![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Позначки
- •Українська абетка
- •Абичий - аби чий
- •Абонемент - абонент
- •2. Відокремленість, самостійність, незалежність: автономія розуму, автономія прав.
- •2. Зрідка. Використовується в значенні "от, аж ось". Агу! Троянцям легше стало (і.Котляревський); Агу, їй стало більше волі (г.Квітка-Основ’яненко).
- •2. Те саме, що й адміністраторський: адміністративні здібності, адміністративне захоплення (іронічно).
- •2. Книжка для початкового навчання; буквар. Та й зачали пана дяка в штири киї прати: – а до школи, пане дяче, азбуки читати! (п.Чубинський).
- •Акордовий - акордний
- •Альпака - альпак
- •2. Те саме, що аптечний: аптекарський посуд, аптекарська шафа, аптекарське підприємство.
- •2. Суддя в спортивних змаганнях.
- •2. Лінгв. Який призводить до уподібнення одних звуків іншими: асиміляційний вплив наступних голосних.
- •2. Зрідка. Те саме, що атож. – Це ти, їй-право, як у воду дивишся. – "Отож..." (Григорій Тютюнник).
- •2. Те саме, що бавовник.
- •Базар - ринок - ярмарок
- •2. Виражена цифрою оцінка успіхів (у навчанні, спорті): сума балів. Пох. Баловий: балова система успішності.
- •2. Безрезультатність: безплідність пошуків, безплідність схоластики.
- •2. Багаторічна витка рослина, повійка.
- •2. Те саме, що віл. На зеленій галявині розпрягли биків, пустили пастися (Григорій Тютюнник).
- •Білити - біліти - білітися - білішати
- •Біоніка - гідробіоніка
- •2. Сферичний виступ з прозорої пластмаси в корпусі літака, призначений для поліпшення огляду, розміщення озброєння, прицілювальних приладів тощо.
- •Боронити - боронувати
- •Бразилія - бразиліа
- •Братерство - братство
- •Братів - братній - братерський - братський
- •Будівельний - будівний -будівничий
- •2. (Чого) перен. Той, хто створює щось; творець. Людино! Будівник, творець, дивися! Твоєї творчості блищить кришталь (п.Дорошко). У скл. Сл.: верстатобудівник, метробудівник, мостобудівник.
- •Буксирувати - буксувати
- •Важливий - важний
- •2. Зрідка. Те саме, що важливий.
- •2. Заходи для підвищення курсу паперових грошей.
- •2. Рід великих кажанів, що живуть у тропічних лісах.
- •2. Вартування: нічна варта, закінчувати варту.
- •Вдаль (удаль) - в (у) даль
- •2. Який виправдовує покладені на нього сподівання: вдячний (удячний) слухач.
- •2. Система приладів і пристроїв для провітрювання. – Слухай, а там у нас є вентиляція?(Ірина Вільде); Театральні зали в китайських містах обладнані доброю вентиляцією (п. Козланюк).
- •2. Мн. Вершники, -ів. Один з привілейованих станів у Стародавньому Римі та Стародавній Греції, з якого формувалася кіннота.
- •Веселити – веселіти – веселішати
- •Вживаність слова
- •Вибирати - добирати - обирати - відбирати
- •2. (Ким, на кого, в кого, за кого, до чого, в що). Призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов’язків: обирати депутатів до вищого органу влади, обирати президента.
- •Вигода - вигода
- •2. Те саме, що виголошувати. Вж. Зі сл.: промову, монолог, тост, свої думки.
- •2. Те саме, що викуп.
- •2. (Чого). Певну кількість, частину рідини. Давид., відчув трохи втому й випив води (а. Головко); Опришок скривився, мовби оцту випив (г.Хоткевич).
- •2. Розм. Зрідка. Нахвалятися. – о, ми з такими паничами вміємо поводитися! – вихвалявся один (і.Франко).
- •Відпрацювати - відробити
- •Відстоювати - обстоювати
- •Відтинок - відтінок
- •Вінець - вінця - вінце
- •Віра - вірування - вира
- •2. Гостинно приймати когось, запрошувати; пригощати. – Милості просимо! садовіться, – вітає Лукашиха Павла (Марко Вовчок); – Гарні гості, та не знаю, чим вас і вітати (і.Нечуй-Левицький).
- •Водно - в одно
- •2. Жердина для вимірювання рівня води.
- •2. Мастило для електродвигунів.
- •2. Який виготовляє ворс: ворсовий цех.
- •Вояк - воїн - вояка
- •2. Іронічно – поганенький солдат, хлопець, що наслідує воїна; забіяка. – Ех ти, вояко!.. – промовив він. – Запалу й завзяття багато, а сили й розуму мало.. Як же ти воюватимеш? (л.Смілянський).
