3.3. Види та структура місцевих бюджетів.
Місцеві бюджети в Україні є найчисельнішою ланкою її бюджетної системи, їх кількість становить 11949, у тому числі республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, 24 обласні бюджети, міські бюджети міст Києва і Севастополя, 165 бюджетів міст обласного підпорядкування, 488 районних бюджетів, 277 бюджетів міст районного підпорядкування, 104 бюджети районів у містах, 787 селищних бюджетів і 10101 сільський бюджет. Сільські та селищні бюджети, а також бюджети міст районного підпорядкування і бюджети районів у містах є базовими бюджетами; бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, та районні бюджети, а також міські бюджети з районним поділом належать до централізованих місцевих бюджетів. Бюджети різних рівнів складаються із загального і спеціального фондів.
Складаються місцеві бюджети з (рис. 3.1):
бюджету Автономної Республіки Крим;
обласних бюджетів;
районних бюджетів;
бюджетів районів у містах;
бюджетів місцевого самоврядування, а саме бюджетів:
територіальних громад сіл;
територіальних громад селищ;
територіальних громад міст;
територіальних громад об'єднань.
Рис. 3.1. – Склад місцевих бюджетів
Структура місцевих бюджетів складається відповідно до чинного Бюджетного кодексу України, де до місцевих бюджетів входять: республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети.
Бюджет АР Крим об’єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Криму.
Усі бюджети, що входять до складу бюджетної системи України є зведеним (або консолідованим) бюджетом України. Він використовується для аналізу і визначення економічного і соціального розвитку України.
Бюджети вищого рівня об’єднуються з нижчими певної території з метою аналізу економічного розвитку і мають назву зведених бюджетів; так само державний бюджет об’єднується з бюджетами областей, бюджетом АР Крим та бюджетами міст республіканського підпорядковування (Києва та Севастополя).
Бюджет області – це обласний бюджет[74], бюджети районів і міст обласного підпорядковування.
Бюджет району об’єднує районний бюджет[98], бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Ці бюджети створюються за рішеннями районних, міських Рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази.
Ця складна структура місцевих бюджетів України, а також необхідність встановлення раціонального взаємозв’язку між державним і місцевими бюджетами надає завдання визначення принципів і умов оптимального розподілу доходів між різними ланками бюджетної системи.
При розподілі доходів між ланками і видами бюджетів повинні дотримуватися такі вимоги:
єдність бюджету і державного плану економічного і соціального розвитку України;
забезпечення кожного бюджету стійкими доходами, які тісно пов’язані з економічною, соціальною і екологічною ситуацією регіону. В цьому проявляється активний вплив бюджету на прискорення темпів розвитку економіки та покращення соціальної обстановки в регіоні;
збалансованість кожного бюджету незалежно від обсягу його закріплених доходних джерел;
підвищення зацікавленості державних і місцевих органів в успішному виконанні планів надходжень загальнодержавних доходів і зборів (податкових і неподаткових) на території відповідної місцевої Ради народних депутатів;
забезпечення рівномірності надходження коштів і усунення можливих касових розривів внаслідок неспівпадання термінів здійснення видатків і отримання доходів.
У бюджетній системі України доходи між основними ланками розподіляються у відповідності із загальнодержавним законодавством, всередині ланки – у відповідності з рішеннями місцевих органів влади. Також приймається до уваги підвідомчість об’єднань, підприємств, організацій. Певній частині місцевих бюджетів України передаються фінансові кошти для забезпечення їх збалансованості. Це відбувається шляхом надання вищестоящими бюджетами нижчестоящим бюджетам сум відрахувань від загальнодержавних податків і доходів.
Республіканський бюджет АР Крим, місцеві бюджети України забезпечують фінансування заходів соціального і економічного розвитку відповідних територій або населених пунктів, які здійснюються органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.
До Державного бюджету України та до інших бюджетів бюджети місцевого самоврядування не включаються.
Мінімальні розміри бюджетів місцевого самоврядування[64] визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного мешканця, які встановлюються Верховною Радою України.
В сучасних умовах місцеві бюджети містять в собі два фонду: загальний фонд[45] і спеціальний фонд.
Спеціальний фонд[111] має формуватися з коштів конкретно визначених джерел надходжень і використовуватися на фінансування конкретно визначених цілей. З цього спеціальний фонд - це класичний випадок закріплення джерела доходів за статтею видатків, за якою певні види доходів призначаються на фінансування певних видів видатків.
Мета введення спеціальних фондів: поліпшення звітності за державні кошти, які раніше спрямовувалися до численних позабюджетних фондів, тобто для підвищення прозорості у використанні державних коштів.
Відповідно до діючого порядку місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет та бюджет розвитку.
Бюджетний кодекс України встановив, що поточний бюджет[88] використовується для виконання як власних, так і делегованих повноважень[33].
Кошти цього бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів виробничої і соціальної інфраструктури, які утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.
Розробка бюджету розвитку (інвестиційного бюджету) має важливе значення для забезпечення фінансування процесу розширеного відтворення на відповідній території у складі місцевих бюджетів.
У Бюджетному кодексі бюджет розвитку став предметом окремої уваги. У бюджеті розвитку[19] існують як доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.
До доходів бюджету розвитку, що входять до складу місцевих бюджетів (стаття 71 Бюджетного кодексу) відносять:
— кошти від відчуження майна, що знаходиться у власності Автономної Республіки Крим, або в комунальній власності відповідної територіальної громади, або в спільній власності територіальних громад;
--- надходження частини прибутку, дивідендів, процентів тощо від часток, паїв у статутних фондах господарюючих суб'єктів, які є у власності Автономної Республіки Крим, у комунальній власності територіальних громад або у їх спільній власності;
— надходження від оренди майна, яке знаходиться у власності Автономної Республіки Крим, у комунальній власності територіальних громад чи у їх спільній власності;
— цільові субвенції з державного бюджету України та інших бюджетів на інвестиційні цілі;
— кошти від повернення бюджетних позичок, які надавалися з бюджету розвитку, а також відсотки за використання бюджетних позичок;
— запозичення органів місцевого самоврядування[69] на інвестиційні цілі;
— частина коштів від власних надходжень бюджетних установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, що визначається при затвердженні відповідного місцевого бюджету на наступний фінансовий рік;
— надходження коштів до позабюджетних фондів місцевого самоврядування;
— кошти, які передаються з поточних бюджетів за рішенням ради відповідного рівня.
Бюджет розвитку має кошти, які спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов’язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з розширеним відтворенням.
До бюджету розвитку місцевих бюджетів законодавством віднесені наступні витрати:
- погашення основної суми боргу відповідно Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування;
- капітальні вкладення;
- внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб’єктів підприємницької діяльності.