Погіршати - погіршити

Погіршати, неперех. Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше: харчі погіршали, здоров’я погіршало.

Погіршити, перех. Зробити щось гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінити на гірше: погіршити якість продукції, погіршити становище людей, погіршити життя.

ПОГОДА. 1. Стан атмосфери в даному місці, в певний час, а також переносно: гарна погода, дощова погода,

сонячна погода, тиха погода, зведення погоди, прогноз погоди, зміна політичної погоди.

2. Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру тощо). Чайки цілими зграями літали над водою, жалібно скиглячи, однаково і в погоду і в негоду, вдень і вночі (Леся Українка); – Знаєш, Мотренько, – казав, – тобі треба їхати поки погода, тепер весна, можуть пуститися дощі, повипивають ріки (Б.Лепкий); Знову розвіхолилось. Кілька днів стояла погода.., а це піднялося таке, що й світу не видно (В.Речмедін).

3. розм. Атмосферний стан з хмарами, опадами, вітром тощо; негода, сльота. Отак і я на сім світі Сам-один бідую, Чи ясний день, чи погода, Сам собі сумую (О.Афанасьєв-Чужбинський); У нас стоїть погода: то був страшенний холод – мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (М.Коцюбинський).

погодний див. погідний.

ПОГОЛІВНИЙ - ПОГОЛОВНИЙ

Поголівний. Який бере до уваги кожну окрему голову худоби; обчислюваний за кількістю голів: поголівний облік худоби.

Поголовний. Який не виключає нікого; загальний: поголовні арешти.

погоня див. гонитва.

погрожувати див. загрожувати.

...ПОД, ...ПОДІЙ. Кінцеві частини складних слів, що відповідають поняттям "кінцівка, орган пересування": ризопод, псевдоподій.

ПОДВИЖНИК - СПОДВИЖНИК

Подвижник, -а. Аскет; самовідданий трудівник; людина, здатна на подвиг.

Сподвижник, -а. Чийсь товариш у якійсь надзвичайно важливій справі.

подвір’я див. двір.

Подивізійний - подивізіонний

Подивізійний. Здійснюваний окремими дивізіями, розташований, розподілений по дивізіях. Пох. подивізійно.

Подивізіонний. Здійснюваний окремими дивізіонами, розташований, розподілений по дивізіонах. Пох. подивізіонно.

ПОДОВЖЕНИЙ. Збігається в усіх значеннях зі словом продовжений. У значенні "збільшений у часі проти звичайно регламентованого" усталилося переважно подовжений: група подовженого дня, подовжений кіносеанс.

ПОДОРОЖНИК¹, -а. Придорожна рослина з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітами. Широколистий подорожник й оксамитовий шпориш наче силкувались вкрить всю дорогу (І.Нечуй-Левицький); Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги (Григорій Тютюнник).

ПОДОРОЖНИК², -а. Той, хто подорожує; подорожанин. Подорожники, котрі величаються, що були в тих краях, розказують., чудні речі (Лесь Мартович).

ПОДОРОЖНИК³, -а. Невеликий північний птах роду горобиних: сніговий подорожник.

ПОДРАЗНЮВАТИ, -юю, -юєш. Впливати якимсь подразником на організм або окремий орган; викликати біль, свербіж у чомусь, запалення чогось; переносно – збуджувати інтерес, цікавість: пил подразнює слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, калійні солі подразнюють шкіру рук. Його вабили темні тайники хворого мозку.., подразнювала його цікавість і чудодійна сила гіпнозу (І.Волошин). У цих значеннях слова дратувати, роздратовувати, роздражнювати не вживаються.

ПО-ДРУГЕ - ПО ДРУГЕ

По-друге, присл. Вживається як вставне слово при переліку на позначення другого пункту. – По-перше, – наказ командира – доправити їх до місця... – "А по-друге?" (О.Гончар); Цю школу я вибрав тому, що мав право "складати туди іспити", а по-друге, там були стипендії (О.Довженко).

По друге, числ. з прийм.

ПОДРУЖЖЯ. 1. Шлюбна пара; чоловік і дружина. Це було подружжя, яке до самої старості зберегло в цілості велику любов, що колись об’єднала їх (О.Гуреїв); Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (О.Гончар).

2. Шлюбне життя; шлюб. Вони були люди вже не молоді, мали в подружжі дітей (Н.Кобринська); [Руфін:] Відкрий їм правду про подружжя наше (Леся Українка).

3. Один з членів шлюбної пари. – Поздоровляю вас! Ви, кажуть, вже оце оженились, привезли своє молоде подружжя в Київ (І.Нечуй-Левицький); – Милий мій, моє подружжя дороге! – одповідає Олеся, – що нам Бог дасть, те й буде! (Марко Вовчок).

ПОЖЕЖНИК – ПОЖЕЖНИЙ

Пожежник, -а, ім. Працівник пожежної охорони. На кораблях уже рвалися снаряди, вибухали торпеди, і до них не могли приступити пожежники (В.Кучер).

Пожежний. Прикм. від пожежа. Вж. зі сл.: гак, дзвін, кран, спорт, команда, машина, небезпека, справа, техніка, депо; в пожежному порядку. У значенні іменника невживане.

ПОЗИВ - ПОЗОВ

Позив, -у. Відчуття переважно фізіологічної потреби: позив до блювоти.

Позов, -у. Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав; цивільна судова справа: подати позов, відмовити у позові, зустрічний позов, розглянути позов.

ПОЗИЧАТИ - ЗАПОЗИЧАТИ, ЗАПОЗИЧУВАТИ

Позичати, позичити. 1. (що, кого в кого). Брати щось, когось для тимчасового користування, в борг у кого-небудь. До його приходили позичати грошей (Б.Грінченко); Мене пани з Кракова позичали у мого пана, щоб я їм руду шукав (Н.Рибак).