2.2. Фінансова незалежність місцевого самоврядування.

Основи місцевого самоврядування становлять:

• рухоме і нерухоме майно, яке знаходиться в комунальній власності;

• доходи місцевих бюджетів;

• позабюджетні (в тому числі валютні) фонди;

• інші кошти;

• земля та інші природні ресурси, що перебувають у комунальній власності;

• об'єкти спільної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні районних та обласних рад.

Отже, фінансова незалежність органів місцевого самоврядування - це незалежність їх від загальнодержавних органів влади у прийнятті певних рішень щодо місцевих проблем і забезпечення їх вирішення відповідними коштами.

Головною ознакою фінансової незалежності є володіння і самостійне розпорядження фінансовими ресурсами, розмір яких відповідає функціям і завданням, що покладаються на органи місцевого самоврядування. Такі фінансові ресурси необхідні для реалізації намічених цілей і програм економічного і соціального розвитку території у відповідності з обраними пріоритетами.

Самостійність, як складова фінансової незалежності, передбачена в Бюджетному кодексі України. Вона забезпечується передбаченими даним нормативним актом такими нормами:

• держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

• органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також держави;

• - за місцевими бюджетами закріплюються відповідні джерела доходів;

• органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування мають право визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України;

• органи місцевого самоврядування мають право самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Домінантами фінансової незалежності в чинному законодавстві є:

• самостійність органів місцевого самоврядування в питаннях розробки, розгляду, затвердження і виконання місцевих бюджетів;

• внесення змін до місцевих бюджетів;

• встановлення місцевих податків і зборів та їх ставок у межах, визначених законодавством;

• надання пільг з місцевих податків і зборів;

• випуск місцевих позик, лотерей та інших цінних паперів;

• отримання позичок у фінансово-кредитних установах;

• передача коштів для виконання спільних проектів І програм та утримання об'єктів спільного користування з одного місцевого бюджету до інших;

• розпорядження комунальним майном

• встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів на послуги, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності;

• створення комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ.

2.3. Зміст і значення фінансової політики органів місцевого самоврядування.

Фінансова політика органів місцевого самоврядування охоплює всі напрями діяльності виконавчих та законодавчих органів місцевої влади. У залежності від сфери суспільних відносин, яка є об'єктом політичного впливу, кажуть про економічну або соціальну, культурну або технічну, фінансову або кредитну політики.

Фінансова політика органів місцевого самоврядування - це сукупність заходів регіональної влади, направлених на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і використання для виконання функцій та завдань покладених на суб’єктів місцевого самоврядування.

Головна задача місцевої фінансової політики - забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тієї або іншої регіональної програми економічного і соціального розвитку.

Фінансова на місцях політика є найважливішим засобом реалізації політики регіону в будь-якій області суспільної діяльності, будь то економіка, соціальна сфера, інвестиційні відносини і ін.

Отже – регіональна фінансова політика - це самостійна сфера діяльності органів місцевого самоврядування в області фінансових відносин. І її не можна прив'язувати тільки лише до економічної політики.

Єдність трьох основних ланок визначає зміст регіональної фінансової політики. Зміст регіональної фінансової політики багатогранний. Вона включає наступні найважливіші ланки:

1. Вироблення науково обґрунтованих концепцій розвитку місцевих фінансів. Вони формуються на основі вивчення вимог економічних законів, всебічного аналізу стану розвитку місцевого господарства, перспектив розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, потреб населення.

2. Визначення основних напрямів використання місцевих фінансів на перспективний і поточний період, при цьому виходять з шляхів досягнення поставлених цілей, передбачених економічною політикою, враховуються загальнодержавні чинники, можливості зростання фінансових ресурсів.

3. Здійснення практичних дій, направлених на досягнення поставлених цілей.

У залежності від тривалості періоду і характеру задач, що вирішуються регіональна фінансова політика поділяється на:

Фінансова стратегія - довготривалий курс регіональної фінансової політики, розрахований на перспективу, який передбачає рішення значних завдань, визначених економічною і соціальною стратегією.

У процесі її розробки прогнозуються основні тенденції розвитку місцевих фінансів, формуються концепції їх використання, намічаються принципи організації фінансових відносин. Вибір довготривалих цілей і складання регіональних цільових програм в фінансовій політиці необхідні для концентрації фінансових ресурсів на головних напрямах економічного і соціального розвитку території.

Фінансова тактика направлена на рішення задач конкретного етапу розвитку території шляхом своєчасної зміни способів організації фінансових зв'язків, перегрупування місцевих фінансових ресурсів.

При відносній стабільності фінансової стратегії фінансова тактика повинна відрізнятися гнучкістю, що представляється рухливістю економічних умов, соціальних чинників і ін.

Стратегія створює сприятливі можливості для рішення тактичних задач.

Тактика, виявляючи вирішальні дільниці і вузлові проблеми розвитку економіки і соціальної сфери, дозволяє в більш стислі терміни з найменшими втратами і витратами вирішувати задачі, що намічаються фінансовою стратегією.

Фінансова політика впливає на економічне і соціальне життя населення. У зв'язку з цим фінансова політика повинна відповідати наступним вимогам:

1. Розробка регіональної фінансової політики повинна засновуватися на глибокому науковому підході. Недотримання цієї вимоги веде до серйозних економічних проблем.

2. Базою для вироблення ефективної регіональної фінансової політики повинні служити висновки економічної та фінансової науки, а також достовірна інформація про процеси, які протікають в економічній і соціальній сфері окремої території.

3. Метою регіональної фінансової політики повинне бути підвищення об'єму і ефективності використання місцевих фінансових ресурсів.

4. При виробленні регіональної фінансової політики потрібно вийти з конкретних історичних умов, враховувати специфіку кожного етапу регіонального розвитку, реальні економічні і фінансові можливості території.

5. При виробленні і проведенні регіональної фінансової політики повинен дотримуватися комплексний підхід, тобто узгодження заходів у всіх ланках фінансової системи, взаємозв'язку фінансової, кредитної політики, ціноутворення, політики в області заробітної плати.

6. Регіональна фінансова політика повинна створювати сприятливі умови для активізації підприємницької діяльності шляхом раціоналізації форм вилучення доходів підприємств на користь держави та регіону, а також частки участі населення в формування місцевих фінансових ресурсів.

Науково обґрунтована регіональна фінансова політика при правильній її реалізації приносить позитивний результат, сприяє підвищенню добробуту народу, зростанню ефективності виробництва, зміцненню і розвитку економічних зв'язків з всіма країнами світу.