2. Перен. Який поширюється на всіх; загальний: фронтальне опитування, фронтальна перепідготовка.

Фронтовий. Який діє, відбувається, перебуває, виникає на фронті, у воєнній обстановці; призначений, характерний для фронту; з яким пов’язане перебування на фронті. Вж. зі сл.: укріплення, дружба, дороги, життя, роки, спогади, газета, пісня, кінооператор, пригоди.

ФУНГІЦИД - ФУНГЩИДИН

Фунгіцид, -у. Хімічна отруйна речовина, що застосовується для боротьби з грибковими, бактеріальними, вірусними і т. ін. хворобами рослин.

Фунгіцидин, -у. Лікарський препарат ністатин.

ФУНДАТОР, -а. Засновник, організатор, основоположник чогось.

ФУНТ¹, -а. Давня міра маси, що дорівнювала в Англії, Бельгії 456,6 г, в Україні і Росії – 409,5 г.

ФУНТ², -а. Грошова одиниця в деяких країнах: англійський фунт (фунт стерлінгів), єгипетський фунт, ірландський фунт.

ФУТ, -а. Одиниця довжини в деяких країнах, яка дорівнює 12 дюймам (від 28,3 до 32,48 см).

ФУТУРИСТСЬКИЙ - ФУТУРИСТИЧНИЙ

Футуристський. Який стосується футуриста, футуризму: футуристський журнал, футуристський плакат.

Футуристичний. Пройнятий ідеями футуризму, який користується художніми методами футуризму: футуристичний напрям у мистецтві, футуристична поезія.

X (ха). Як назва літери вживається в с. Р.: мале х; як назва звука вживається в ч. Р.: пом’якшений х.

ХАДЖ-ХАДЖІ

Хадж, -у. Паломництво до Мекки і Медіни.

Хаджі, невідм., ч. Почесний титул мусульманина, який здійснив хадж.

ХАЛІФ, -а, КАЛІФ, -а. У деяких мусульманських країнах – титул феодального правителя, що об’єднує світську владу з духовною. У словосп. халіф (каліф) на годину.

ХАМІТИ, -ів, мн. (одн. хаміт, -а). Група народностей Північної Африки, які розмовляють спорідненими мовами. Пох.: хамітка, хамітський (хамітські мови).

хамса див. тюлька.

ХАРАКТЕРНИЙ - ХАРАКТЕРНИЙ - ХАРАКТЕРИСТИЧНИЙ

Характерний. Властивий певній особі, предмету, явищу, притаманний багатьом; типовий, своєрідний, специфічний тощо: характерний рух, характерне явище, характерна вимова, характерна хода.

Характерний, розм. Який має твердий, вольовий характер; упертий, примхливий, сердитий. – Ти Гані не знаєш. Тиха і покірна, але характерна (Б.Лепкий).

Характеристичний. Який випливає з характеру когось, чогось, характеризує когось, щось; характерний: характеристична прикмета, характеристична мова, характеристичний факт, характеристична ознака. Між бровами зарисувалася характеристична складка (Б.Лепкий).

ХАРТИСТ - ЧАРТИСТ

Хартист, -а. У Португалії – прихильник виданої в 1826 р. цензової конституційної хартії.

Чартист, -а. В Англії – учасник чартистського руху, прихильник чартизму.

ХАРЧІ, ХАРЧ - КОРМ

Харчі, -їв, мн., рідше харч, -у, ч. і -і, ж. 1. Те, що споживають (їдять, п’ють) люди; їстівні припаси, їжа.

2. розм. Те саме, що корм.

Корм, -у. їжа тварин.

ХАТА. Крім загальновідомого "сільський будинок, приміщення та мешканці його тощо", вживається також у значенні "кімната". Дашкович примостився на скриньці, згорнув руки й довго дивився на дам, котрі бігали по хатах, підіймали дещо з підлоги, говорили, кричали й махали руками (І.Нечуй-Левицький); – Іди до секретаря! – сказав [сторож] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Панас Мирний).

ХВИЛЕЛОМ - ХВИЛЕРІЗ

Хвилелом, -у. Дамба, що захищає морську гавань, берег тощо від хвиль.

Хвилеріз, -а. 1. Загострена носова частина судна.

2. Те саме, що хвилелом.

ХВИЛЮЮЧЕ - ХВИЛЮЮЧИ

Хвилююче, присл. Бентежно, зворушливо; викликаючи хвилювання. – Отут станемо, – сказав Заруба, – і вони вийшли з машини. І одразу почули, як лоскітно і хвилююче пахне земля (В.Кучер); Хвилююче пахне димок степового вогнища (А.Хорунжий).

