Братерство - братство

Братерство, тільки оди. Теплі, товариські взаємини між ким-небудь, братська спорідненість, братське єднання, велика дружба. Добра святого. Волі! волі! Братерства братнього (Т.Шевченко); Де ви, правди всенародної Та братерства сіячі? (П.Грабовський); Рівність, братерство і воля усім – наші були ідеали (О.Олесь).

Братство. 1. Товариство людей, об’єднаних спільною діяльністю й метою; релігійно-національна організація: Кирило-Мефодіївське братство, Київське братство, Львівське братство, церковне братство.

2. Те саме, що братерство. А на дальнім пожарищі Іскра братства тліла (Т.Шевченко); Кругом усе старе лицарство розтавало. Не стало рівності, не стало братства (Панас Мирний).

братерський див. братів.

БРАТИ, ВЗЯТИ (УЗЯТИ). Сполучаються зі словами участь, до уваги, до відома, до серця.

БРАТИСЯ, беруся, берешся. 1. (за кого-що). Хапатися руками. Вона не злюбила Мелащиних батьків, і тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці (І.Нечуй-Левицький); Беріться за мене, понесу (казка).

2. (за що, рідше до чого). Брати якесь знаряддя, щоб діяти ним. Вж. зі сл.: за весла, за кий, за книжку, за ложку, за лопату, за ніж (до ножа), за плуг, за рушницю, за сокиру, за шаблю, до зброї, до іграшок.

3. (за що, до чого, а також що робити). Приступати до чогось; рідше – збиратися щось робити. Вж. зі сл.: за впорядкування, за господарство, за діло (до діла), за переклад (до перекладу, перекладати), за працю (до праці), за снідання, до сніданку, до бійки, до сівби (сіяти), до справи, бити, допомагати, їсти, йти, писати, просити, розважати, розповідати, читати.

4. (до кого, за кого). Застосовувати до кого-небудь якісь дії, докоряти комусь. Рішуче береться до неї (М.Коцюбинський); Він за мене береться (Ганна Барвінок).

5. (до кого-чого). Приставати, липнути. Болото береться до коліс (Словник Б.Грінченка).

6. (чим). Укривати чим-небудь. Вж. зі сл.: барвами, жовтизною, зморшками, іржею, кригою, памороззю, парою, плівкою, плямами, попелом, потом, пушком, росою, рум’янцем, синявою, складками, сльозою, смугами, сяйвом, туманом, чорнотою. Всюди почорнілий сніг береться водою (Панас Мирний); Проти сонця її волосся ніби бралось жаром (П.Панч).

7. (чим). Набувати певного стану, виразу тощо. Вж. зі сл.: байдужістю, благанням, болем, гнівом, жалем, задумою, зажурою, острахом, смутком, сумом, тривогою, хвилюванням.

8. (безос. – на що, рідше до чого) розм. Наближатися до певного віку, часу, стану. Вж. зі сл.: на вечір (до вечора), на світанок, до ранку, на ніч, на мороз.

9. (з ким і без додатка) розм. Одружуватися. Він хоче братися з якоюсь панною (І.Нечуй-Левицький); Не хочу я женитися, Не хочу я братись (Т.Шевченко).

Братів - братній - братерський - братський

Братів, -това, -тове. Належний братові: братова хата, братова родина.

Братній, -я, -є. Належний братові, братам, а також те саме, що братерський. Вж. зі сл.: заклик, звичай, народ (народи), віра, воля, допомога, засада, земля, країна, кров, література, любов, могила, пісня, сім’я, єднання, життя, чуття, почуття, обійми, пестощі, стосунки. Чарували тебе його братні речі, що він з тобою, як брат з сестрою, розмовляв (П.Куліш).

Братерський. Переважно властивий братам, товариський, який живе в братньому єднанні, рідше – належний братові, братам. Вж. зі сл.: заповіт, народ, поцілунок, довіра, допомога, дружба, єдність, земля, кров, культура, любов, могила, підтримка, співдружність, єднання, слово, співробітництво, відносини, зв’язки, стосунки.

Братський. Властивий братові, братам, братерський (але вживається рідше), а також прикметник до слова братство. Вж. зі сл.: обеліск, потиск, душа, могила, організація, школа, змагання.

братство див. братерство.

братський див. братів.

БРАХІОПОД - БРАХІОПОДІЙ

Брахіопод, -а. Безхребетна тварина.

Брахіоподій, -ю, ор. -єм. Рослина куцоніжка.

