Неописаний - не описаний - неописанний

Неописаний, прикм. Якого не описали: неописане майно.

Не описаний, част. з дієприкм.: ще ніким не описана подія.

Неописанний. Якого не можна, важко описати; надзвичайної сили, краси тощо: неописанна тривога, неописанна врода.

НЕОЦІНЕННИЙ. Дуже цінний, надзвичайно важливий. Мар’ян усією душею любив своє поле, ще з дитинства, коли кожен клаптик землі здавався неоціненним багатством, а все, що росло на ньому, було ще дорожчим (О.Лупій); Я гаряче потиснув руку Марії Кіндратівни, мовчазливо дякуючи старій за неоціненне повідомлення (Ю.Збанацький); Яке щастя! У мене на руках неоціненні скарби – "Кобзар" Тараса Шевченка і твори Миколи Васильовича Гоголя (О.Ковінька).

НЕПЕРЕЛИВКИ, незм. розм. Важко, скрутно доводиться комусь. Бачить Максим, що непереливки, скликає своїх товаришів докупи (І.Франко); Килина – добра душа. Коли в когось

непереливки – останнім поділиться (М.Руденко).

НЕПЕРЕСІЧНИЙ. Видатний, гарний, який вирізняється з-поміж інших чи іншого подібного; неабиякий: непересічний художник, непересічний талант, непересічний твір, непересічна цінність мистецтва. – На мене він теж справляє враження натури своєрідної, непересічної (О.Гончар); Постать митрополита Андрея Шептицького в історії українського народу і його культури займає непересічне місце (з журналу).

НЕПІЗНАНИЙ - НЕ ПІЗНАНИЙ - НЕПІЗНАННИЙ, НЕПІЗНАВАНИЙ, НЕПІЗНАВАННИЙ

Непізнаний, прикм. Якого ще не пізнали, не вивчили. Те, що ще вчора здавалося непізнаним, сьогодні, завдяки досягненням науки і техніки, дедалі більше перестає бути таємницею (з журналу); Людське життя, а особливо політичне, – то самі випадковості, якими керує непізнана і незбагненна закономірність (Р.Іваничук).

Не пізнаний, част. з дієприкм. На світі стільки цікавих і ще не пізнаних речей, що аж дух захоплює (В.Собко).

Непізнанний, непізнаваннії, непізнаванний. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще не пізнані (М.Рильський).

НЕПОДОЛАНИЙ - НЕ ПОДОЛАНИЙ - НЕПОДОЛАННИЙ

Неподоланий, прикм. Якого не подолали. Він зрозумів, що людина, довго несучи в собі неподоланий біль, може звільнитись від нього раптово (Н.Рибак); Я, неподоланий, загляну смерті в очі, я не зійду з путі (М.Бажан).

Не подоланий, наст, з дієприкм. У мистецтвознавчій науці ще не подолана тенденція описувати явища художньої культури, так би мовити, в статиці, в констатуючій манері (з журналу).

Неподоланний. Якого не можна подолати, якому не можна протистояти; непереборний, непереможний. Стебла витикалися з землі назустріч сонцю, випростувались, множились, обіймалися в таємничому неподоланному русі (О.Довженко).

НЕПОЯСНЕННИЙ - НЕ ПОЯСНЕНИЙ

Непоясненний. Якого не можна пояснити, який не піддається поясненню; непояснимий. Й на новому місці з’явилися протоколи про розтрощені вітрини й непоясненне дитяче бродяжництво (О.Гончар); Вона лежала, розкинувши руки й ноги, й помирала від задухи і своєї непоясненної печалі (Вал. Шевчук).

Не пояснений, част. з дієприкм.

НЕПРИЙНЯТНИЙ - НЕ ПРИЙНЯТИЙ

Неприйнятний. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. Для командира полку такий варіант був неприйнятний (О.Гончар).

Не прийнятий, част. з дієприкм.

