4.4. Основні напрямки зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів.

Основою фінансової бази органів місцевого самоврядування, тобто є підґрунтям їхньої фінансової незалежності, є доходи місцевих бюджетів [41]. У зв'язку з цим на сучасному етапі розвитку нашої держави особливого значення набувають проблеми зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів, реформування місцевого оподаткування, проведення ефективного фінансового вирівнювання. Шляхи вирішення цих завдань:

• зміцнення місцевої економіки, створення сприятливого бізнесового середовища та інвестиційного клімату;

• активізації взаємодії органів місцевого самоврядування з податковими та фінансовими органами щодо розширення бази оподаткування, чіткої координації їхніх дій;

• збільшення частки власних доходів місцевих бюджетів і в тому числі посилення фіскального значення місцевих податків і зборів;

• легалізації заробітної плати як об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб;

• збільшення надходжень ресурсних платежів до місцевих бюджетів, посилення контрольної роботи за їх стягненням;

• сприяння розвитку малого і середнього бізнесу, суб'єкти якого є основними платниками податків до місцевих бюджетів;

• збільшення надходжень від місцевого господарства, забезпечення прибутковості комунальних підприємств;

• реформування житлово-комунального господарства, ліквідації дотаційності житлово-комунальних підприємств;

• зменшення частки трансфертів у доходах місцевих бюджетів;

• пошуку альтернативних джерел власних доходів;

• активного використання місцевих позик як дохідного джерела місцевих бюджетів;

• посилення заінтересованості у додатковому одержанні доходів — для бюджетів міст районного значення, селищ і сіл;

• удосконалення чинного порядку стимулювання перевиконання запланованих показників доходів загального фонду державного бюджету;

• забезпечення економного і цільового використання бюджетних коштів;

• ефективного контролю з боку місцевих фінансових органів за формуванням і використанням коштів місцевих бюджетів.

Тема 5. Система видатків місцевих бюджетів.

Зміст

5.1 Сутність та основи формування видатків місцевих бюджетів.

5.2. Характеристика видатків місцевих бюджетів в залежності від рівня бюджетної системи.

5.3. Планування окремих видатків місцевих бюджетів.

5.4. Основи кошторисного фінансування.

Основні терміни та визначення

Бюджет [7]

Бюджети місцевого самоврядування [13]

Бюджетна класифікація [11]

Бюджетний механізм []

Бюджетний Кодекс []

Бюджетна система України[22]

Видатки місцевих бюджетів[27]

Видатки розвитку [28]

Кошторис видатків[63]

Поточні видатки [88]

Література: 1, 5, 6, 8-10, 15, 16, 21, 23, 26, 35, 36, 42, 43, 51, 54, 55, 62-64, 90, 95, 96, 102, 103

5.1 Сутність та основи формування видатків місцевих бюджетів.

Основні функції і завдання, які виконують органи державної влади і місцевого самоврядування визначають витрачання бюджетних коштів. Державні, регіональні та місцеві пріоритети соціально-економічно­го розвитку, а також специфіка функціонування та особлива роль місцевих бюджетів відобра­жають склад, структура і динаміка бюджетних видатків. Крім того, бюджетні видатки дають змогу розкрити і дослідити еко­номічну сутність місцевих бюджетів та фінансову базу органів місцевого самоврядування, які мають вирішувати завдання місцевого значення (забезпечувати населення державними послугами, сприяти всебічному і гармонійному розвитку територій).

Видатки місцевих бюджетів [27] - це економічні відносини, що виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

У Законі України «Про бюджетну систему України» вперше був встановлений поділ видатків місцевих бюджетів на поточні видатки і видатки розвитку, пізніше — в Законі "Про місцеве самоврядування в Україні" він був збережений і поширений на дохідну частину місцевих бюджетів.

Поточні видатки [88] — витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціаль­ного захисту населення та інших заходів, що не належать до ви­датків розвитку.

Видатки розвитку [28] — витрати бюджетів на фінансування ін­вестиційної та інноваційної діяльності, таких як фінансування ка­пітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням

Відповідно до бюджетного кодексу України до видатків бюджетів належать ви­датки:

• які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі прин­ципу субсидіарності. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів міс­цевих бюджетів, у тому числі за рахунок трансфертів з державного бю­джету України;

• на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі за ра­хунок трансфертів з державного бюджету України.

• для забезпечення конституційного ладу держави, державної ціліс­ності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші, які не мо­жуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та міс­цевому самоврядуванню. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України;

Згідно зі статтею 64 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", видатки поділяються на:

• видатки, для виконання власних повноважень;

• видатки, для виконання делегованих повноважень.

Новий механізм організації міжбюджетних відносин, показує, що видатки місцевих бюджетів поділяються на дві групи:

1. видатки, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

1. видатки, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджет­них трансфертів.

Друга група видатків відповідає влас­ним повноваженням місцевого самоврядування, першу – органи держав­ної влади делегують органам місцевого самоврядування, вони є уніфікованими й розмежованими між такими групами місцевих бюджетів:

• бюджет Автономної Республіки Крим та обласні бюджети.

• районні бюджети, бюджети міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та міст обласного значення;

• бюджети сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;

До видатків другої групи належать видатки:

• на місцеву пожежну охорону;

• позашкільну освіту;

• соціальний захист та соціальне забезпечення (програми місцевого значення для дітей, молоді, жінок, сім'ї; місцеві програми соціального за­хисту окремих категорій населення);

• місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

• культурно-мистецькі програми місцевого значення;

• програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;

• місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

• типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітекту­ри місцевого значення;

• транспорт, дорожнє господарство (регулювання цін на послуги метро­політену; експлуатація дорожньої системи місцевого значення; будів­ництво, реконструкцію та утримання доріг місцевого значення);

• інші програми, затверджені місцевою радою.

Групування видатків бюджетів можна здійснювати за різними ознаками. У бюджетній практиці виділяють функціональну, економіч­ну, відомчу, програмну класифікацію.

Критерії розмежування видів видатків залежно від повноти надан­ня тієї чи іншої послуги та наближення її до безпосереднього споживача:

Перша група — на фінансування бюджетних установ та за­ходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних по­слуг, гарантованих державою, і які максимально наближені до спожива­чів.

Друга група — на фінансування бюджетних установ та за­ходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гаранто­ваних законодавством для всіх громадян України.

Третя група — на фінансування бюджетних установ та захо­дів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окре­мих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких іс­нує в усіх регіонах України.

Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань. Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів. Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.