БРЕТОНЦІ - БРИТАНЦІ

Бретонці, -ів, мн. (одн. бретонець, -нця). Народність, що населяє півострів Бретань.

Британці, -ів, мн. (одн. британець, -нця). Англійці.

БРИДЖ - БРИДЖІ - БРИЖІ

Бридж, -у. Картярська гра.

Бриджі, -ів, мн. Штани для верхової їзди.

Брижі, бриж і брижів, мн. Дрібні хвилі; складки одягу тощо.

бриль див. капелюх.

брильянт див. алмаз.

Британія див. Англія.

британці див. бретонці.

БРИФІНГ, -у. Коротка, менш офіційна прес-конференція, яку проводять представники зовнішньополітичних відомств та інших державних органів, а також міжнародних організацій в основному для інформування журналістів про якісь важливі події; після брифінгу звичайно журналістам не виділяють часу для питань і відповідей.

бройлер див. бойлер.

БРОКЕР, -а. Окрема особа або фірма, яка спеціалізується на посередницьких біржових операціях, одержуючи за це винагороду у формі певного відсотка з суми угоди.

БРОНЕ... Перша частина складних слів, що відповідає слову броньовий; пишеться разом: бронежилет, бронетанковий.

БРОШУРА. Книжка обсягом не більше 4–5 друкованих аркушів переважно в м’якій обкладинці.

бруд див. грязь.

БРУТТО - НЕТТО

Брутто, незм. прикм. і присл. Маса товару разом з упаковкою: вага брутто 10 кг. У скл. сл.: брутто-маса, брутто-тонна.

Нетто, незм. прикм. і присл. Без тари й упаковки (про вагу товару): ціна нетто. У скл. сл.: нетто-баланс, нетто-маса.

БУД... Перша частина складних слів, що відповідає слову будівельний; пишеться разом: буддеталі, будматеріали.

БУДИНОК - БУДІВЛЯ - БУДОВА - ДІМ

Будинок, -нку. 1. Споруда, призначена під житло. Я знайшов будинок, де він живе (М.Коцюбинський).

2. Науковий, культурно-освітній, побутовий, торговельний та інший заклад, а також будівля, в якій він міститься. Вж. зі сл.: відпочинку, інвалідів, побуту, творчості, гральний, дитячий, заїжджий; з великої літери пишеться у скорочених власних назвах, якщо відповідна повна назва вже згадувалася в тексті, а також на вивісках, наприклад: Київський будинок архітектора – Будинок архітектора, Львівський будинок учителя – Будинок учителя.

3. Те саме, що будівля 1: будинок бібліотеки, будинок посольства, будинок лікарні.

Будівля, -і, ор. -ею, р. мн. -вель. 1. Архітектурна споруда; кам’яна, дерев’яна та інша споруда для господарських потреб, для житла, а також зрідка у переносному значенні. Порожньо на подвір’ї, понуро стоять будівлі, а хата навіть із забитими віконницями (А.Головко); її увагу привернула

кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О.Донченко); Тут вітер дме постійно. І дрижать Відновлені й незміцнені будівлі (Є.Маланюк).

2. зрідка. Те саме, що будівництво. Що його робить: чи розпочати будівлю, чи оселитися тут (Панас Мирний).

Будова. 1. Те саме, що будівля 1. Тільки став доїжджати до тієї будови, де живуть сестри, знов линув дощ як з відра (О.Стороженко); Де були пустині голі, Осяйних будов шпилі (М.Рильський); Всередині будова не видавалась такою пишною, як зокола (М.Лазорський).

2. Те саме, що будування. Будова брига закінчувалася (Ю.Яновський).

3. Місце, де здійснюється будівництво. – Я вам не буду перешкоджати, коли сяду біля вас і подивлюсь море і послухаю гомін будови? (Ю.Яновський).

4. Взаємне розташування частин чого-небудь; структура, побудова: будова атомів, будова земної кори, організаційна будова, будова речення, будова тіла.

Дім, дому. 1. У сучасній мові – переважно приміщення, в якому проживають люди, а також самі люди (здебільшого родина), що там мешкають, та їхнє господарство, зрідка – переносно. Сьогодні виїжджаю з дому (Леся Українка); В домі Глушака урочисто. У невістки Юлі, народної вчительки, народився син (О.Довженко); То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть (О.Гончар).

2. зрідка. Те саме, що будинок. Дім стояв під вітром та під іскрами й згорів дочиста (І.Нечуй-Левицький).