- •Впень (упень) - в (у) пень
- •Впереміж (упереміж), впереміжку (упереміжку) - впереміш (упереміш), вперемішку (уперемішку)
- •Врешті (урешті) - в (у) решті
- •2. Поштучно (про продаж, торгівлю): купувати вроздріб. Добре розходиться журнал і вроздріб (з газети).
- •Всередину (усередину) - в (у) середину
- •Вступ - уступ - передмова
- •Гем..., гемато..., гемо... -гемі...
- •Генеральний - генеральський
- •2. В якому розповідається про подвиги героїв: героїчний епос, героїчний літопис, героїчна поема.
- •2. Верхня звужена частина посуду.
- •2. Та, яка утримує або годує і доглядає когось.
- •Голосистий - голосний
- •2. Широкогорлий (про посуд, отвір тощо): горлатий глечик, горлата пляшка.
- •Грабувати - гребувати
- •Грамотний - письменний - освічений
- •Гривна - гривня
- •2. Суспільний вияв уваги до людини: соціальний гуманізм, ідеали гуманізму, відстоювати гуманізм.
- •Двір - подвір’я - надвір’я
- •Двоголосий, двоголосний - двоголосний
- •Делімітація - демаркація
- •2. У медицині – відмежування відмерлих ділянок від здорових.
- •Дечий - де чий
- •2. Присл. Трохи. Її дещо грубувата, горем підточена краса, її міцна доладна постать також вражають Якова (м.Стельмах).
- •Деякий - де який
- •Димний - димовий - димчастий
- •Диякон - дяк
- •Дідизна - дідівщина
- •Дієтичний - дієтетичний
- •Добриво - удобрення
- •Доглядати - наглядати
- •2. Грам. Другорядний член речення зі значенням об’єкта, звичайно виражений непрямим відмінком іменника: непрямий додаток, прямий додаток.
- •2. (Куди). Униз, додолу; на землю, на долівку. Маруся спустила очі долі (Грицько Григоренко); Сів я, в очі йому не дивлюсь, одну цигарку долі кинув, другу скручую (і.Муратов).
- •2. Призначений для проведення дослідів: дослідницька кімната.
- •2. Те саме, що дохід: прибуток від господарювання, прибуток державного підприємства.
- •Драматичний - драматургічний - драматизований
- •Дратівливий - дратівний - дратливий - дразливий - дражливий
- •Дружний – дружній
- •2. Розм. Невизначено великий, необмежений: енна кількість.
- •2. Перен. Місце, де з найбільшою силою щось виявляється. Ми були в епіцентрі осені, відокремлені від усього світу нашим коханням (ю.Щербак).
- •2. Розм. Справжній цінитель мистецтва.
- •Етика - етикет - етичність
- •2. Який становить собою внутрішню єдність, цілісний: єдиним фронтом, єдина енергетична система.
- •2. Такий, як у жінок, притаманний жінкам: жіночий погляд, жіноче обличчя, жіноча логіка.
- •2. Пов’язаний із жнивуванням, жниварями: жниварський реманент, жниварська машина.
- •Забезпечення - забезпеченість
- •Забобони - пересуди -марновірство
- •Завдяки - дякуючи
- •Загальний - спільний
- •2. Те саме, що погрожувати. – Ти ще загрожуєш мені? (м.Стельмах).
- •Задумати - надумати
- •Замішаний - замішений
- •Запитання - питання
- •2. Те саме, що запорука. – Де ті сили в мене для боротьби? Де той гарт, що міг би служити порукою перемоги? (м.Коцюбинський).
- •Зап’ясток, зап’ястя - зап’яток
- •2. Задник, каблук, закаблук (у взутті). Якась фігура., шпурнула на нього чобітьми так, що мало йому зап’ятками ока не вибила (і.Франко).
- •Заражати - заряджати
- •2. Перен. Який легко передається іншим, впливає на інших: заразливий приклад, заразливий сміх.
- •Засуджувати - осуджувати
- •Зате - за те
- •2. Спільне засідання членів організації, колективу: театральне зібрання, земське зібрання.
- •2. Те саме, що озброєний: збройний загін, збройний люд.
- •Звідки-небудь - звідкись
- •2. Те саме, що згодний. Я не згідна з тим, щоб для розуміння чиїх-небудь віршів треба знати життєпис автора (Леся Українка); – я не згідний був ні з чим (ю.Яновський).
- •Згори - з гори
- •2. Складова частина назв рослин, тварин, мінералів, що ростуть, живуть і т. Ін. На землі: земляна жаба, земляна груша.
- •Ззовні, іззовні - зовні -зовнішньо
- •Зірка - зоря
- •Зірниця - зоряниця
- •Зледеніти - обледеніти
- •Злий - злобний – злісний
- •2. Назва єднання всіх демократичних національних сил України.
