Альпака - альпак

Альпака, -й, д. ім. -ці. Парнокопитна тварина родини верблюдових з цінним хутром.

Альпак, -у. Легка тканина з шерсті цієї тварини. Пох. альпаковий.

альтерація див. алітерація.

АЛЬФА-... Перша частина складних слів, що означає стан речовини або зв’язок з альфа-частинками; пишеться через дефіс: альфа-залізо, альфа-розпад (але альфаметр).

алювій див. елювій.

алюзія див. ілюзія.

АЛЮМО... Перша частина складних слів, що відповідає слову алюмінієвий; пишеться разом: алюмокалієвий, алюмосилікат.

АМІЛАЗА - АМІЛОЗА

Амілаза. Фермент, що міститься в організмі тварин і рослин.

Амілоза. Легкорозчинна у воді складова частина крохмалю.

АМІЛАН - АМІЛЕН

Амілан, -у. Синтетичне волокно з поліамідів. Пох. амілановий.

Амілен, -у, мн. -и, -ів. Ненасичені вуглеводні, полімери яких використовують як мастила, компоненти поліграфічних фарб тощо. Пох. аміленовий.

амілоза див. амілаза.

АМІНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову аміни; пишеться разом: амінокислота, амінофенол.

АМОНІТ - АМОНІЙ

Амоніт , -а, мн. -и, -ів. Викопний молюск.

Амоніт , -у. Вибухова суміш.

Амоній, -ю, ор. -єм. Сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, широко застосовуваних у техніці та сільському господарстві: вуглекислий амоній, сірчанокислий амоній.

ампір див. вампір.

АМУР, -а (з малої літери). Назва білого й чорного видів риб родини коропових, які водяться в ріках Китаю й басейні Амуру.

АМФІБОЛ - АМФІБОЛІТ

Амфібол, -у. Породотвірний мінерал класу силікатів, що становить кременекисневу сполуку (магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію та лугів).

Амфіболіт, -у. Гірська порода, що складається переважно з амфіболів, плагіоклазів та мінералів-домішок.

АНА... Префікс, що означає рух угору, підсилення, зміну, повторну або зворотну дію: анаграма, анаплазія.

АНАЛОГІЧНИЙ - АНАЛОГІЙНИЙ

Аналогічний, (кому, чому, з ким, чим). Який становить аналогію до чогось, подібний, схожий: аналогічний випадок, аналогічні висновки, аналогічне дослідження, аналогічні слова, аналогічні факти.

Аналогійний. Який грунтується на аналогії, утворений за аналогією: аналогійний метод.

АНАЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Подібність, схожість у чомусь між предметами, явищами, поняттями тощо: аналогія чому (до чого), аналогія між ким-чим, за аналогією з ким-чим (кому, чому).

АНАРХІЧНИЙ - АНАРХІСТСЬКИЙ

Анархічний. Властивий анархізму й анархії; схильний до анархії: анархічний ухил, анархічний вчинок.

Анархістський. Належний анархістові, анархістам, властивий їм: анархістський гурток, анархістська організація, анархістський настрій, анархістський погляд.

АНГІДРИД - АНГІДРИТ

Ангідрид, -у. Хімічна сполука, що містить кисень і утворює з водою кислоту.

Ангідрит, -у. Мінерал – безводний сірчанокислий кальцій білого, сіруватого або блакитного кольору.

АНГІО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до судинної системи; пишеться разом: ангіокардіографія, ангіоневроз.

англійсько-... див. англо-...

АНГЛІКАНСЬКИЙ. Який стосується англіканства – протестантської релігії в Англії: англіканська церква, англіканський священик.

АНГЛІЯ - БРИТАНІЯ - ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Англія, -ї, ор. -єю. Адміністративно-політична частина Великої Британії, ядро якої займає південь і центр острова Великобританії.

Британія. Одна з давніх назв сучасної території Англії, Шотландії та Уельсу.

Велика Британія. Держава в Західній Європі на Британських островах.

АНГЛО-... (АНГЛО...) - АНГЛІЙСЬКО-...

Англо-... (англо...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується Англії, англійців". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: англо-бурський, англо-норманський, англо-французький словник. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пишеться разом: англоканадець, англомовний, англосаксонський.

Англійсько-... Те саме, що англо-..., але коло вживання вужче; пишеться через дефіс: англійсько-шотландське узбережжя.

АНДАНТЕ - АНДАНТИНО

Анданте. 1. присл. Помірно повільно, плавно (про темп виконання музичного твору).

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.

Андантино. 1. присл. Трохи жвавіше від анданте.

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.

АНДЕЗИН - АНДЕЗИТ

Андезин, -у. Мінерал класу силікатів білого або сіруватого кольору зі скляним блиском; використовують для виготовлення кислототривких керамічних виробів.

