2. Розм. Те саме, що нирок.

Нирок, -рка. Водоплавний птах родини качиних.

нирки див. нірка.

нирок див. нирець.

НИТЬ, -і, ор. -ттю. Вживається паралельно з нитка, але переважно в переносному значенні. Чекання безмірне і серця стискання незмінні. Прискорений клопіт, як нить невловимих думок (Л.Первомайський); Осінь., напина прозорі ниті на поорані лани (М.Рудь).

ні див. не.

НІБИТО - НІБИ ТО

Нібито, спол., част. Ніби. На Тимоша Стояна, одначе, наган враження нібито й не справив (О.Довженко).

Ніби то, част. із займ. у знач. спол. Пани кричали й галасували.. Здавалось, ніби то давні царі давньої Еллади з Пхались на Олімпійські ігрища (І.Нечуй-Левицький); Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми (З.Тулуб).

НІВРОКУ, розм. 1. присл. Нічого собі; непогано; так, як треба; також у значенні вст. сл. – як побажання не наврочити кому-небудь своїми словами. То був уже старий, кремезний ще нівроку... (Панас Мирний); – Ну та й гарна ж, нівроку, удовина дочка!.. (І.Нечуй-Левицький); – Ви добре бачите? – "Нівроку. На зір не нарікаю" (В.Земляк).

2. Прикм. Незм. Такий, як треба; непоганий. Нівроку зять, не зять, а дуб, тернові очі, чорний чуб, з обличчя видно – дружелюб (і.Гончаренко).

НІДЕ - НІДЕ - НІ ДЕ

Ніде, присл. Немає такого місця (де можна було б щось зробити, розташуватися тощо). Старенька Миша горювала: їй ніде, бідній, було жить (Л .Глібов); Ото ж людей на у лиці і коло хати – ніде й голки встромити (Марко Вовчок); Старші письменники – учителі наші (ніде правди діти) більш прислухалися до живої народної мови (М.Коцюбинський).

Ніде, присл. Ні в якому місці; нікуди. Та ніде той не дійде, Хто не має цілі (І.Франко); Ніде ні душі. Ліс та поле (О.Гончар).

Ні де, наст, з присл. Ля ж не знаю, ані хто, ні де, то час від часу дяк мені розказує (Л.Костенко).

НІДЕРЛАНДИ - ГОЛЛАНДІЯ

Нідерланди, -ів. Країна Королівство Нідерландів.

Голландія, -ї, ор. -єю. Неофіційна назва цієї країни.

НІЗАЩО - НІ ЗА ЩО - НІ ЗА ЩО

Нізащо, присл. Ні за яких обставин; без підстави, без причини. [Оксана:] Не піду, нізащо не піду!(М.Кропивницький); Додому вона цілий день нізащо не хотіла вертатись (Грицько Григоренко); [Віра Михайлівна:] Але одне для мене ясно – до Дороша я не вернуся. Нізащо! (Я.Мамонтов); Робітники шептались по кутках, казали, що він грубий, різкий, підеш до нього, а він облає нізащо (А.Хижняк); Вони нізащо не хотіли пристати на ту умову (А.Кащенко).

Ні за що, словосп. Немає за що: ні за що дякувати. Старий наш пан, покійник, недобрий був! Не тим би згадувати, да луччим ні за що (Марко Вовчок).

Ні за що, словосп. 1. Даремно, марно. Пропаде він з нею ні за що (Б.Грінченко).

2. Ні за якусь рису, якість; ні за якусь річ тощо. За що не любила? – Якби за що, – а то ні за що! (Марко Вовчок); Надвечір Настя перестала грати, ходила по хаті, по садку, ні за що не бралась, думала-гадала, ждала чогось (Леся Українка); Тітка бачила, що сама Тодозя не здатна ні за що думати, заходилась укладати Тодозину одежу в скриню та готувати харч на дорогу (І.Нечуй-Левицький); Либонь він з тієї команди, в якій працюють лише язиком і ні за що не відповідають (А.Гудима).

ШКОЛЬ, -я, ор. -ем. Призма з ісландського шпату, прозора для світла.

німці див. германці.