9.5 Роль органів місцевого самоврядування в формуванні тарифної політики підприємств житлово-комунального господарства .

Загальне керівництво житлово-комунальним господарством [42] міста, виконує виконком міських Рад народних депутатів. Виконкоми видають постанови, що визначають розпорядок роботи й умови санітарного і технічного утримання комунальних підприємств, споруджень благоустрою і житлових будинків, розробляють проекти планування і забудови міст, визначають умови користування міськими землями.

Більшість комунальних підприємств і житлових організацій міст і селищ України підлеглі місцевим Радам народних депутатів. Податки і доходи комунальних підприємств зараховуються в місцевий бюджет [68]. У той час з місцевого бюджету [68] здійснюються асигнування на покриття збитків підприємств житлово-комунального господарства[42] і фінансується будівництво нових об'єктів.

Органам місцевого самоврядування мають право встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги для населення, виходячи з оцінки реальних доходів громадян і витрат, необхідних для підтримки працездатності систем інженерного життєзабезпечення населених пунктів.

Уповноважені органи місцевого самоврядування - регіональні енергетичні комісії (РЕК), установлюють тарифи на наступні види послуг:

- електроенергія;

- газ;

- теплоенергія (але підприємствам, крім муніципальних);

- водопостачання й водовідведення.

Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на наступні види житлово-комунальних послуг:

- утримування й ремонт житлового фонду;

- капітальний ремонт житлового фонду;

- утримування й обслуговування сміттєпроводу (за умови виділення в окрему послугу);

- утримування й техобслуговування ліфтів (за умови виділення в окрему послугу зі складу тарифу «Утримування й ремонт житлового фонду»);

- вивіз ТПВ (твердих побутових відходів);

- водопостачання й водовідведенню (по групах споживачів);

- опалення й гаряче водопостачання (але муніципальним підприємствам середній).

Відповідно, по цих видах житлово-комунальних послуг органами місцевого самоврядування встановлюються ставки оплати населенням цих послуг залежно від стандарту, рівня платежів громадян (частка платежів населення). Частка платежів населення в покритті витрат на всі види житлово-комунальних послуг (у середньому) установлюється у відсотках до економічно обґрунтованих тарифів по постанові (рішенню) органів місцевого самоврядування, залежно від коштів, передбачених методикою міжбюджетних відносин на покриття частини витрат підприємствам, що роблять житлово-комунальні послуги з бюджету. Приміром, методикою міжбюджетних відносин передбачається на черговий рік покриття витрат на надання житлово-комунальних послуг у розмірі 10%. Відповідно, 90% повинні покриватися за рахунок коштів населення й інших джерел. Іншими джерелами можуть бути додаткові доходи бюджетів[40] по територіях, власні доходи підприємств, що роблять послуги, інвестиції, витрати (доходи) інших підприємств, юридичних осіб.

Органи місцевого самоврядування вправі встановлювати частку платежів населенню по окремих видах послуг за умови збереження середнього рівня платежів громадян. Як приклад - вивіз ТПВ - 100%, утримування ліфтів - 95%, опалення - 80% і т.д., а в середньому по всіх видах послуг - 90%.

Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати частку платежів населення нижче встановленого рівня платежів громадян на поточний рік при наявності інших джерел покриття витрат на надання житлово-комунальних послуг. Наприклад: на послуги з водопостачання й водовідведенню граничні ставки оплати становлять 50-60% від витрат при середньому рівні 90% за рахунок перехресного субсидування (покриття частини витрат населення іншими підприємствами, що споживають цей вид послуг), відповідно для цих підприємств тариф буде вище за середнє (економічно обґрунтованого), а для населення ставка оплати буде нижче.