4.3. Характеристика місцевих податків і зборів як джерела дохідної бази місцевих бюджетів.

Місцеві ради (сільські, селищні, міські) відповідно до переліку місцевих податків і зборів запроваджують на своїй території місцеві податки, визначають механізм їх справляння та порядок сплати, що передбачається Законом України "Про систему оподаткування". Крім того, вказаним законодавчим актом визначено обов'язковість запровадження сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язано запровадження певних податків і зборів, комунального податку, а також зборів: за паркування автотранспорту, ринкового, за надання ордера на квартиру, за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, із власників собак.

Місцеві органи самоврядування розробляють положення, за кожним видом місцевих податків та зборів, якими регламентується порядок сплати та перерахування в місцевий бюджет [13] податків та зборів відповідно до встановленого переліку та граничних ставок. Органи (підприємства, установи та організації), які повинні вести облік платників податків (зборів) і несуть відповідальність за їх стягнення та перерахування до місцевого бюджету; затверджують форми звітів за цими податками, порядок та строки їх надання у податкові органи, також визначаються органами місцевого самоврядування.

До складу повноважень сільських, селищних та міських рад, згідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст. 26), віднесене право надавати пільги зі сплати місцевих податків і зборах у вигляді повного або часткового звільнення від їх сплати певних категорій платників або відстрочки сплати місцевих податків та зборів.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту перерахування місцевих податків та зборів до місцевих бюджетів покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Згідно з чинним законодавством до місцевих віднесено 2 види податків і 14 видів зборів. Перелік податків і зборів, платники, об'єкт оподаткування та граничні ставки наведені в табл. 4.1.

Місцеві податки:

1. з реклами;

2. комунальний.

Місцеві збори:

1. за паркування автотранспорту;

2. ринковий;

3. за видачу ордера на квартиру;

4. курортний;

5. за участь у бігах на іподромі;

6. за виграш у бігах на іподромі;

7. з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

8. за право використання місцевої символіки;

9. за право проведення кіно- і телезйомок;

10. за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;

11. за надання дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

12. із власників собак.

Розглянемо детальніше кожен вид місцевих податків та зборів та чинний порядок їх справляння.

Податок з реклами. Платниками податку з реклами виступають юридичні особи та громадяни — замовники реклами. Рекламою, згідно з чинним законодавством, вважається спеціальна інформація про особи або продукцію, яка поширюється у будь-якій формі та будь-яким способом з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку. зовнішня, внутрішня, реклама на транспорті, телебаченні та радіо, у друкованих засобах масової інформації, з використанням телефонного та документального електрозв'язку - це є основні види реклами. Зовнішня реклама розміщується на спеціальних конструкціях, щитах, екранах, які знаходяться під відкритим небом. Внутрішня реклама розміщується всередині будинків, приміщень, споруд.

Таблиця 4.1

Механізм місцевого оподаткування в Україні

Вид платежу	Платники	Об'єкт оподаткування	Граничні ставки
Місцеві податки
3 реклами	Юридичні особи та громадяни	Вартість послуг за встановлення та розміщення реклами	- 0, 1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами - 0,5% -- з реклами на тривалий час
Комунальний	Юридичні особи, крім бюджетних, планово- дотаційних, сільськогосподарських підприємств	Середньоспискова чисельність працівників	10% нмдг у місяць за кожного середньоспискового працівника
Місцеві збори
За паркування автотранспорту	Юридичні та фізичні особи	Одна година паркування	- 3% НМДГ - у спеціально обладнаних місцях - 1% НМДГ - у відведених місцях
Ринковий	Юридичні та фізичні особи	- За кожний день торгівлі; - За кожне місце	-0,05-0, 15 НМДГ для фізичний осіб - 0,2-2 НМДГ для юридичних осіб
Курортний	Фізичні особи	Перебування в курортній місцевості	10% НМДГ
За участь у бігах на іподромі	Юридичні та фізичні особи	Кожен кінь, виставлений на змагання	ЗНМДГ
За виграш на бігах на іподромі	Особи, які виграли	Сума виграшу	6% суми виграшу
3 осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі	3 учасників	Плата за участь у грі	5% від суми плати
За право використання місцевої символіки	Юридичні та фізичні особи	Вид символіки	- 3 юридичних осіб - 0,1% вартості продукції, робіт, послуг - Для громадян - підприємців - 5 НМДГ
За право проведення кіно- і телезйомок	Комерційні кіно-і телеорганізації	Сума затрат на проведення додаткових заходів	не більше від фактичних витрат
За право проведення місцевих аукціонів, учасника конкурсного розпродажу і лотерей	Юридичні та фізичні особи	Вартість заявлених товарів або сума, на яку випускається лотерея	-0,1% вартості - за лотереї - не більше 3 НМДГ з учасника
За видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг	Юридичні особи та громадяни	Плата за оформлення та видачу дозволів	20 НМДГ; для суб'єктів, які постійно ведуть торгівлю в спеціальних місцях 1 НМДГ на день - за одноразову торгівлю
3 власників собак	Громадяни	За кожного собаку	10% НМДГ за рік
За право проведення місцевих аукціонів, учасника конкурсного розпродажу і лотерей	Юридичні та фізичні особи	Вартість заявлених товарів або сума, на яку випускається лотерея	-0,1% вартості - за лотереї - не більше 3 НМДГ з учасника
За видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг	Юридичні особи та громадяни	Плата за оформлення та видачу дозволів	20 НМДГ; для суб'єктів, які постійно ведуть торгівлю в спеціальних місцях 1 НМДГ на день - за одноразову торгівлю
3 власників собак	Громадяни	За кожного собаку	10% НМДГ за рік