Андезит, -у. Гірська порода темно-сірого, бурого або майже чорного кольору, яка складається переважно з плагіоклазу з домішкою амфіболу, авгіту тощо.

...АНДРІЯ. Кінцева частина складних слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі: поліандрія, протерандрія.

АНДРО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі; пишеться разом: андроген, андрокефалізм.

АНЕМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "вітер"; пишеться разом: анемоклінограф, анемометр.

АНІ - А НІ

Ані, спол., наст. Варіант ні, вживаний для підсилення. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т.Шевченко); Ані явилась, Ані приснилась Ти, зоре (А.Кримський); І виходить... вона ані риба, ані рак, ані хрущ – а так собі організм (О.Кобилянська); Ніде ані однісінького вогника (Г. Хоткевич); Вони не сміли ані слова сказати, ані кивнути, ані рукою махнути, лише дивилися широко витріщеними очима або з-під насуплених брів (І.Багряний). Пор. ні.

А ні, спол. з наст. Уродися – вдайся, а ні, то скапарайся (М. Номис); "Зима ось-ось потисне, – подумала вона, – а ні я, ні Остап не маємо ним загорнутись, треба заробляти" (М.Коцюбинський).

АНІЗОМЕРІЯ - АНІЗОМЕТРІЯ

Анізомерія, -ї, ор. -єю. Неоднаковість властивостей або кількості повторюваних частин організму, клітини.

Анізометрія. Неоднаковий зір обох очей.

АНОКСІЯ - АНОКСЕМІЯ

Аноксія, -ї, ор. -єю. Відсутність кисню в окремих тканинах, органах і в усьому організмі.

Аноксемія. Відсутність кисню в крові.

АНОНС, -у. Попереднє оголошення про спектакль, концерт тощо без детальних відомостей: анонс про бенефіс артистки.

АНОРТИТ - АНОРТОЗИТ

Анортит, -у. Мінерал групи польових шпатів.

Анортозит, -у. Магматична гірська порода, що складається в основному з плагіоклазу.

АНОРХІЗМ, -у. Вада розвитку – відсутність яєчок у людини й тварин.

АНОТАЦІЯ - НОТАЦІЯ

Анотація, -ї, ор. -єю (на що, чого, рідше про що). Коротка бібліографічна довідка, характеристика змісту книжки, статті тощо: анотація на твір, анотація про (на) видані твори (виданих творів), анотація про (на) опубліковані книжки.

Нотація. 1. спец. Система умовних позначень (у музиці, лінгвістиці, шахах тощо): графічна нотація, лінійна нотація, префіксна нотація.

2. перен. розм. Настанова, повчання із засудженням чиєїсь поведінки, вчинків, промахів і т. ін. Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задерикуватість та пиху (З.Тулуб); Образився, думає Марія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями (М. Слабошпицький).

АНТАРКТИКА - АНТАРКТИДА

Антарктика, -и, д. ім. -ці. Південна полярна область земної кулі, що включає Антарктиду і прилеглі частини Тихого, Атлантичного та Індійського океанів з островами.

Антарктида. Материк, який займає центральну частину Антарктики.

АНТИ... - ПРОТИ...

Анти... преф. Означає протилежність, протидію, заміну тощо; надає словам книжного відтінку, а деяким суспільно-політичним словам – відтінку несхвалення, зневажливості: антиалкогольний, антибіотики, антивоєнний, антиінфекційний, антиісторичний, антиколоніальний, антинауковий, антисептичний, антихудожній.

Проти... преф. Те саме, що анти...; вживається переважно для означення засобу боротьби з якимись захворюваннями, захисту від якоїсь небезпеки, загрози; стилістично нейтральний: протигангренозний, протигрипозний, протизаконний, протимінний, протиотрута, протиприродний, протиударний, протишоковий.

Іноді (найчастіше в суспільно-політичній літературі) ці префікси вживаються паралельно: антибактеріальний – протибактеріальний, антигромадський – протигромадський, антидержавний – протидержавний, антиерозійнии – протиерозійний, антинародний – протинародний, антитіла – протитіла, антиурядовий – протиурядовий.

АНТИМОНІД - АНТИМОНІТ

Антимонід, -у. Сполуки сурми з металом.

Антимоніт, -у. Мінерал – сіль сурм’янистої кислоти.

АНТИПІРЕН - АНТИПІРИН

Антипірен, -у, мн. -и, -ів. Речовина, суміш, що надає деревині, тканинам та іншим органічним матеріалам вогнетривкості.

Антипірин, -у. Протигарячковий та болезаспокійливий засіб.

АНТИЦИПАЦІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Передбачення, здогад, прогноз.

2. Передчасне настання якогось явища.