- •Змушувати - примушувати
- •Знаменитий - знаменний
- •Значення - значіння
- •Знизу - з низу
- •Золотити - золотіти
- •Зріднитися - поріднитися
- •Зумовлювати - обумовлювати
- •I1. Як назва літери вживається в с. Р.: мале і; як назва звука вживається в ч. Р.: голосний і.
- •2. Те саме, що іберійці.
- •2. Розм. Дурість, безглуздя. "Звичайно, це ідіотизм, це казна-що, – подумав [Андрій] в ту ж мить. – Показувати перед Марією свою владу" (ю.Бедзик).
- •2. Який має ілюстрації: ілюстровані журнали, ілюстровані казки.
- •2. Перен. Великодержавний: імперські амбіції, імперські зазіхання.
- •2. Вкладений капітал: прямі інвестиції.
- •2. Візерунки, малюнки, виконані способом інкрустування: срібна інкрустація, інкрустація з кістки, перламутрова інкрустація, прикрашати інкрустацією.
- •2. Відомості про щось: давати інформацію, газетна інформація, обсяг інформації.
- •2. (У математиці). Несумірні з одиницею числа, які не можуть бути точно виражені ні цілими числами, ні дробом: ірраціональне число.
- •Йога - йог
- •Канцона - канцонета
- •Керувати - управляти -правити
- •Кільканадцять - кільканадцятеро
- •Кінний - кінський - конячий
- •2. Який складається з вершників: кінний загін, кінна армія, кінна розвідка.
- •Книжка - книга
- •2. Верхня, відрізна частина сукні, блузки, до якої на висоті грудей пришивається нижня частина одягу.
- •2. Те саме, що колегіум.
- •2. Те саме, що круг.
- •2. Те саме, що консультування: консультація для абітурієнтів.
- •2. Виправляти помилки у відбитку друкарського, комп’ютерного та ін. Набору: коректувати набір роману.
- •2. Те саме, що докорінний.
- •Кохати - любити
- •Кравець - швець
- •Кремінь - кремній
- •Кривавий - кровний -кров’яний
- •2. Те саме, що крисатий.
- •Кріль - криль - кроль
- •2. Маленький циркуль для креслення дуг радіусом до 1 мм.
- •2. Властивість і якість лаконічного: лаконічність композиції, лаконічність стилю.
- •2. Який чимось нагадує лебедя; такий, як у лебедя: лебедина шия, лебедина пісня.
- •2. Те саме, що леткий: летучі кислоти, летучі речовини, летучі продукти.
- •Лобний - лобовий
- •2. У математиці – найбільше значення функції порівняно з її значенням в усіх достатньо близьких точках.
- •Маслений - масляний
- •Матеріалістичний - матеріалістський
- •Меблювальник - мебляр, мебльовик, мебельник
- •2. Різні виміри для визначення місць звукових отворів у духових, а також діаметра, довжини, натягу струн в інших музичних інструментах.
- •Метаморфізм - метаморфоз - метаморфоза
- •2. Вчення про методи викладання певної науки, предмета: методика фізики, розробляти методику.
- •Методичний - методистський - методологічний
- •Механічний - механістичний
- •2. Машинальний, автоматичний, свідомо не регульований: механічні рухи, механічна робота, механічне запам’ятовування.
- •Мікро... - макро...
- •Міфічний - міфологічний
- •2. Стиль мови: ділове мовлення, літературне мовлення, писемне мовлення, усне мовлення, сценічне мовлення, стилістика мовлення.
- •Моряк - матрос
- •М’якшання - м’якшення
- •Набагато - на багато
- •2. Звичка: негарні навички.
- •Навколішках, навколюшках - навколішки, навколюшки
- •2. Те саме, що навколішках. Вж. Зі сл.: стояти, лазити, сидіти. Не раз Мася навколішки стояла (а.Свидницький); Йонька сидить навколішки перед дривітнею (Григорій Тютюнник).
- •Навшпиньках - навшпиньки, навшпинячки
- •2. Зрідка. Вдвоє. Стежка від озерця до хати наче надвоє покоротшала (Марко Вовчок).
- •Надлюдський - нелюдський
- •Наймит - найманець - наймач
- •Напів... - пів... - полу...
- •Напруження - напруга - напруженість
- •2. Те саме, що насінний: насіннєва ділянка, насіннєва картопля, насіннєва пшениця.
- •2. Прийм. Розм. Зате. Він скупий, так жінка натомість щедра (Словник б.Грінченка).
- •2. Частина ткацького верстата. – То це, певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки., та клацала лядою об начиння (і.Нечуй-Левицький).
- •Нащось - на щось
- •Невпізнаний - невпізнанний
- •Невралгія - нейроглія - неврологія, нейролопя
- •Незаперечний - безперечний
- •Незвичайний - не звичайний - надзвичайний - незвиклий
- •Нездужати - не здужати
- •Незрівнянний - не зрівняний
- •Нейтринний - нейтронний
- •Неминучий - неминущий
- •Неописаний - не описаний - неописанний
- •Нескінчений - не скінчений - нескінченний - безконечний
- •2. Розм. Те саме, що нирок.
