Прийнятий - прийнятний

Прийнятий. Дієприкм. від прийняти: прийнята на з їзді програма, раніше прийняте рішення. її не бентежить, що та думка часом не влягається в звичну, прийняту всіма мірку (Ю.Мушкетик).

Прийнятний, прикм. Який відповідає певним вимогам, якого можна прийняти, з яким можна погодитися: прийнятні умови, прийнятна форма господарства.

приказка див. прислів’я.

ПРИКМЕТНИК. Українській мові, звичайно, властиві сполучення "присвійний прикметник + іменник" (батькова дочка, бабина хустка, бджолиний рій). Однак коли прикметник хоч і формально правильно створено, але він майже не вживається в загальній мові або вживається тільки в спеціальній літературі, то в такому разі слід надавати перевагу сполученням "іменник + іменник у знахідному відмінку": не глядачевий зал, а зал для глядачів; не карасева юшка, а юшка з карасів; не підлогова щітка, а щітка до підлоги; не конюшинове поле, а поле конюшини (або конюшинище); не лікарняний під’їзд, а під’їзд лікарні тощо. До не дуже вдалих словосполучень можна також віднести: бричкові колеса, грубний дим, залова порожнеча, зошитковий аркуш, лазневе повітря, лозиновий кошик, павутинні тенета, панчішна п’ята, сиренні зойки, сінниковий лаз, скверова стежка, слухачевий зал, спідничана пілка, сурмова музика.

Прилад - пристрій

Прилад, -у. Спеціальний пристрій, інструмент, призначений для вимірювання чого-небудь, керування чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь: прилад для вимірювання тиску крові, прилад, що показує швидкість руху транспорту, кисневий прилад, оптичний прилад, рятувальний прилад, прилад для промивання золотоносного піску. Збірн. приладдя: наочне приладдя, шкільне приладдя.

Пристрій, -рою. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується якась робота або спрощується, полегшується виробничий процес: блокувальний пристрій, гідравлічний пристрій, дощувальний пристрій, копіювальний пристрій, протиугінний пристрій, розпилювальний пристрій, пристрій для розточування внутрішньої різьби.

ПРИМАС - ПРИМАТ

Примас, -а. Вища духовна особа в католицькій і англіканській церкві.

Примат, -у, книжн. Перевага, переважне значення; першість щодо чогось. Пам’ятаючи про примат змісту над формою, ми ніяк не можемо нехтувати формою (М.Рильський).

ПРИМЕТАНИЙ - ПРИМЕТЕНИЙ

Приметаний. Дієприкм. від приметати – тимчасово пришити.

Приметений. Дієприкм. від примести.

ПРИМИРЕНИЙ - ПРИМИРЕННИЙ

Примирений. Дієприкм. від примирити; у знач, прикм. – який примирився з кимсь, погодився з чимось. Так і розійшлися вони, незлостиві, але й не примирені (Григорій Тютюнник).

Примиренний, прикм. Якого можна примирити; умиротворений, лагідний. І примиренному присняться І люде добрі, і любов, І все добро (Т.Шевченко).

ПРИМІРНИК - ЕКЗЕМПЛЯР

Примірник, -а. Одиничний предмет з ряду тотожних, однорідних (переважно про друкований чи рукописний текст): примірник книги, один примірник газети.

Екземпляр, -а. 1. Окремий представник якогось виду, розряду тваринного або рослинного світу, якоїсь породи тощо: рідкісний екземпляр комахи, екземпляр тополі. Композитор запропонував нам піти після обіду в зоологічний сад. Він запевняв, що ми не пошкодуємо: туди нещодавно привезено прекрасні екземпляри (М.Хвильовий).

2. перен. Про людину-унікум (переважно негативно). Екземпляр людини, що її викинуло море, був надивовижу живучий (Ю.Яновський); [Юрченко:] Я – що! Я бракований екземпляр. Контузія своє зробила (Л.Дмитерко).

ПРИМІТНИЙ - ПРИМІТЛИВИЙ

Примітний. Помітний, видний для ока; який виділяється з-поміж інших; характерний: ледве примітна щілина, примітна постать, примітне явище в літературі. Пох. примітно.

Примітливий, розм. Спостережливий. Примітлива дівчина – усе в хазяйстві перейма (Словник Б.Грінченка).

ПРИМІЩЕННЯ - ПОМЕШКАННЯ

Приміщення. Будівля (квартира, кімната тощо), в якій поміщається щось, хтось, яка використовується для чого-небудь: житлове приміщення, шкільне приміщення, приміщення для зимівлі худоби, тепле приміщення.

