій соколю, Візьми мене із собою На Вкраїну далеку! (пісня); Ой як крикне наш отаман та до козаченьків: – Не журіться, запорожці, друзі молоденькі! (дума); Голубе сизий, козаченьку любий! Хто ж тебе в полі к серцю приголубить? (Л.Боровиковський).

КОКЕТКА - КОКОТКА

Кокетка. 1. Жінка, яка своєю зовнішністю, манерами намагається подобатися чоловікам.

2. Верхня, відрізна частина сукні, блузки, до якої на висоті грудей пришивається нижня частина одягу.

Кокотка. Жінка легковажної поведінки, що перебуває на утриманні своїх коханців.

КОКІЛЬ - КУКІЛЬ

Кокіль, -ля. Ливарна форма з чавуну або сталі для відливання металевих виробів.

Кукіль, куколю. Бур’ян родини гвоздикових з темно-рожевими, зрідка білими квітками й отруйним насінням, а також переносно. – Оцей жовтий – осот, а червонуватий – кукіль. Найлихіші вороги наших ланів (О.Донченко); Будь сіячем, і хай життя твоє Насущний хліб, а не кукіль дає (Л.Забашта).

кокотка див. кокетка.

КОЛЕГІЯ - КОЛЕГІУМ

Колегія, -ї, ор. -єю. 1. Об’єднання, корпорація; адміністративний дорадчий або розпорядчий орган тощо: колегія адвокатів, колегія міністерства, військова колегія.

2. Те саме, що колегіум.

Колегіум, -у. Закритий середній і вищий навчальний заклад.

КОЛЕДЖ - КОЛЕЖ

Коледж, -у, ор. -ем. Вищий або середній навчальний заклад в Англії, США, Україні та деяких інших країнах.

Колеж, -у. Середній навчальний заклад у Франції, Бельгії і Швейцарії.

КОЛЕКТИВІСТСЬКИЙ - КОЛЕКТИВНИЙ

Колективістський. Властивий колективу, пройнятий духом колективізму: колективістська психологія, колективістські принципи, колективістські стосунки.

Колективний. Який стосується колективу, належний йому; призначений для колективу; який здійснює колектив. Вж. зі сл.: керівництво, договір, заява, земля, господарство, думка, мудрість, творчість, праця, відповідальність, гра, справа, зусилля, потреба, заняття.

КОЛЕКЦІОНУВАННЯ - КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

Колекціонування. Збирання колекцій: займатися колекціонуванням.

Колекціонерство. Збирання колекцій як заняття; пристрасть до збирання: антикварне колекціонерство.

колер див. колір.

КОЛИ-НЕБУДЬ - КОЛИСЬ

Коли-небудь, присл. У будь-який, в який-небудь час у минулому чи майбутньому. – Може, ви чували коли-небудь про побратимство! (П.Куліш); Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? (Панас Мирний); Чи коли-небудь зійдуться їхні дороги? (О.Гончар); – З тобою можна хоч коли-не-будь до ладу поговорити? (М.Стельмах).

Колись, присл. 1. У якийсь час у минулому; якось, давно. – Це я згадала, як колись у наймах крадькома вишивала сорочку (І.Нечуй-Левицький); – От колись була риба! (О.Довженко); Колись брав його дідусь під кожушину, грів бородою, тепер не бере, бо великий уже (А.М’ястківський).

2. У який-небудь час, невідомо коли в майбутньому. Чого тепер не роблять люди! Без коней їздять – ще колись І не такеє диво буде (Л.Глібов); Може, хоч мрією, часом, хвилиною Будем щасливі колись!.. (Г.Чупринка); – Ух, колись буде ще бійка (З.Тулуб).

КОЛИСКА – КОЛЯСКА

Колиска. Ліжечко для спання та колисання дитини; підвісний поміст у будівельників; гойдалка, а також переносно. Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля (Б.Лепкий); Зося нагодувала немовля, поклала в колиску на вервечках (В.Земляк); Вкраїно, матінко моя, Моя колиско, серцю люба, Сплітай вінки із листя дуба, Хай серце радістю буя (Л.Забашта).

Коляска. Ресорний екіпаж з відкидним верхом; невеликий візок спеціального призначення тощо. Петро садив її в коляску, подавав сніданок (Вал. Шевчук).

колись див. коли-небудь.

КОЛІР - КОЛЕР

Колір, -льору. Світловий тон, забарвлення чогось; переважно у множині – виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва тощо: червоний колір, малювати щось темними кольорами.

Колер, -у, заст. Хвороба – рід сказу в коней.

колірний див. кольоровий.

...КОЛІРНИЙ - ...КОЛЬОРОВИЙ. Кінцеві частини складних слів, що відповідають словам колір, кольоровий; ширше вживається ...колірний: багатоколірний (багатокольоровий), двоколірний (двокольоровий).

КОЛО - КРУГ

Коло, ім. 1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра; така крива, утворена з різних предметів тощо.