4.2 Характеристика доходів місцевого бюджету відповідно до чинного порядку розрахунку дотацій вирівнювання

Новацією Бюджетного кодексу України є запровадження такого поділу доходів місцевих бюджетів [41] (відповідно до чинного порядку розрахунку дотацій вирівнювання):

1. власні доходи [30] — доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

1. закріплені доходи[47] — доходи, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Перелік власних та закріплених доходів визначений у Бюджетному кодексі на тривалий термін, що має створити необхідні передумови для здійснення перспективного планування.

Надходження власних доходів [30] не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам, а це сприяє безпосередній заінтересованості органів місцевого самоврядування у збільшенні дохідної бази.

Закріплені доходи місцевих бюджетів [47] є основою для визначення податкової спроможності території, їх обсяги впливають на обсяги бюджетних трансфертів, які надаються місцевим бюджетам з державного бюджету України.

За економічною природою власні доходи місцевих бюджетів [30] — це доходи, які формуються внаслідок дій і рішень, прийнятих місцевими органами самоврядування. Власними можна вважати лише такі доходи місцевих бюджетів [30], які можуть одночасно задовольняти такі вимоги як: вони являються територіально локалізованими та безпосередньо залежними від діяльності органів місцевої влади, які повністю їх контролюють і використовують на свій розсуд. Найбільш характерними прикладами власних доходів є: місцеві податки і збори; платежі, які запроваджуються органами місцевого самоврядування; доходи від комунального майна та підприємств комунальної власності; штрафи та санкції, пов'язані із формуванням власних доходів (рис. 4.1).

ВЛАСНІ ДОХОДИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ

Місцеві податки і збори, які зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування

100 % плати за землю для бюджетів міст Києва і Севастополя; 75 % плати за землю для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення; 60 % плати за землю для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету

Надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами

Податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування

Надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади

Плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету

Кошти від відчуження комунального майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок не сільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності

Фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування

Плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності

Надходження від місцевих грошово-речових лотерей

Плата за гарантії, надані органами місцевого самоврядування

Гранти та дарунки у вартісному обрахунку

Власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету

Податок на прибуток підприємств комунальної власності

Платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення

Інші надходження, передбачені законом

Рис. 4.1. Склад власних доходів місцевих бюджетів України

Закріпленими доходами [47] є такі доходи, які на довготривалій основі передаються до місцевих бюджетів у повному обсязі або у визначеній, єдиній для усіх бюджетів частині. За своєю сутністю це загальнодержавні податки, збори або доходи, вони формують дохідну частину місцевих бюджетів (податок з доходів фізичних осіб, державне мито, плата за ліцензії та торгові патенти тощо). Податок з доходів фізичних осіб, відповідно до чинної бюджетної практики, складає найбільш вагому частку закріплених доходів, надходження від якого поділяються певним чином місцевими бюджетами окремих видів (рис. 4.2).

ЗАКРІПЛЕНІ ДОХОДИ БЮДЖЕТІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Податок з доходів фізичних осіб: до бюджетів міст Києва та Севастополя — 100 %, бюджетів міст республіканського (в Автономній Республіці Крим) і обласного значення — 75 %, до бюджетів міст районного значення, сіл, селищ та їх об'єднань — 25 % від загального обсягу податку, що справляється на їх території

Державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам

Плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад

Плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад

Надходження адміністративних штрафів, які накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями

Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам

Рис. 4.2. Склад закріплених доходів місцевих бюджетів України

Власні й закріплені доходи у більшості випадків виявляються недостатніми для фінансування витрат органів місцевого самоврядування і тому для збалансування місцевих бюджетів використовуються офіційні трансферти. Трансферти надаються відповідно до передачі чи делегування функцій органів державної виконавчої влади місцевому самоврядуванню, яке згідно з вимогами законодавства має супроводжуватися передачею необхідних фінансових ресурсів. У Законі "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" (1990 р.) така вимога була встановлена вперше. У Законах "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (1992 р.) та "Про місцеве самоврядування в Україні" (1997 р.) міститься аналогічна норма. Фінансове вирівнювання є також метою надання трансфертів місцевим бюджетам з державного бюджету України.

Згідно з Бюджетним кодексом України застосовуються такі види міжбюджетних трансфертів: дотації вирівнювання [39]; субвенції [113]; кошти, що передаються до державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; інші дотації.

До місцевих бюджетів надходять кошти від стягнення більшості загальнодержавних податків, а також місцеві податки та збори. Найбільше фіскальне значення серед податкових надходжень має податок з доходів фізичних осіб, його частка в податкових надходженнях місцевих бюджетів протягом останніх років перевищувала 2/3

Серед платежів, пов'язаних з використанням природних ресурсів, найбільшу роль відіграє плата за землю. Незначними залишаються кошти від справляння місцевих податків і зборів.

Основними неподатковими надходженнями до місцевих бюджетів є кошти від приватизації комунального майна, державне мито, адміністративні штрафи та фінансові санкції, проценти банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами, плата за оренду майна, яке знаходиться у розпорядженні місцевого самоврядування та ін. Обсяги неподаткових надходжень певною мірою відображають активність органів місцевого самоврядування на фінансовому ринку та ринку праці, діяльність у сфері місцевого господарства і, зокрема щодо розпоряджання належним їм майном, дієвість контрольної роботи місцевих фіскальних органів, та інші.

Власні надходження бюджетних установ – це основна частина неподаткових надходжень, за останні три роки їх частка становила понад 5 % сукупних доходів місцевих бюджетів.

Доходи від власності та підприємницької діяльності, здійснюваної органами місцевого самоврядування в останні роки, не досягали і 0,5 %, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу становили близько 1 % сукупних доходів місцевих бюджетів України.