Помешкання. Переважно приміщення для життя; житло. її помешкання складалося з просторого, ясного покою й ніші, де стояло її ліжко (І.Франко); Помешкання складається з трьох кімнат і великої кухні (В.Гжицький).

примушений див. вимушений.

примушувати див. змушувати.

ПРИНТЕР, -а. Пристрій для створення друкованої копії електронного документа.

ПРИПУСТИМО - ПРИПУСТІМО

Припустимо, припустим, присл. 1. Можливо, прийнятно. Чи ж припустимо це?

2. Те саме, що припустімо. Хоч би раз тобі сталося чудо! Подивився б собі, припустимо, чоловік на вулицю, а по ній, погойдуючись, пливуть його воли й на подвір’я поглядають, чи нема там господаря (М.Стельмах); Припустим, що ви одразу не думаєте про якусь відповідальну працю (Ірина Вільде).

Припустімо, припустім, ест. сл. Вживається для вираження ймовірності чогось: припустімо, що ви маєте рацію. – Чого вам треба? – "Ну, припустімо, просто зайшов" (О.Довженко); – Та припустім навіть, що я піду, – що ж з того? (Г.Хоткевич).

ПРИРОДНИЧИЙ, ПРИРОДОЗНАВЧИЙ. Пов’язаний з вивченням природи: природничі (природознавчі) науки, природничий (природознавчий) факультет.

ПРИРОСТАННЯ - ПРИРОЩЕННЯ

Приростання. Поєднання чогось у процесі росту, зростання з чимось: приростання шкіри.

Прирощення. Створення можливостей, умов для приростання чого-небудь; кількісне зростання; збільшення когось, чогось: прирощення кісток, прирощення живої шкіри, прирощення капітальної вартості.

присвоювати див. привласнювати.

ПРИСЛІВ’Я - ПРИКАЗКА

Прислів’я, р. мн. -їв. Короткий народний вислів з повчальним змістом, наприклад: Не копай іншому ями, бо сам упадеш; Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся.

Приказка, р. мн. -зок. Влучний (часто римований) вислів, близький до прислів’я, але без притаманного прислів’ю повчального змісту, наприклад: Шукай вітра в полі; Часом з квасом, а порою з водою; Де не ступить, там золоті верби ростуть.

ПРИСМАК - ПРИСМАКА

Присмак, -у. Додатковий смак у чомусь, переносно – відтінок, забарвлення: гіркий присмак, присмак свіжих плодів, солоний присмак сліз, у виступах артистів помітно присмак трюкацтва.

Присмака. Те, що додають у страву для надання їй певного смаку; приправа: борщ без присмаки.

ПРИСТАНЬ - ПРИЧАЛ

Пристань, -і, ор. -нню. 1. Спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою або береговою спорудою для причалювання або стоянки суден: пароплав відходив від пристані, пристань для човнів.

2. перен. Місце, де можна укритися, відпочити, в якому можна знайти спокій, задоволення тощо. Анна... може б піти до Анни, до моєї тихої пристані, до моєї ще ніким не вкраденої радості (П.Колесник).

Причал, -у. 1. Спеціально обладнана частина порту або пристані, де пришвартовуються і стоять судна: портовий причал, причал для суден.

2. Канат або ланцюг, яким пришвартовують судна: відв’язати корабельні причали.

3. перен. Те саме, що пристань 2. Вішують сині береги Красу і щастя небувале, І серце рветься від жаги, Спокійні кинувши причали (М.Рильський).

пристарілий див. престарий.

ПРИСТРАСНІСТЬ - ПРИСТРАСТЬ

Пристрасність, -ності, ор. -ністю. Властивість пристрасного. Мужність, нерушима воля, пристрасність переконань і бойовий темперамент – риси визначальні і для Лесі-лірика, і для Лесі-драматурга, і для Лесі-публіциста (М.Рильський).

Пристрасть, -і, ор. -тю. 1. Сильне, бурхливе, нестримне у своєму вияві почуття. Я надто добре знав його пристрасть до музики (О.Досвітній); Пристрасті розпалювалися. Пани нікого не слухали і перебивали один одного, як баби на ярмарку (З.Тулуб); – Ви танцювали, як єгиптянка – наче жагуча пристрасть текла в вас (Ю.Яновський); Пристрасть мисливця спалахнула в Ігоря з незвичайною силою (О.Донченко).

2. Сильне почуття кохання. Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (А.Шиян); Він зовсім не пара їй. Просто вона легковажно пішла колись за голосом пристрасті й знизилась до нічим не примітного, звичайнісінького лікаря Постоловського (Б.Антоненко-Давидович).

пристрій див. прилад.