НЕПРИТОМНІТИ - ОПРИТОМНІТИ

Непритомніти, знепритомніти. Втрачати свідомість; зомлівати. Довго ще в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав – то тягли назад... (Л.Забашта); – От двоє дітей у Мокрини, бачили вони ложку молока? Аж непритомніють, смокчучи кислу ганчірку з м’якушкою (М.Стельмах); Листоноша знепритомнів після двадцятого шомпола (Ю.Яновський); Валентинові Модестовичу здавалось, що Ганна знепритомніла (Ю.Шовкопляс).

Опритомніти. Повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття; набути знову здатності мислити, діяти і т. ін. (після сильного переживання, розгубленості, болю тощо). Зінько лежав на ліжкові. Він опритомнів уже, але був такий знеможений, що не здужав озиватися (Б.Грінченко); Опритомнів він тільки надвечір, але підвестися не міг (А.Шиян); Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову (Я.Качура).

Чомусь часто забувають ці слова, заміняючи їх маловживаними втрачати, втратити свідомість, загубити тяму, прийти до тями тощо.

НЕПРОЩЕННИЙ - НЕ ПРОЩЕНИЙ

Непрощенний. Якому не можна простити; якому не простили гріхів тощо. Як на його думку, то це була непрощенна кривда, що Грицько забрав собі ту десятину землі (Б.Грінченко); – Тяжко спокутував він своє непрощенне злочинство (М.Зеров); Це був би непрощенний злочин перед усіма нами (О.Гуреїв); Пушкар сказав, що злочин – непрощенний. Карати треба – що там говорить (Л.Костенко).

Не прощений, част. з дієприкм. [Міріам:] Він їм простив. Він їм усім простив.. А тільки я не прощена зосталась (Леся Українка).

НЕРОЗВ’ЯЗАНИЙ - НЕ РОЗВ’ЯЗАНИЙ - НЕРОЗВ’ЯЗНИЙ

Нерозв’язаний, прикм. Якого не розв’язали: нерозв’язаний вузол, нерозв’язана задача, нерозв’язане завдання.

Не розв’язаний, част. з дієприкм.: ще не розв’язана нами проблема.

Нерозв’язний. Якого не можна розв’язати, вирішити, з’ясувати тощо; який не піддається розв’язанню: нерозв’язна проблема, нерозв’язна суперечність.

НЕРОЗРІЗНЕННИЙ, НЕРОЗРІЗНИМИЙ. Якого важко або неможливо розрізнити, відрізнити від іншого: нерозрізненні (нерозрізнимі) відтінки кольору.

НЕСЕННЯ - НЕСІННЯ

Несення. Виконання певних обов’язків, доручень тощо: несення військової служби.

Несіння. Кладка яєць (про птахів).

НЕСИЛА - НЕ СИЛА

Несила. Фізичне знесилення, слабість; у знач, присудк. сл. Руки їй з несили упали на коліна (М.Старицький); – Ні, я вже краще розкажу. Несила більше мовчати (І.Цюпа).

Не сила, част. з ім. – Що кріпка ця Уляна, що здорова вдалася, – кажуть дворові, а не знають, що не сила держить Уляну на ногах (Панас Мирний).

несіння див. несення.

НЕСКАЗАНИЙ - НЕ СКАЗАНИЙ - НЕСКАЗАННИЙ

Несказаний, прикм. Не виражений словами; невисловлений. Ви знов прийшли, скорботні тіні, і, мов прижовклая трава, поникли в тихому тремтінні... Мої загублені святині! Мої несказані слова! (Я.Мамонтов); Якесь слово висіло в неї на губах, проте зів’яло несказане (С.Тудор); В душі далекі гони і солодко цвітуть несказані слова (В.Сосюра).

Не сказаний, част. з дієприкм. Але поряд ішло й шукання нових поетичних

шляхів та засобів, шукання не сказаного досі слова для означення не бачених досі подій, явищ, речей (М.Рильський); Сама за довгі дні жалів Я сонце стріла, Хіба ж не сказана без слів Любов несміла? (Т.Масенко).

Несказанний. Якого не можна передати словами; надзвичайний. Несказанна, невимовна туга давить їй за душу (Панас Мирний); Галас знявся несказанний (М.Коцюбинський); Вечір ллє у їхню кімнату потоки несказанної сині (М.Стельмах); Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним (Л.Костенко).