- •2. Прикм. Незм. Такий, як треба; непоганий. Нівроку зять, не зять, а дуб, тернові очі, чорний чуб, з обличчя видно – дружелюб (і.Гончаренко).
- •Нінащо - ні на що
- •Ноша - ноші
- •Обвітрюватися - звітрюватися
- •Обличчя - лице
- •2. Заст. Штатний: ординарний професор.
- •2. Розм. Вказує на якийсь факт, уточнює щось. Не в добрий час промовив неборак, Бо вийшло онде як: Добрались Свині, все порозкидали (л.Глібов).
- •2. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням шарів на раніше утворену поверхню.
- •Опортуністичний - опортуністський
- •Особистий - особовий - особливий
- •Осоння - підсоння
- •2. Вказує на якийсь факт, уточнює щось. – Осьде знак, як я голосував (Лесь Мартович); – Тривайте ж, – каже, – коли так, Зроблю я осьде як... (л.Глібов).
- •2. Будинок, що має громадське або культурне призначення; коли це слово входить до складу власної назви, воно пишеться з великої літери: Палац культури, Палац спорту, Палац урочистих подій.
- •2. Пов’язаний з виробництвом, видобуванням або використанням палива: паливна промисловість, паливні родовища.
- •Панкреатин - панкреатит
- •2. Зрідка. Те саме, що перев’яз.
- •Півтора - півтори
- •Повставати - поставати
- •Погіршати - погіршити
- •Подивізійний - подивізіонний
- •2. (Що, чого, кого кому). Давати щось, когось у борг, для тимчасового користування кому-небудь. Я йому позичав осі (Ганна Барвінок).
- •2. Який спирається на владу поліції; який характеризується грубим насильством і сваволею: поліцейські заходи, поліцейські репресії.
- •Половий - полов’яний - полив’яний
- •2. Те саме, що попелястий.
- •Посол - посланник - посланець
- •2. Тонша частина, тонше місце чогось.
- •2. Перші моменти вияву якоїсь дії; початок: брати почин, давати почин, зробити почин, для почину.
- •Почуття - чуття - відчуття
- •2. Урочисте представлення чогось нового, що з’явилося або було створене (наприклад, книжки, кінофільму, організації тощо): відбулася презентація нового журналу.
- •2. Те саме, що привласнювати.
- •Прийнятий - прийнятний
- •Прилад - пристрій
- •Притому, притім - при тому, при тім
- •Прихильник - прибічник
- •2. Спол. Приєднувальний. Вживається при зауваженні чи доповненні. Тьотя Сима виходить з своїх дверей, причому видно, як в ясно освітленій кімнаті Тоня сидить і шиє (і.Кочерга).
- •2. Ест. Сл. Незважаючи на це, все ж. Була, проте, у нього пісня Своя, улюблена, одна (м.Рильський).
- •Психічний - психологічний - психологістичний - психіатричний
- •2. Пов’язаний з психологічною діяльністю людини: психологічний феномен, психологічний злам, психологічні особливості, психологічний коментар.
- •Птах - птиця - птаха
- •П’янити - п’яніти
- •Репарація – репатріація
- •Реставраторський - реставраційний
- •2. Зниження тарифу, надане вантажовідправникові за окремою угодою при наявності великої кількості вантажу.
- •Рефлективний, рефлексивний - рефлекторний - рефлекторний - рефлексний
- •Робітник - працівник
- •2. Розм. Розсікати, розрізувати до крові. [Молодий хлопець:] Бігме, не втерплю, голову розкрою! (Леся Українка).
- •Розуміюче - розуміючи
- •Розчин - розчина
- •Ряботиння - ряботіння
- •2. Який дає, приносить порятунок або сприяє порятунку: рятівне укриття, рятівна суперечка.
- •Сандалії, сандалі - сандалети
- •2. Те саме, що світанок. На світанні мерхнуть зорі, тануть в росяній імлі (л.Первомайський); Світання... А він вже не бачить світань... (в.Сосюра).
- •2. В Іспанії та іспаномовних країнах – чоловік, пан (звичайно приєднується до прізвища або імені).
- •2. Перен. Повідомляти, попереджати про щось (переважно небажане), що сталося або має статися. – Треба буде сказати Галі, щоб вона сигналізувала нам про небезпеку (ю.Мокрієв).
- •Сильце - сільце
- •2. Те саме, що синонімія: лексична синоніміка.
- •2. Те саме, що ситний: сита страва, сите сало.
- •2. Перен. Розм. Непристойний, цинічний; масний. І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів – все змішалось у галас безладний та дикий (м.Старицький).
