Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Словник-довiдник з українського лiтературного с...doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
3.14 Mб
Скачать

2. Запобігати можливому нещасному випадку під час виконання чогось (висотних робіт, гімнастичних вправ, циркових номерів тощо): страхувати гімнаста, страхувати монтажника.

Пох.: страхуватися, страхування (страхування життя, соціальне страхування).

Штрафувати. Накладати штраф на когось, щось. – Правда, наш добрий хазяїн, бува, Трохи загострі говорить слова, Трохи штрафує застрого (М. Рильський). Пох. штрафування.

СТРЕС, -у. Загальна реакція організму на дію внутрішніх або зовнішніх подразників: емоційний стрес, інформаційний стрес, психічний стрес, психологічний стрес. Навіщо мені зайві переживання, стресів у сучасному світі вистачає і без романів (В.Дрозд).

СТРЕТА – СТРЕТО

Стрета, -и. Тісне проведення теми кількома голосами у фузі (тема виступає в наступному голосі до того, як вона закінчилась в попередньому голосі); заключний епізод музичного твору або його частини в прискореному темпі.

Стрето, незм. Прискорення музичного темпу.

стривати див. тривати.

СТРИМУВАТИ - УТРИМУВАТИ - ВТРИМУВАТИ

Стримувати, -ую, -уєш. Уповільнювати рух кого-, чого-небудь; протистояти натискові когось, чогось; не давати чомусь виявлятися повною мірою тощо: стримувати коня, стримувати натовп, стримувати ридання.

Утримувати. 1. Тримати когось, щось, не даючи впасти; уповільнювати просування когось, чогось; просити когось залишитися; не віддавати ворогові позиції тощо: утримувати

воза, утримувати дітей в хаті, утримувати плацдарм.

2. Забезпечувати кого-небудь засобами до існування; бути власником якогось закладу, підприємства тощо: утримувати родину, утримувати худобу, утримувати пансіонат. Неписаним правилом для козацької старшини було будувати храми, шпиталі, школи й утримувати їх (М.Слабошпицький).

Втримувати. Те саме, що утримувати 1.

стрівати див. тривати.

СТРОК, -у. 1. Установлений, визначений, призначений для чогось час; термін: строк військової служби, добути строку, пустити заводу строк.

2. іст. Служба, робота по найму протягом певного установленого часу. Ой матінко-зірко, Як у строку гірко, Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся (пісня); Христя за дванадцять рублів у строку жила і харчувалася там (К.Гордієнко).

СТРУКТУРА - СТРУКТУРНІСТЬ

Структура. Будова, організація чогось: структура ґрунту, структура сталі, структура організації, економічна структура.

Структурність, -ності, ор. -ністю. Наявність певної структури в чомусь: структурність ґрунту, структурність мінералів.

СТРУКТУРНИЙ - СТРУКТУРАЛЬНИЙ - СТРУКТУРАЛІСТСЬКИЙ

Структурний. 1. Який стосується структури: структурний аналіз сплавів, структурний розвиток, структурні зміни, структурні компоненти, структурна лінгвістика.

2. Який має певну структуру: структурні ґрунти.

Структуральний, лінгв. Який ґрунтується на принципах структуралізму: структуральний метод дослідження, структуральна лінгвістика.

Структуралістський. Прикм. від структуралізм, структураліст: структуралістська теорія, структуралістський напрям у мовознавстві.

структурність див. структура.

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ. Ступені порівняння якісних прикметників (і похідних від них прислівників) мають дві форми: синтетичну (просту) й аналітичну (складену).

Синтетична форма вищого (першого) ступеня порівняння утворюється додаванням до кореня або основи прикметника суфіксів -іш-, -ш-, -ч-: веселий веселіший, багатий – багатший, далекий – дальший, близький – ближчий.

Аналітична форма вищого ступеня порівняння утворюється додаванням до звичайної (так званої нульової) прикметникової форми слів більш або менш: більш пізній, більш рішучий, менш уживаний.