3. Заздалегідь складене уявлення про щось.

АНТРАКОЗ - АНТРАКНОЗ

Антракоз, -у. Захворювання легень, що розвивається внаслідок систематичного вдихання кам’яновугільного пилу.

Антракноз, -у. Хвороба рослин, спричинювана паразитичними грибами.

...АНТРОП. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "викопна людина": пітекантроп, синантроп.

АНТРОПО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "людина", "людство"; пишеться разом: антропоморфний, антропоструктурний.

АНФАС, присл. Обличчям до того, хто дивиться: сфотографуватися анфас (не в анфас).

апартеїд див. расизм.

АПЕЛЯЦІЯ - ЕПІЛЯЦІЯ

Апеляція, -ї, ор. -єю. Оскарження ухвали суду у вищу судову інстанцію з метою перегляду справи.

Епіляція. Видалення волосся з лікувальною або косметичною метою.

АПЕНДИКС - АПЕНДИЦИТ

Апендикс, -а. Червоподібний відросток сліпої кишки.

Апендицит, -у. Запалення апендикса.

АПО... Перша частина складних слів, що означає віддалення, відокремлення, завершення, заперечення, припинення, перетворення; пишеться разом: апогамія, апоселеній, апофермент.

АПОГЕЙ - ПЕРИГЕЙ

Апогей, -ю, ор. -єм. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо); переносно – найвищий ступінь розвитку, розквіту. Апогею загальне збудження досягло по обідній перерві, коли повернулась обрана дівчатами комісія (Ю.Шовкопляс).

Перигей, -ю. Найближча до центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо).

апозиція див. опозиція.

АПОЛІТИЗМ - АПОЛІТИЧНІСТЬ

Аполітизм, -у. Пасивне, байдуже ставлення до питань політики, уникнення участі в громадсько-політичному житті: тенденції аполітизму, теорії аполітизму.

Аполітичність, -ності, ор. -ністю. Властивість аполітичного: гасло аполітичності, прояви аполітичності.

АПОЛОГ - АПОЛОГЕТ

Аполог, -у. Невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки.

Апологет, -а. Захисник тих або інших учень, теорій або течій.

АПОСТРОФ - АПОСТРОФА

Апостроф, -а. Надрядковий знак, яким позначається роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного. Пишеться перед я, ю, є, ї: а) після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’є, п’ять, в’язати (підв’язати), в’ялити (зів’ялити), у здоров’ї, м’ясо, тім’я, В’ячеслав (не пишеться, коли перед губним приголосним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, духмяний, мавпячий, свято, тьмяний, цвях (але верб’я, торф’яний, черв’як)); б) після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї (не пишеться, коли ря, рю, ре означають сполучення м’якого р з наступними а, у, є: буря, буряк, крякати, крюкати, рябий, ряд); в) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’явитися, об’єм, дит’ясла, мін’юст (перед наступними і, є, а, о, у не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти).

У словах іншомовного походження апостроф пишеться після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р, а також після кінцевого приголосного префікса: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, кар’єра, П’ємонт, Рів’єра, Женев’єва, Фур’є, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура (не пишеться перед йо, а також коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: курйоз, бюджет, бюро, фюзеляж, кювет, Вюртемберг, Мюллер, Гюго).

Цим знаком також позначають усічену розмовну форму слова: ба’ (бабо), ма’ (мамо), мо’ (може).

Апострофа. Стилістична фігура – безпосереднє звертання до відсутньої особи, персоніфікованих явищ природи, предметів, абстрактних понять тощо. І тебе загнали, мій друже єдиний, Мій Якове добрий! Не за Україну, А за її ката довелось пролить Кров добру, не чорну (Т.Шевченко); Кидай, брате, сад зелений, хату, Чуєш? – Зброя грозами дзвенить, Землю рідну, кревну та багату, Будемо з тобою боронить (А.Малишко); Повій, вітре, на Вкраїну (С.Руданський); Квітко з троянди!.. Згадай про мене, Як зайде сонце в листя зелене (Леся Українка).

АПРІОРІ, присл. Незалежно від досвіду, до досліду; без перевірки; попередньо: вирішити апріорі.

АПРОБУВАТИ, -ую, -уєш, недок. і док. книжн. Офіційно схвалювати, стверджувати, затверджувати після перевірки; визначати якості посівів: апробувати роботу, апробувати саджанці. Пох.: апробація, апробований, апробування.

АПТЕЧНИЙ - АПТЕКАРСЬКИЙ

Аптечний. Призначений для аптеки, який належить, властивий їй: аптечний запах, аптечний посуд, аптечний склад, аптечна шафа, аптечні товари.

Аптекарський. 1. Який стосується аптекаря, належний, властивий йому: аптекарський помічник.