Невпізнаний - невпізнанний

Невпізнаний. Якого не впізнали. Ні господар хати, Ні син його невпізнаний не знали, Про що б розмову їм почать (М.Рильський).

Невпізнанний. Який настільки змінився, що його важко або зовсім неможливо пізнати. В глибокім хвилюванні Федорченко входить у рідне село. Воно чи не воно ? Він майже не впізнає його. Так, воно просто невпізнанне (О.Довженко); Класна кімната стала невпізнанною (Ю.Збанацький); По голосу впізнали Онищука, бо з обличчя і з цілої постаті він був невпізнанним (В.Гжицький). Пох. невпізнанно. Голос її прозвучав невпізнанно: мовби в грудях надривно озвались басові струни (Є.Гуцало).

НЕВР..., НЕВРИ..., НЕВРО..., НЕЙРО... Перші частини складних слів, що вказують на відношення цих понять до нервової системи; пишуться разом: неврастенік, неврилема, невродерміт, нейроанатомія.

Невралгія - нейроглія - неврологія, нейролопя

Невралгія, -ї, ор. -єю. Нервова хвороба, що супроводжується болем у місці проходження нерва.

Нейроглія. Структура нервової тканини.

Неврологія, нейрологія. Сукупність наук, що вивчають питання розвитку, будови й діяльності нервової системи людини й тварини.

неври..., невро... див. невр...

нейроглія – неврологія див. невралгія.

НЕГАРАЗД - НЕ ГАРАЗД

Негаразд. 1. присл. Погано, недуже добре, не так, як треба; у знач, присудк. сл. І був він чоловік такий, Що негаразд за діло брався (Л.Глібов); – Не роби так, синочку, не ходи туди, голубчику! Так негаразд (Г.Квітка-Основ’яненко); Негаразд Ліля робить, що мені не пише (Леся Українка); – Вітер віє, хоч він і не великий, та все ж негаразд – і тобі і дитині (Панас Мирний); В Петра негаразд із серцем, і йому не можна хвилюватися (Вал. Шевчук).

2. р. -у, ім. розм. Нещастя; непорядок, нелад. [Христя:] кинула поглядом по хаті, так і збагнула одразу, що вдома якийсь негаразд (А.Головко); – Ей, жоно люба! Забудемо всі негаразди! (І.Чендей).

Не гаразд, част. з присл. Іще не гаразд і весна розгулялась, іще вишеньки в саду в Лесі не одцвілись, а вже Петро із Лесею і в парі (П.Куліш); Так ото однії осені, ще не гаразд листя опало, як упав сніг (Панас Мирний).

НЕГОДА - ЗНЕГОДА

Негода. 1. Погана погода. В кінці греблі під вербами стояв знайомий млин, зчорнілий від негоди (І.Нечуй-Левицький); Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка).

2. перен., переважно в мн. негоди, -од. Нещастя, злигодні. На крайнім порозі життя оддав старий своє літами та негодами побите серце малій дитині (Панас Мирний); Не марно, ні, боями край гримів, – минули дні і злиднів і негоди (В.Сосюра); Довго думає Оксана весняної теплої, зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко).

Знегода, переважно в мн. знегоди, -од. Те саме, що негода 2. Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди (С.Олійник).

НЕГРИТОСИ - НЕГРОЇДИ

Негритоси, -ів, мн. (одн. негритос, -а). Загальна назва кількох низькорослих етнічних груп Південно-Східної Азії, що належать до негроїдної раси.

Негроїди, -ів, мн. (одн. негроїд, -а). Люди, що належать до негроїдної раси, яка характеризується темним кольором шкіри, кучерявим волоссям, коротким широким носом тощо.

не дивлячись див. незважаючи.

НЕДО... Префікс складний, що вживається для творення дієслів, які означають дію або стан, виявлені не в повній мірі, нижче норми: недочувати, недоїдати. – Не люблю недомовлених слів і недоспіваної пісні (Б.Лепкий).

НЕДОГАРОК - НЕДОПАЛОК

Недогарок, -рка. Переважно щось недогоріле, а також переносно: недогарок свічки, недогарки багаття, недогарки пального. Недалеко від нього [куреня] на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (М.Стельмах); До стін пригвинчені свічники, в яких стирчали лойові недогарки (М.Лазорський); Ранок уже починався і сквапно змітав з неба останні недогарки ночі (Б.Антоненко-Давидович).

Недопалок, -лка. Переважно залишок викуреної або недокуреної цигарки. Начальник насупився. Довго мовчав. М’яв недопалок цигарки, розтоптуючи його в попільничці (І.Багряний); На ґанку стовпів Вермут. Побачивши Ярослава, поспіхом сховав у футляр недопалок сигари (В.Дрозд).

НЕДОЗВОЛЕНИЙ - НЕ ДОЗВОЛЕНИЙ - НЕДОЗВОЛЕННИЙ

Недозволений, прикм. Який не дозволяється, не рекомендується; заборонений. Я поспіхом захлопнув архівну папку, прикрив її долонею, немовби займався чимось недозволеним (В.Логвиненко).

Не дозволений, част. з дієприкм. [Голос за дверима:] Хто тут співає? Одчиняй! Тут не дозволені концерти! (В.Самійленко).

Недозволенний. Якого не можна дозволити, схвалити, який заслуговує на осуд; недопустимий. Треба, щоб це було недозволенною річчю – хитати репутації тих, чиєю творчістю ми хочемо збагатити нашу духовну скарбницю (О.Кундзіч).

недопалок див. недогарок.

НЕДОТОРКАНИЙ - НЕДОТОРКАННИЙ

Недоторканий. Якого ніхто не торкався, не чіпав тощо; образливий. Сидю і думаю. Буває годин дві-три думаю й думаю, а чистий аркуш паперу лежить чистим-чистісіньким. Лежить незайманий, недоторканий (О.Ковінька); Линув сум, навіяний вітрами, З високих недоторканих осок (П.Воронько); Це були гамазеї, де переховувався недоторканий запас зерна (О.Донченко); – Оце, який ти став недоторканий (І.Нечуй-Левицький); Парубок – красень. Живцем вихоплений із села, що збереглися ще, недоторкані, на Полтавщині (А.Дімаров).

Недоторканний. Який охороняється законом від посягань з боку когось; якого не можна псувати, знищувати через значимість, важливість тощо. Історія – це святая святих народу, недоторканна для злодійських рук (О.Довженко); Посол особа недоторканна (Н.Рибак); Його татарська стрілка точнісінько влучила птаха, котрого в ті пори вважали в народі недоторканним, оспівували в думах та піснях (О.Ільченко).

НЕЗАМОЖНИЙ. У значенні "який має невеликі достатки, матеріально погано забезпечений" вживається поряд з бідний зі сл.: селянин, чоловік, людина, дівчина, село, селянство, селяни.

НЕЗАМОЖНИК, -а. Бідний селянин. Незаможникам лісу виділили в Шишковому урочищі (А.Шиян).