Хвилюючи. Дієприсл. від хвилювати. Вітер посилювався, хвилюючи воду в озері.

ХЕМІ..., ХЕМО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттям "хімія", "хімічний процес"; пишуться разом: хемілюмінесцентний, хемосинтез. Пор. хіміко-...

ХИЖИЙ - ХИЖАЦЬКИЙ

Хижий. 1. Який їсть інших тварин (про звірів, тварин); характерний для таких звірів; переносно – подібний до хижака лютістю, жорстокістю (про людину та її риси): хижий шуліка, хижий розбійник, хиже нутро, хижа радість. Закрякала хижа птиця над своїми жертвами (І.Франко); Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (А.Шиян); Він бачив перед собою полиск хижих очей, червоні й завзяті обличчя, роздуті ніздрі й білі зуби (М.Коцюбинський).

2. перен. Який прагне наживи, жорстоко визискуючи когось, який виражає жадібність тощо: хижа людина, хижа натура, хижі очі. Він собі будинок будує. Поганого в тому., немає нічого, але дуже вже він хижий і хутко збудувати хоче (В.Собко); В серцях відвага соколина, і гнів, і лють до хижих зграй (В.Сосюра).

Хижацький. 1. Який стосується хижака, належний, властивий хижакові: хижацькі зуби, хижацький інстинкт, хижацьке нутро. Нова особа йшла поволі, роблено і з безперечно хижацькими намірами (М.Хвильовий).

2. Який грунтується на гнобленні, експлуатації когось: хижацькі плани, хижацьке визискування.

3. Який заради користі провадиться таким способом, що призводить до збіднення або знищення природних багатств: хижацький промисел.

ХІМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову хімічний; пишеться разом: хімлабораторія, хімволокно.

ХІМІКО-... - ХІМІО...

Хіміко-... Перша частина складних слів, що відповідає слову хімічний; пишеться через дефіс: хіміко-бактеріологічний, хіміко-металургійний.

Хіміо... Перша частина складних слів, що означає "який стосується хімії або хімічних процесів"; пишеться разом: хіміосинтез, хіміотерапевтичний, хіміотоксичний.

Пор. хемі...

ХІРОМАНТІЯ, -і, ор. -єю. Ворожіння за лініями на долонях рук (визначення характеру людини, пророкування майбутнього тощо).

ХІРУРГ - ХІРУРГИ

Хірург – Лікар, фахівець з хірургії.

Хірурги, -ів, ми. Родина дуже поширених морських риб з яскравим і строкатим забарвленням.

ХІТИН - ХІТОН - ХІТОНИ

Хітин, -у. Природний азотовмісний полісахарид, який утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, комах, оболонки грибів, деяких водоростей і бактерій.

Хітон, -а. Лляний чи вовняний одяг вільного крою у давніх греків; балетний одяг без рукавів.

Хітони, -ів, мн. Ряд панцирних молюсків.

ХЛІБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову хлібний; пишеться разом: хлібозавод, хлібозбиральний, хлібопекарський.

ХЛІБ-СІЛЬ, хліба-солі, розм. Харчі, їжа. [Настя:] Але як же його мовчать, коли тебе так судять-гудять за твою хліб-сіль! І хто? Рідний брат (І.Карпенко-Карий); Бери тютюн і вірші для їзди, Хліб-сіль, тарань прив’ялено-солону. І гайда в путь (А.Малишко).

Вживається переважно в словосполученнях: водити (ділити) хліб-сіль – харчуватися разом з кимсь; жити спільними інтересами й турботами тощо. По від їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М.Коцюбинський); А то – як-таки: одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили!.. а тепер одні – вільні, другі – невільні! (Панас Мирний); подякувати за хліб-сіль – висловити подяку за пригощання, піклування, гостинність. Гості встали з-за стола й довгим рядком простяглися до кімнати, де лежала Онися, щоб подякувати за хліб-сіль (І.Нечуй-Левицький); цуратися хліба-солі – не виявляти уваги до господарів, відмовлятися від частування. [Марина:] Може, підгодувалися б у нас, дідусю? [Кобзар:] Хліба-солі ніколи не цурався (М. Кропивницький).

хлів див. сарай.

ХЛОР..., ХЛОРО... Перші частини складних слів, що відповідають слову хлор; пишуться разом: хлорангідрид, хлорацетатний, хлоробактерії, хлороводень.