- •Славити - неславити
- •2. Використовувати, витрачати щось для яких-небудь потреб: споживати електроенергію, рослини споживають воду.
- •2. Зв’язок між віддаленими пунктами за допомогою яких-небудь засобів: сухопутне сполучення, тролейбусне сполучення, повітряне сполучення, ходи сполучення.
- •2. Зрідка. Те саме, що споруда.
- •Стадо - череда - табун - отара
- •Старший - старіший
- •2. Вищий званням, посадою тощо. Семен знав тільки третього, це був старший ватаги, що перестріла його на дорозі (п.Панч).
- •2. Іти, ходити слідом за кимсь, чимсь. Діти невідступно слідкували за мамою. Ми слідком за нею слідкували (Словник б.Грінченка).
- •2. Запобігати можливому нещасному випадку під час виконання чогось (висотних робіт, гімнастичних вправ, циркових номерів тощо): страхувати гімнаста, страхувати монтажника.
- •2. Посада, ранг, звання, чин: воєначальники всіх ступенів, вчений ступінь.
- •2. Перен. Розм. Горе, біда. Ой судома, пане-брате, Судома, судома! Нема в мене снопа жита Ні в полі, ні дома (пісня).
- •Сутичка - зіткнення - суточки
- •Сушарка - сушарня, сушильня
- •Схоласт - схоліаст
- •Таври - тавричани
- •Таймний - таємничий - секретний
- •2. Заст. Те саме, що тахометр.
- •Тевтон - тевтонець
- •2. Част. Розм. Вживається для вираження несхвального, іронічного
- •Текстовий - текстуальний
- •Телевізійний - телевізорний
- •Тиловий - тильний
- •2. Рідше. Те саме, що тильний: тилова частина кімнати.
- •Тирса - тирс
- •2. Присл. Розм. Також. Народ за вікном тож крикнув: – Василь! Василь! (г.Квітка-Основ’яненко); –До французької мови й до музики добре я бралась; до танців тож (Марко Вовчок).
- •Токарний - токарський
- •Тонізувати - тонувати
- •2. Те саме, що трав’яний: трав’яниста рослинність, трав’янисте стебло.
- •2. Трагічний елемент у драматичному чи музичному творі: трагізм образу.
- •Тривати - стривати - стрівати
- •2. Збільшувати втроє; потроювати.
- •Трубоукладальник - трубоукладач
- •Туристичний - туристський
- •Увага - уважність
- •Угорці - мадяри
- •Узгодження - узгодженість
- •Усмішка - усміх - посмішка - посміх
- •2. Вузький практицизм, прагнення мати з усього безпосередню матеріальну вигоду; дріб’язковий практицизм.
- •Утискувати, утискати - втискувати, втискати
- •Учень - школяр
- •Уява - уявлення
- •Фабрика - завод
- •2. Підприємство для розведення породистих та племінних тварин: кінний завод, рибоводний завод, устричний завод.
- •2. Точне відтворення картини за допомогою фотомеханічної репродукції; факсимільна репродукція.
- •Факт - фактор - фактаж
- •Фасонний - фасонистий
- •2. Шматок риби або м’яса свійської птиці або дичини, очищений від кісток.
- •Фіни - фінляндці
- •2. Сукупність літальних апаратів певного призначення: повітряний флот, військовий флот, цивільний флот.
- •2. Те саме, що формант.
- •2. Широкі представницькі збори; з’їзд.
- •2. Один з видів готичного шрифту; почерк готичного малюнка.
- •Франко-... (франко...) - французько-...
- •Фрейлейн - фрейліна -фрекен
- •2. Перен. Який поширюється на всіх; загальний: фронтальне опитування, фронтальна перепідготовка.
- •X (ха). Як назва літери вживається в с. Р.: мале х; як назва звука вживається в ч. Р.: пом’якшений х.
- •Хлорид - хлорит - хлорин - хлорат
- •Хмелити - хмеліти
- •Холодно... - холодо...
- •Хрипіти - хропіти, хропти
- •2. Перех і неперех. Говорити, кричати, співати хрипким голосом. –Давай! – хрипить старшина, оглядаючись і підганяючи носіїв (о.Гончар).
- •Цвісти - квітнути - квітувати
- •2. Те саме, що цілісний: цільний світогляд, цільна композиція, цільна натура, цільний характер.
- •2. Собака вівчарка. Стережуть їх [отари] чабани з собаками.. Одна така чабанка вільно загризає вовка (з.Тулуб).
- •Чаруюче - чаруючи
- •Червонити - червоніти -червонїтися - червонішати
- •Чисельний - численний - числовий
- •Читач - читець
- •Шампань - шампунь
- •Шасі - шасе
- •2. В Англії, Уельсі – призначувана королем службова особа в графстві, яка здійснює, як правило, церемоніальні обов’язки.