Засобами поширення інформації є: преса (газети, журнали, прейскуранти, каталоги, довідники та ін.), ефірне, супутникове та кабельне телебачення, радіомовлення, ілюстровані зображувальні засоби, афіші, плакати, календарі, аудіо та відеозаписи, світлові табло, комп'ютерні програми та інше майно юридичних та фізичних осіб.

Об'єкт оподаткування – це вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Граничні ставки податку:

• 0,1 % від вартості послуг за розміщення одноразової реклами;

• 0,5 % від вартості послуг за розміщення реклами на тривалий час.

Податок сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами. Перерахування податку до місцевого бюджету здійснюють підприємства (організації, установи), які займаються встановленням та розміщенням реклами.

Комунальний податок. Найбільшим за абсолютними обсягами надходжень є комунальний податок. Цей вид податку належить до обов'язкових місцевих податків, які мають запроваджуватися органами місцевого самоврядування за наявності об'єктів оподаткування.

Платниками комунального податку виступають юридичні особи. Вийнятками є: бюджетні установи, організації, планово-дотаційні та сільськогосподарські підприємства. Об'єкт оподаткування - середньоспискова чисельність працівників. Гранична ставка податку становить 10 % від річного фонду оплати праці, виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Збір за паркування автотранспорту. Цей збір також належить до обов'язкових для запровадження органами місцевого самоврядування. Його платниками є юридичні особи та громадяни, які припарковують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Об'єкт оподаткування – час паркування автотранспорту.

Граничні ставки оподаткування визначені за одну годину паркування і становлять:

• 3 % від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян — у спеціально обладнаних місцях;

• 1 % від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян — у відведених для цього місцях.

Збір сплачується водіями на місці паркування. Перелік органів, які справляють цей збір і несуть відповідальність за його перерахування до відповідного місцевого бюджету визначають місцеві ради.

Ринковий збір. Цей збір також входить до складу обов'язкових для запровадження місцевими органами самоврядування. Він займає друге місце після комунального податку за обсягами надходжень.

Ринковий збір — це плата за право отримати торгове місце на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

Відповідно до чинного законодавства, платниками ринкового збору є юридичні особи та громадяни, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Гранична ставка ринкового збору встановлюється в обсязі 20 % мінімальної заробітної плати для фізичних осіб і три мінімальні заробітні плати для юридичних осіб за кожне місце.

Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі.

Не справляється ринковий збір із підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, та з власних торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від місця, яке вони займають.

Збір за видачу ордера на квартиру. Збір за видачу ордера на квартиру є також одним із п'яти обов'язкових для запровадження місцевих зборів. Платниками його є особи, які одержують документи, що дають право на заселення квартири. Об’єктом є послуги, пов'язані з наданням відповідних документів. Причому сплата збору здійснюється до одержання ордера на квартиру через банківські установи, які перераховують суми збору до відповідного місцевого бюджету.

Гранична величина ставки збору за надання ордера на квартиру не повинна перевищувати 30 % від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на момент оформлення ордера на квартиру.

Облік платників цього збору проводять органи з обліку та розподілу житла.

Курортний збір. Курортний збір сплачують громадяни, які прибувають у курортну місцевість. Збір не стягується:

• з дітей віком до 16 років;

• інвалідів та осіб, які їх супроводжують;

• учасників Великої Вітчизняної війни;

• воїнів-інтернаціоналістів;

• учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

• осіб, що прибувають за путівками та курсівками у санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, включаючи містечка та бази відпочинку;

• осіб, що прибувають у курортну місцевість у службові відрядження, на навчання, постійне місце проживання, до батьків та близьких родичів;

• осіб, що прибувають за плановими туристичними маршрутами туристично-екскурсійних установ та організацій, і які здійснюють подорож за маршрутними книжками;

• чоловіків віком 60 років і старших, жінок віком 55 років і старших.

