Тема 4. Формування дохідної бази місцевих бюджетів

Зміст

4.1. Тенденції формування та склад дохідної бази..

4.2 Характеристика доходів місцевого бюджету відповідно до чинного порядку розрахунку дотацій вирівнювання..

4.3. Характеристика місцевих податків і зборів як джерела дохідної бази місцевих бюджетів.

4.4. Основні напрямки зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів.

Основні терміни та визначення

Бюджет [7]

Бюджети місцевого самоврядування [13]

Бюджетна класифікація [11]

Бюджетна система [22]

Бюджет розвитку [19, 20]

Валовий внутрішній продукт ВВП

Власні доходи місцевих бюджетів [30]

Дотації вирівнювання [39]

Доходи бюджетів місцевого самоврядування [41]

Загальний фонд[45]

Закріплені доходи місцевих бюджетів [47]

Закон про Державний бюджет [59]

Місцеве самоврядування [66]

Спеціальний фонд[111]

Субвенція [113]

4.1. Тенденції формування та склад дохідної бази.

Закони "Про бюджетну систему Української РСР" від 5 грудня 1990 р. та "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" від 7 грудня 1990 р – ці законодавчі акти першими, визначили склад доходів місцевих бюджетів України. В цих документах була створена правова та матеріально-фінансова основа для впровадження, функціонування та розвитку системи місцевого самоврядування [66]. Спроба чіткого розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи [22] була вперше зроблена в Законі "Про бюджетну систему Української РСР"

У 1992 р. був прийнятий Закон "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", згідно з яким виділялись поняття "місцеве самоврядування" і "регіональне самоврядування", "бюджети місцевого самоврядування" і "місцеві бюджети", визначався базовий рівень місцевого самоврядування [66] (місто, селище, село). У цьому Законі були визначені доходи бюджетів місцевого самоврядування [41], районних та обласних бюджетів.

Прийняття Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про бюджетну систему Української РСР" від 29 червня 1995 р. стало наступним кроком в упорядкуванні доходів місцевих бюджетів [41], в цьому законі визначались доходи:

1) республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та міських бюджетів Києва та Севастополя;

2) районних, міських (міст обласного підпорядкування) бюджетів;

3) районних у містах бюджетів;

4) міських (міст районного підпорядкування), селищних, сільських бюджетів.

Схема розподілу дохідних джерел між бюджетами, яка була передбачена Законом "Про бюджетну систему України", на практиці була втілена лише частково. З часу прийняття цього Закону, неодноразово змінювався перелік доходів як державного, так і місцевих бюджетів. У 1996 р. була прийнята Конституція України, а в 1997 р. — Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", вони і визначили місце і роль обласних та районних бюджетів. у зв'язку зі щорічними змінами у механізмі бюджетного регулювання і, зокрема, в складі регулюючих податків доходи державного та місцевих бюджетів переглядалися також і у наступні роки. Склад їх доходів докорінно змінило закріплення за державним бюджетом України непрямих податків, а за місцевими — прямих (з числа регулюючих).

Особливості формування столичного бюджету визначив Закон "Про столицю України — місто-герой Київ", який був прийнятий 15 січня 1999 р. Склад дохідної частини бюджету міста Києва порівняно з іншими місцевими бюджетами має деякі відмінності, які зумовлені спеціальним статусом міста як столиці нашої держави та особливостями здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування [66] у місті. Чинним законодавством встановлено, що держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування [66] столичних функцій, тому що виконання функцій столиці держави вимагає додаткових коштів, які щороку передбачаються у державному бюджеті.

У зв'язку із запровадженням з 2000 р. в бюджетну практику відокремлення у бюджетах усіх рівнів та видів загального та спеціального фондів порядок формування доходів місцевих бюджетів [41] України зазнав певних змін. Події бюджету на ці складові передбачений також і Бюджетним кодексом України. Кошти, які мають загальнодержавний характер і є об'єктом загальнодержавного перерозподілу надходять до загального фонду бюджету [7]. У спеціальному фонді [111] зосереджуються доходи державних цільових фондів, а також спеціальні кошти бюджетних організацій, які використовуються у спеціальних цілях та мають, головним чином, компенсаційний характер. Зазначені вище концептуальні підходи до поділу бюджету на загальний [45] і спеціальний [111] фонди знаходять відображення у складі доходів вказаних фондів. Окрім цього, складовою спеціального фонду [111] місцевих бюджетів, згідно з Бюджетним кодексом України, є бюджети розвитку [19,20] місцевих бюджетів.

Дослідження процесів формування доходів місцевих бюджетів передбачає їх аналіз за такими характерними ознаками як: економічна природа, територіальна локалізаця, відношення до чинної системи оподаткування тощо. За бюджетною класифікацією, запровадженою у 1996 р., всі доходи місцевих бюджетів [41] за економічною природою поділялись так:

• податкові надходження (податки на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості, на власність, збори за спеціальне використання природних ресурсів, внутрішні податки на товари та послуги, податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, та інші);

• неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької діяльності, від некомерційного та побічного продажу, адміністративні збори та платежі, надходження від штрафів та фінансових санкцій, інші неподаткові надходження);

• доходи від операцій з капіталом (надходження від продажу основного капіталу, державних запасів товарів і нематеріальних активів, податки на фінансові операції та операції з капіталом);

• державні цільові фонди (перелік фондів та їх включення до бюджетів визначається чинним законодавством);

• офіційні трансферти (від органів державного управління інших рівнів, з-за кордону, з недержавних джерел).

Зміни у класифікацію бюджетних доходів, які були внесені Бюджетним кодексом України, поділяються на чотири розділи:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Включення цільових надходжень до спеціального фонду [111] бюджету, а також з позбавлення органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування і бюджетних установ права створювати позабюджетні фонди, пов'язано з виключенням державних цільових фондів з переліку доходів бюджетів.