- •Щодень - що день
- •Щодо, що ж до, що стосується – що до
- •Юліанський календар - григоріанський календар
- •Якщо - як що
- •2. Те саме, що ярий1: ярові хліба, ярові рослини.
- •01601 Київ 1, вул. Терещенківська, з
Альпака - альпак
Альпака, -й, д. ім. -ці. Парнокопитна тварина родини верблюдових з цінним хутром.
Альпак, -у. Легка тканина з шерсті цієї тварини. Пох. альпаковий.
альтерація див. алітерація.
АЛЬФА-... Перша частина складних слів, що означає стан речовини або зв’язок з альфа-частинками; пишеться через дефіс: альфа-залізо, альфа-розпад (але альфаметр).
алювій див. елювій.
алюзія див. ілюзія.
АЛЮМО... Перша частина складних слів, що відповідає слову алюмінієвий; пишеться разом: алюмокалієвий, алюмосилікат.
АМІЛАЗА - АМІЛОЗА
Амілаза. Фермент, що міститься в організмі тварин і рослин.
Амілоза. Легкорозчинна у воді складова частина крохмалю.
АМІЛАН - АМІЛЕН
Амілан, -у. Синтетичне волокно з поліамідів. Пох. амілановий.
Амілен, -у, мн. -и, -ів. Ненасичені вуглеводні, полімери яких використовують як мастила, компоненти поліграфічних фарб тощо. Пох. аміленовий.
амілоза див. амілаза.
АМІНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову аміни; пишеться разом: амінокислота, амінофенол.
АМОНІТ - АМОНІЙ
Амоніт , -а, мн. -и, -ів. Викопний молюск.
Амоніт , -у. Вибухова суміш.
Амоній, -ю, ор. -єм. Сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, широко застосовуваних у техніці та сільському господарстві: вуглекислий амоній, сірчанокислий амоній.
ампір див. вампір.
АМУР, -а (з малої літери). Назва білого й чорного видів риб родини коропових, які водяться в ріках Китаю й басейні Амуру.
АМФІБОЛ - АМФІБОЛІТ
Амфібол, -у. Породотвірний мінерал класу силікатів, що становить кременекисневу сполуку (магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію та лугів).
Амфіболіт, -у. Гірська порода, що складається переважно з амфіболів, плагіоклазів та мінералів-домішок.
АНА... Префікс, що означає рух угору, підсилення, зміну, повторну або зворотну дію: анаграма, анаплазія.
АНАЛОГІЧНИЙ - АНАЛОГІЙНИЙ
Аналогічний, (кому, чому, з ким, чим). Який становить аналогію до чогось, подібний, схожий: аналогічний випадок, аналогічні висновки, аналогічне дослідження, аналогічні слова, аналогічні факти.
Аналогійний. Який грунтується на аналогії, утворений за аналогією: аналогійний метод.
АНАЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Подібність, схожість у чомусь між предметами, явищами, поняттями тощо: аналогія чому (до чого), аналогія між ким-чим, за аналогією з ким-чим (кому, чому).
АНАРХІЧНИЙ - АНАРХІСТСЬКИЙ
Анархічний. Властивий анархізму й анархії; схильний до анархії: анархічний ухил, анархічний вчинок.
Анархістський. Належний анархістові, анархістам, властивий їм: анархістський гурток, анархістська організація, анархістський настрій, анархістський погляд.
АНГІДРИД - АНГІДРИТ
Ангідрид, -у. Хімічна сполука, що містить кисень і утворює з водою кислоту.
Ангідрит, -у. Мінерал – безводний сірчанокислий кальцій білого, сіруватого або блакитного кольору.
АНГІО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до судинної системи; пишеться разом: ангіокардіографія, ангіоневроз.
англійсько-... див. англо-...
АНГЛІКАНСЬКИЙ. Який стосується англіканства – протестантської релігії в Англії: англіканська церква, англіканський священик.
АНГЛІЯ - БРИТАНІЯ - ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
Англія, -ї, ор. -єю. Адміністративно-політична частина Великої Британії, ядро якої займає південь і центр острова Великобританії.
Британія. Одна з давніх назв сучасної території Англії, Шотландії та Уельсу.
Велика Британія. Держава в Західній Європі на Британських островах.
АНГЛО-... (АНГЛО...) - АНГЛІЙСЬКО-...
Англо-... (англо...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується Англії, англійців". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: англо-бурський, англо-норманський, англо-французький словник. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пишеться разом: англоканадець, англомовний, англосаксонський.
Англійсько-... Те саме, що англо-..., але коло вживання вужче; пишеться через дефіс: англійсько-шотландське узбережжя.
АНДАНТЕ - АНДАНТИНО
Анданте. 1. присл. Помірно повільно, плавно (про темп виконання музичного твору).
2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.
Андантино. 1. присл. Трохи жвавіше від анданте.
