2. Зрідка. Вдвоє. Стежка від озерця до хати наче надвоє покоротшала (Марко Вовчок).

На двоє, числ. з прийм.: хата на двоє дверей.

НАДВОРІ - НА ДВОРІ

Надворі, присл. Поза приміщенням, на повітрі. Надворі стемніло (Панас Мирний); Надворі дощ шумить і плеще... (В.Сосюра).

На дворі, ім. з прийм. Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось? і в коморі, і на дворі, На току й на ниві (Т.Шевченко); Що того люду на дворі перед присутствієм! А що крику, заводу, сліз! Ціла громада жінок на дворі, та ще й на вулиці чимало (Леся Українка); – Гей, люди добрі! Та через це злодійкувате насіння ніяк буде стебельця на дворі вдержати: обнесуть де що є (Лесь Мартович).

надзвичайний див. незвичайний.

НАДЗЕМНИЙ - НАЗЕМНИЙ

Надземний. Який міститься над поверхнею землі, відбувається на землі; який міститься поза землею, в небесному просторі; переносно – потойбічний, загробний. Пейзаж став фантастичний, ніби не надземний, а підземний (І.Нечуй-Левицький); В надземних галереях вокзалу денна спека стояла густою задухою (Ю.Смолич); Летять пташки шляхом надземним (В.Сосюра); Хтось надземний, хтось крилатий Манить дух твій з високості (Г.Чупринка).

Наземний. Який міститься на земній поверхні; який існує, живе, росте на землі; який діє, відбувається, здійснюється на земній поверхні; земний. Вж. зі сл.: рослини, тварини, війська, транспорт, станція метро, споруди, роботи, спосіб життя.

НАДІ, рідше НАДО, прийм. Над. Вживаються перед займенником я в орудному відмінку (наді мною, надо мною) та перед словами, що починаються групою приголосних (наді Пслом).

наді... див. над...

НАДІВАТИ, НАДІТИ. Порівняно з широковідомими одягати, одягнути (одягти), надягати, надягнути (надягти) вживаються переважно у значенні "приладжувати, прикріплювати щось на кому-, чому-небудь, до когось, чогось": надівати окуляри, надівати намисто, надівати наручники, надівати збрую на коня, надівати рятівний пояс.

надій див. удій.

надіслати див. надсилати.

надіти див. надівати.

Надлюдський - нелюдський

Надлюдський. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості; дуже сильний тощо: надлюдський розум, надлюдська працьовитість. Ти носиш страдника вінець, Вінець надлюдського страждання, Бо ти співець (М.Вороний).

Нелюдський. 1. Не властивий людині, не такий, як у людей; незвичайний: нелюдський біль, нелюдська втома, нелюдські умови, нелюдські муки. Ти, Боже, дав мені нелюдське діло, Якщо не справлюсь, не клади вини (М.Руденко).

2. Дуже жорстокий, деспотичний: нелюдська жорстокість, нелюдська лють, нелюдське знущання.

НАДСИЛАТИ, НАДІСЛАТИ, -ішлю, -ішлеш. 1. Доставляти, посилати щось поштою або через когось: надсилати (надіслати) листа, надсилати (надіслати) гроші, надсилати (надіслати) відповідь.

2. Направляти когось кудись з певною метою: надсилати (надіслати) послів, надсилати (надіслати) війська.

надумати див. задумати.

НАДХОДИТИ, -джу, -диш, НАДІЙТИ, -ійду, -ійдеш. 1. Ідучи, їдучи, пливучи, прибувати кудись, наближатися: надходили люди, надходив пароплав.

2. Наставати, наближатися в часі: надходив вечір, надходила осінь, надходили свята.

3. Приходити на місце призначення (про щось надіслане, відправлене); поширюватися тощо: надходили листи, надходили (надійшли) пропозиції, надходили чутки.

НАДЯГАТИ, НАДЯГТИ, -ягну, -ягнеш. На відміну від дієслова одягати вживається переважно в прямому значенні "натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг чи щось інше на кого-, що-небудь".

НАЗАВТРА - НА ЗАВТРА

Назавтра, присл. На другий день, наступного дня. Вони косили коло топила вже третій день, назавтра мали переїздити на нове поле (П.Загребельний).

На завтра, ім. з прийм. – Так от: щоб на завтра на вранішній поїзд всі речі були влагоджені і рахунки оплачені (Леся Українка); Чути тільки, як Олена шарудить хмизом, накидаючи його в піч, щоб підсох на завтра на ранок (Григорій Тютюнник); їм теж хотілося б переговорити про невідкладні свої справи, домовитись про діла на завтра (О.Гончар).

наземний див. надземний.

НАЗУСТРІЧ - НА ЗУСТРІЧ

Назустріч, присл. У напрямку, протилежному до того, в якому хтось, щось рухається, наближається тощо; у знач, прийм. Назустріч їм біг якийсь чоловік (В.Винниченко); Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада (О.Олесь); Сніжок падав і загладжував сліди за молодятами, що їхали назустріч невідомому (Б.Лепкий); Назустріч мені мчало з гори кілька санчат з дітьми (Л.Смілянський).

На зустріч, ім. з прийм. Нас запросили на зустріч до прем’єр-міністра республіки (П.Козланюк); І він стоїть... Стоїть один! Не йде на зустріч люба панна (Г.Чупринка); У шістдесятих роках випало мені поїхати на зустріч з учнями до однієї сільської школи на Коломийщині (Р.Іваничук).

НАЇДОК, -дку. 1. переважно у мн. наїдки, -ів. їжа. Сам [пан] підносив для неї дорогі наїдки та напої (І.Нечуй-Левицький); – Немає на світі кращого наїдку, як вареники! (Панас Мирний); Столи вгинаються від наїдків, напоїв і фарфорового посуду (Р.Іваничук).

2. розм. Ситість, насищення. [Зінько:] Становий звелів дати мені аж два стакани [чаю]; таке солодке та гаряче, тільки що наїдку ніякого (М.Кропивницький).