Синтетична форма найвищого (другого) ступеня порівняння прикметників із значенням найбільшої або найменшої міри якості утворюється додаванням префікса най... до форми вищого ступеня: дорожчий найдорожчий, швидший – найшвидший. Тодозя стояла найближче до дверей (І.Нечуй-Левицький); Батькові Юрко привіз найліпше – жилет і шкарпетки (С.Чорнобривець). Форми найвищого ступеня можуть також уживатися з підсилювальними частками щонай... (що + най), якнай... (як + най), які надають їм значення найбільшої або найменшої міри якості з більшою категоричністю: щонайдорожчий, щонайтісніший, якнайкращий, якнайменший. Онук щонаймолодший сів близенько край діда (Леся Українка); Кабінет був маленький, у ньому могло заразом вміститися щонайбільше шість чоловік (М.Трублаїні); – Ти сердишся на мене, Наталю? – якнайласкавіше питається Яків (С.Васильченко); – Дочка в мене одна-одиначка: все я робила задля неї якнайкраще, всьому навчала якнайліпше (Л.Яновська).

Аналітична форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням слів найбільш або найменш до звичайної прикметникової форми: найбільш прогресивний, найбільш зручно, найменш рентабельний, найменш переконливо.

Синтетичні й аналітичні форми ступенів порівняння прикметників здебільшого вживаються в мові паралельно, з однаковим значенням і призначенням, проте між ними є й певна відмінність. Так, аналітичні (складені) форми у граматичній системі української мови мають свої особливості, не властиві синтетичним (простим) формам: а) аналітичні форми дають можливість виражати якість з обома протилежними напрямами інтенсивності, що не завжди можливо при використанні синтетичної форми: більш або менш гостра критика; більш ефективний і менш затратний; не менш, а ще більше важливий. Рими, що більш чи менш строго чергуються; розташовані за схемами абаб або аабб (М.Рильський); б) аналітичні форми легко утворюються від тих якісних прикметників, від яких неможливі синтетичні форми ("від гожий, обтічний, одинокий, роботящий, свійський, скороспілий тощо,), від прикметників (переважно книжного характеру), для яких синтетичні форми менш природні ("від авантюристичний, анархічний), а також від дієприкметників, вживаних як якісні прикметники (від вишколений, наляканий, обшарпаний). Ця пітьма, більш знайома, більш свійська, не так мучила її (М.Коцюбинський); Він був у засмальцьованім кашкеті і ще більш засаленому сурдуті (О.Досвітній); Усе більш обшарпані й похмурі (А. Головко); в) аналітичним способом можна утворювати також ступені порівняння й від деяких прикметників відносних, що вживаються в значенні якісних: від оксамитовий – більш оксамитовий голос, від педагогічний більш педагогічний.

Однак тоді, коли таких відмінностей між цими формами ступенів порівняння прикметників немає, вони варіюються залежно від стилістичних потреб (зокрема, щоб уникнути небажаних повторень, надати мові милозвучності тощо). З цією метою можуть добре прислужитися чимало сполучень простої форми вищого ступеня зі словами багато, набагато, значно, трохи, далеко, ще, якомога та ін.: багато кращий, не набагато сильніший, значно густіший, трохи активніший, далеко більший, ще рівніший. Якомога швидше утікай (І.Котляревський); – Слухай, – кажу йому якомога лагідніше (Є.Гуцало).

Останнім часом багато хто з усіх форм ступенів порівняння прикметників (і прислівників) явної переваги чомусь надає тільки аналітичним формам з більш і найбільш, рясно насичуючи ними тексти, хоч мало б бути навпаки. Ось кілька прикладів такого невиправданого надуживання цією формою, взятих з одного видання: більш вольовий, більш глибокий, більш істотний, більш надійний, більш ощадливий, більш серйозний; найбільш відсталий, найбільш дорогий, найбільш доцільний, найбільш ефективний, найбільш небезпечний, найбільш перспективний, найбільш повний, найбільш поширений, найбільш придатний, найбільш розвинений, найбільш сприятливий, найбільш суворий, найбільш успішний, найбільш цінний, найбільш яскравий тощо.

Дехто творить синтетичну форму вищого й найвищого ступенів, порушуючи всякі словотвірні норми української мови: найвеличезніший, найверхній, найзахоплюючий, наймислячий, найнайпростіше, найнепередбаченіше, найтерпляче, найулюблена дитина, найсвяте місце, найпотрясаюча історія. Невживаними в українській мові є й утворення з префіксом по...: поближче, повище, повлучніше, погарячіше, поглибше, поласкавіше, пошвидше. Не можна також поєднувати дві форми в одну: більш гостріший, більш дружелюбніший, більш жорстокіший, більш масштабніший, більш тепліший, менш могутніший.

СТУПІНЬ - СТЕПІНЬ - СТУПНЯ

Ступінь1, -пеня, ор. -пенем, ч. 1. Порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чогось: ступінь нагрітості, ступені порівняння.