2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.
АНДЕЗИН - АНДЕЗИТ
Андезин, -у. Мінерал класу силікатів білого або сіруватого кольору зі скляним блиском; використовують для виготовлення кислототривких керамічних виробів.
Андезит, -у. Гірська порода темно-сірого, бурого або майже чорного кольору, яка складається переважно з плагіоклазу з домішкою амфіболу, авгіту тощо.
...АНДРІЯ. Кінцева частина складних слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі: поліандрія, протерандрія.
АНДРО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі; пишеться разом: андроген, андрокефалізм.
АНЕМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "вітер"; пишеться разом: анемоклінограф, анемометр.
АНІ - А НІ
Ані, спол., наст. Варіант ні, вживаний для підсилення. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т.Шевченко); Ані явилась, Ані приснилась Ти, зоре (А.Кримський); І виходить... вона ані риба, ані рак, ані хрущ – а так собі організм (О.Кобилянська); Ніде ані однісінького вогника (Г. Хоткевич); Вони не сміли ані слова сказати, ані кивнути, ані рукою махнути, лише дивилися широко витріщеними очима або з-під насуплених брів (І.Багряний). Пор. ні.
А ні, спол. з наст. Уродися – вдайся, а ні, то скапарайся (М. Номис); "Зима ось-ось потисне, – подумала вона, – а ні я, ні Остап не маємо ним загорнутись, треба заробляти" (М.Коцюбинський).
АНІЗОМЕРІЯ - АНІЗОМЕТРІЯ
Анізомерія, -ї, ор. -єю. Неоднаковість властивостей або кількості повторюваних частин організму, клітини.
Анізометрія. Неоднаковий зір обох очей.
АНОКСІЯ - АНОКСЕМІЯ
Аноксія, -ї, ор. -єю. Відсутність кисню в окремих тканинах, органах і в усьому організмі.
Аноксемія. Відсутність кисню в крові.
АНОНС, -у. Попереднє оголошення про спектакль, концерт тощо без детальних відомостей: анонс про бенефіс артистки.
АНОРТИТ - АНОРТОЗИТ
Анортит, -у. Мінерал групи польових шпатів.
Анортозит, -у. Магматична гірська порода, що складається в основному з плагіоклазу.
АНОРХІЗМ, -у. Вада розвитку – відсутність яєчок у людини й тварин.
АНОТАЦІЯ - НОТАЦІЯ
Анотація, -ї, ор. -єю (на що, чого, рідше про що). Коротка бібліографічна довідка, характеристика змісту книжки, статті тощо: анотація на твір, анотація про (на) видані твори (виданих творів), анотація про (на) опубліковані книжки.
Нотація. 1. спец. Система умовних позначень (у музиці, лінгвістиці, шахах тощо): графічна нотація, лінійна нотація, префіксна нотація.
2. перен. розм. Настанова, повчання із засудженням чиєїсь поведінки, вчинків, промахів і т. ін. Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задерикуватість та пиху (З.Тулуб); Образився, думає Марія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями (М. Слабошпицький).
АНТАРКТИКА - АНТАРКТИДА
Антарктика, -и, д. ім. -ці. Південна полярна область земної кулі, що включає Антарктиду і прилеглі частини Тихого, Атлантичного та Індійського океанів з островами.
Антарктида. Материк, який займає центральну частину Антарктики.
АНТИ... - ПРОТИ...
Анти... преф. Означає протилежність, протидію, заміну тощо; надає словам книжного відтінку, а деяким суспільно-політичним словам – відтінку несхвалення, зневажливості: антиалкогольний, антибіотики, антивоєнний, антиінфекційний, антиісторичний, антиколоніальний, антинауковий, антисептичний, антихудожній.
Проти... преф. Те саме, що анти...; вживається переважно для означення засобу боротьби з якимись захворюваннями, захисту від якоїсь небезпеки, загрози; стилістично нейтральний: протигангренозний, протигрипозний, протизаконний, протимінний, протиотрута, протиприродний, протиударний, протишоковий.
Іноді (найчастіше в суспільно-політичній літературі) ці префікси вживаються паралельно: антибактеріальний – протибактеріальний, антигромадський – протигромадський, антидержавний – протидержавний, антиерозійнии – протиерозійний, антинародний – протинародний, антитіла – протитіла, антиурядовий – протиурядовий.
АНТИМОНІД - АНТИМОНІТ
Антимонід, -у. Сполуки сурми з металом.
Антимоніт, -у. Мінерал – сіль сурм’янистої кислоти.
АНТИПІРЕН - АНТИПІРИН
Антипірен, -у, мн. -и, -ів. Речовина, суміш, що надає деревині, тканинам та іншим органічним матеріалам вогнетривкості.
Антипірин, -у. Протигарячковий та болезаспокійливий засіб.
АНТИЦИПАЦІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Передбачення, здогад, прогноз.
2. Передчасне настання якогось явища.
3. Заздалегідь складене уявлення про щось.
АНТРАКОЗ - АНТРАКНОЗ
Антракоз, -у. Захворювання легень, що розвивається внаслідок систематичного вдихання кам’яновугільного пилу.
Антракноз, -у. Хвороба рослин, спричинювана паразитичними грибами.
...АНТРОП. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "викопна людина": пітекантроп, синантроп.
АНТРОПО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "людина", "людство"; пишеться разом: антропоморфний, антропоструктурний.
АНФАС, присл. Обличчям до того, хто дивиться: сфотографуватися анфас (не в анфас).
апартеїд див. расизм.
АПЕЛЯЦІЯ - ЕПІЛЯЦІЯ
Апеляція, -ї, ор. -єю. Оскарження ухвали суду у вищу судову інстанцію з метою перегляду справи.
Епіляція. Видалення волосся з лікувальною або косметичною метою.
АПЕНДИКС - АПЕНДИЦИТ
Апендикс, -а. Червоподібний відросток сліпої кишки.
Апендицит, -у. Запалення апендикса.
АПО... Перша частина складних слів, що означає віддалення, відокремлення, завершення, заперечення, припинення, перетворення; пишеться разом: апогамія, апоселеній, апофермент.
АПОГЕЙ - ПЕРИГЕЙ
Апогей, -ю, ор. -єм. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо); переносно – найвищий ступінь розвитку, розквіту. Апогею загальне збудження досягло по обідній перерві, коли повернулась обрана дівчатами комісія (Ю.Шовкопляс).
Перигей, -ю. Найближча до центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо).
апозиція див. опозиція.
АПОЛІТИЗМ - АПОЛІТИЧНІСТЬ
Аполітизм, -у. Пасивне, байдуже ставлення до питань політики, уникнення участі в громадсько-політичному житті: тенденції аполітизму, теорії аполітизму.
Аполітичність, -ності, ор. -ністю. Властивість аполітичного: гасло аполітичності, прояви аполітичності.
АПОЛОГ - АПОЛОГЕТ
Аполог, -у. Невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки.
Апологет, -а. Захисник тих або інших учень, теорій або течій.
АПОСТРОФ - АПОСТРОФА
Апостроф, -а. Надрядковий знак, яким позначається роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного. Пишеться перед я, ю, є, ї: а) після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’є, п’ять, в’язати (підв’язати), в’ялити (зів’ялити), у здоров’ї, м’ясо, тім’я, В’ячеслав (не пишеться, коли перед губним приголосним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, духмяний, мавпячий, свято, тьмяний, цвях (але верб’я, торф’яний, черв’як)); б) після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї (не пишеться, коли ря, рю, ре означають сполучення м’якого р з наступними а, у, є: буря, буряк, крякати, крюкати, рябий, ряд); в) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’явитися, об’єм, дит’ясла, мін’юст (перед наступними і, є, а, о, у не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти).
У словах іншомовного походження апостроф пишеться після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р, а також після кінцевого приголосного префікса: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, кар’єра, П’ємонт, Рів’єра, Женев’єва, Фур’є, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура (не пишеться перед йо, а також коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: курйоз, бюджет, бюро, фюзеляж, кювет, Вюртемберг, Мюллер, Гюго).
Цим знаком також позначають усічену розмовну форму слова: ба’ (бабо), ма’ (мамо), мо’ (може).
Апострофа. Стилістична фігура – безпосереднє звертання до відсутньої особи, персоніфікованих явищ природи, предметів, абстрактних понять тощо. І тебе загнали, мій друже єдиний, Мій Якове добрий! Не за Україну, А за її ката довелось пролить Кров добру, не чорну (Т.Шевченко); Кидай, брате, сад зелений, хату, Чуєш? – Зброя грозами дзвенить, Землю рідну, кревну та багату, Будемо з тобою боронить (А.Малишко); Повій, вітре, на Вкраїну (С.Руданський); Квітко з троянди!.. Згадай про мене, Як зайде сонце в листя зелене (Леся Українка).
АПРІОРІ, присл. Незалежно від досвіду, до досліду; без перевірки; попередньо: вирішити апріорі.
АПРОБУВАТИ, -ую, -уєш, недок. і док. книжн. Офіційно схвалювати, стверджувати, затверджувати після перевірки; визначати якості посівів: апробувати роботу, апробувати саджанці. Пох.: апробація, апробований, апробування.
АПТЕЧНИЙ - АПТЕКАРСЬКИЙ
Аптечний. Призначений для аптеки, який належить, властивий їй: аптечний запах, аптечний посуд, аптечний склад, аптечна шафа, аптечні товари.
Аптекарський. 1. Який стосується аптекаря, належний, властивий йому: аптекарський помічник.