Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Словник-довiдник з українського лiтературного с...doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
3.14 Mб
Скачать

2. Який має ілюстрації: ілюстровані журнали, ілюстровані казки.

ЇМ..., ІН... Префікси, що означають заперечення, відсутність чогось або проникнення в щось: імматеріалізм, імморалізм, інадаптація, інактивація.

ІМАЖИЗМ - ІМАЖИНІЗМ

Імажизм, -у. Декадентська течія в англійській та американській поезії початку XX ст., яка заперечувала ідейність творчості і зводила її до створення химерних і не пов’язаних між собою словесних образів.

Імажинізм, -у. Формалістична течія в російській поезії початку XX ст., яка заперечувала ідейність творчості і зводила її до створення химерних і не пов’язаних між собою словесних образів.

іміграція див. еміграція.

імігрувати див. емігрувати.

ІМІДЖ, -у, ор. -ем. Цілеспрямовано сформований образ особи, фірми, товару, послуг, який має зробити емоційно-психологічний вплив на кого-небудь з метою популяризації, реклами тощо.

ІМІТУВАТИ - ЕМІТУВАТИ

Імітувати, -ую, -уєш. Точно наслідувати когось, відтворювати щось, підробляти під щось: імітувати голоси тварин.

Емітувати. Випускати цінні папери, банкноти або паперові гроші; видаляти електрони (іони) з поверхні твердих і рідких тіл опроміненням, іонізацією тощо.

ІМПЕРАТОРСЬКИЙ - ІМПЕРСЬКИЙ

Імператорський. Який стосується імператора, належний йому: імператорський герб, імператорський палац, імператорський двір.

Імперський. 1. Який стосується імперії: імперська армія, імперські закони.

2. Перен. Великодержавний: імперські амбіції, імперські зазіхання.

ІМПІЧМЕНТ, -у. Особливий порядок притягнення до відповідальності вищих посадових осіб в разі порушення ними законів країни.

ІМПОРТ - ЕКСПОРТ

Імпорт, -у. Ввезення в країну товарів з-за кордону; кількість і вартість цих товарів.

Експорт, -у. Вивіз за межі країни товарів, капіталу, цінних паперів для реалізації їх на зовнішньому ринку; кількість і вартість цих товарів.

ІМПУЛЬСИВНИЙ, ІМПУЛЬСІЙНИЙ - ІМПУЛЬСНИЙ

Імпульсивний, рідше імпульсійний. Схильний діяти під впливом випадкового спонукання, імпульсу; зумовлений імпульсом: надто імпульсивна людина, імпульсивна дія.

Імпульсний. Пов’язаний з електричними імпульсами: імпульсний генератор.

ІМУНО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до імунітету; пишеться разом: імуногенетика, імунодефіцит.

ін... див. ім...

ІНАВГУРАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Урочиста процедура введення на посаду керівника держави (зокрема, президента) офіційними представниками влади.

інакомовний див. іноземний.

ІНВЕСТОР, ІНВЕСТИТОР, -а. Особа, організація чи держава, яка вкладає капітал в яке-небудь підприємство, якусь справу.

ІНВЕСТУВАННЯ - ІНВЕСТИЦІЯ

Інвестування, р. мн. -ань. Довготермінове вкладання капіталу в якесь підприємство з метою одержання прибутків: інвестування за кордоном, інвестування капіталу.

Інвестиція, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інвестування: гарант інвестицій.

2. Вкладений капітал: прямі інвестиції.

ІНДЕКСАЦІЯ - ІНДЕКСУВАННЯ

Індексація, -ї, ор. -єю. Спосіб збереження реальної величини грошових вимог та доходів у період інфляції.

Індексування. Вираження змісту тексту якогось документа в термінах інформаційно-пошукової системи для полегшення його відшукання серед багатьох інших.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ - ІНДИВІДУАЛІСТИЧНИЙ - ІНДИВІДУАЛІСТСЬКИЙ

Індивідуальний. Властивий, належний певній особі, не колективний тощо: індивідуальний пакет, індивідуальні риси.

Індивідуалістичний. Який стосується індивідуалізму, пройнятий індивідуалізмом: індивідуалістична теорія, індивідуалістичні настрої, індивідуалістична поведінка.

Індивідуалістський. Властивий індивідуалістові: індивідуалістська поведінка.

ІНДІЙЦІ - ІНДІАНЦІ - ІНДУСИ

Індійці, -ів, мн. (одн. індієць, -ійця). Загальна назва корінного населення Індії та Пакистану. Американські індійці – те саме, що сучасне індіанці. Пох.: індійка, індійський.

Індіанці, -ів, мн. (одн. індіанець, -нця). У сучасному вжитку – загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів); заст. – те саме, що індійці. Пох.: індіанка, індіанський.

Індуси1, -ів, мн. (одн. індус, -а), заст. Індійці.

Індуси2. Послідовники індуїзму.

ІНДО-... (ІНДО...) - ІНДІЙСЬКО-...

Індо-... (індо...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується Індії, індійців"; пишеться через дефіс: індо-африканський, індокитайські відносини, індо-малайський. Але: індогерманський, індоєвропейські мови, індокитайський (від Індокитай).

Індійсько-... Те саме, що індо-..., але коло вживання вужче; пишеться через дефіс: індійсько-українська дружба.

ІНДОСАМЕНТ, -а. Передавальний напис на звороті цінного паперу, векселя, чека, який посвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи.

ІНДОСАНТ - ІНДОСАТ

Індосант, -а. Особа, яка робить передатний напис на чеках, векселях та інших цінних паперах.

Індосат, -а. Особа, на яку переводять чек, вексель та інші цінні папери.

ІНДУКТИВНИЙ - ІНДУКЦІЙНИЙ - ІНДУКТОРНИЙ

Індуктивний. 1. У логіці – який ґрунтується на індукції: індуктивний метод, індуктивний умовивід.

2. У фізиці – який виник унаслідок індукції; який створюється шляхом індукції: індуктивний струм, індуктивний зв’язок.

Індукційний. Те саме, що індуктивний 2: індукційний струм.

Індукторний. Пов’язаний з індуктором: індукторний телефонний апарат.

індуси див. індійці.

ІНЕРЦІЯ - ІНЕРТНІСТЬ

Інерція, -ї, ор. -єю. 1. Властивість тіла зберігати стан спокою або прямолінійний рівномірний рух: закон інерції, рух за інерцією (по інерції).

2. перен. Відсутність активності, бездіяльність: розумова інерція, інерція звички.

Інертність, -ності, ор. -ністю. Те саме, що інерція 2: розумова інертність.

ІНЖЕНЕРНИЙ - ІНЖЕНЕРСЬКИЙ

Інженерний. Пов’язаний з діяльністю інженера; технічний: інженерний задум, інженерні війська, інженерні кадри, інженерна справа.

Інженерський. Який стосується інженера: інженерський диплом, інженерський досвід, інженерська етика, інженерська думка.

ІНКРУСТУВАННЯ - ІНКРУСТАЦІЯ

Інкрустування. Прикрашення візерунками, малюнками із врізаних у поверхню платівок кістки, перламутру, металу тощо: художнє інкрустування металом.

Інкрустація, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інкрустування: матеріал для інкрустації, техніка інкрустації, володіти інкрустацією.