Вказані категорії громадян звільняються від сплати курортного збору.

Гранична величина курортного збору не має перевищувати 10 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Збір стягується з платників за місцем їхнього тимчасового проживання. При зміні місця проживання в межах курортної місцевості курортний збір повторно не сплачується. Збір має бути сплачений протягом триденного строку з дня прибуття у курортну місцевість.

Облік платників курортного збору повинні вести адміністрації готелів та інших закладів готельного типу під час реєстрації прибулих, а також на квартирно-посередницькі організації при направленні осіб на поселення у будинки або квартири, які належать громадянам на правах власності (крім тих осіб, що приїхали за путівками туристично-екскурсійних установ).

Порядок сплати курортного збору визначають місцеві ради для тих громадян, які розміщуються на тимчасове проживання без направлень квартирно-посередницьких організацій, а також проживають у палатках, автомашинах тощо.

Збір за участь у бігах на іподромі. Платниками збору є юридичні особи та громадяни, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру. Об'єктом оподаткування є кожен кінь, виставлений на змагання. Граничний обсяг ставки збору за участь у бігах на іподромі складає три неоподатковувані мінімуми доходів громадян. Збір сплачується до початку змагань.

Облік платників збору здійснює адміністрація іподрому, яка несе відповідальність за своєчасне та повне його перерахування до місцевого бюджету.

Збір за виграш на бігах на іподромі. Особи, які виграли на тоталізаторі на іподромі сплачують збір за виграш на бігах на іподромі. Збір стягується під час виплати виграшів адміністрацією іподромів. Величина збору не повинна перевищувати 6 % від суми виграшу. Об'єктом оподаткування цього збору є сума виграшу одержаного у грі на тоталізаторі.

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі. Цей збір стягується з учасників гри на тоталізаторі на іподромі під час придбання ними квитків. Справляється збір у вигляді відсоткової надбавки до плати за участь у грі. Об'єктом оподаткування є плата за участь у грі.

Гранична величина ставки збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, — 5 % від суми плати, визначеної за участь у грі. Сума збору справляється з учасника гри під час придбання ним квитка на участь у грі адміністрацією іподромів. Адміністрація іподромів здійснює стягнення збору і перерахування до місцевого бюджету.

Збір за право використання місцевої символіки. Платниками збору виступають юридичні особи та громадяни, які використовують місцеву символіку з комерційною метою. Відповідний орган місцевого самоврядування видає дозвіл на використання місцевої символіки (гербу міста чи іншого населеного пункту, назву або зображення архітектурних, історичних пам'ятників).

Ставки збору за використання місцевої символіки не повинні перевищувати:

• для юридичних осіб — 0,1 % вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки;

• для громадян, які займаються підприємницької діяльністю — п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Збір за право проведення кіно і телезйомок. Платниками збору є комерційні кіно і телеорганізації, в т. ч. з іноземними інвестиціями та зарубіжні організації, які проводять зйомки, що вимагають від місцевих органів державної виконавчої влади додаткових заходів. Об'єктом оподаткування є сума витрат на проведення додаткових заходів (виділення наряду міліції, оточення території зйомок і т. п.).

Збір стягується в обсязі, який не повинен бути більше ніж фактичні витрати на проведення вказаних заходів.

Збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей. Юридичні особи та громадяни, які мають дозвіл на про ведення аукціонів, конкурсного розпродажу та лотерей, сплачують місцевий збір за право проведення аукціонів, конкурсного розпродажу та лотерей. Об'єктом оподаткування є вартість заявлених на місцевий аукціон, конкурсний розпродаж товарів залежно від їх початкової ціни, або сума, на яку випускається лотерея.

Ставки збору не повинні перевищувати 0,1 % від вартості заявлених на місцеві аукціони, конкурсні розпродажі товарів або суми, на яку випускається лотерея. Також висувається умова: гранична величина збору за право проведення лотерей не повинна перевищувати три неоподатковувані мінімуми доходів громадян з кожного учасника. Збір сплачується за три дні до проведення вказаних заходів, а за право проведення лотерей — під час отримання дозволу на випуск лотерей.

Збір за надання дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг. Обов'язковим місцевим збором є також збір за надання дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг. Це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Платники збору — юридичні особи та громадяни, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари.

Граничні ставки збору встановлені в таких розмірах:

• 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, які постійно ведуть торгівлю у спеціально відведених для цього місцях;

• один неоподатковуваний мінімум доходів громадян на день — за одноразову торгівлю.

Від площі торгового місця, його розміщення та виду продукції здійснюється диференціація ставок збору.

Збір з власників собак. Збір з власників собак належить до обов'язкових для запровадження місцевими радами місцевих зборів. Надходження цього збору незначні, і навіть витрати на справляння цього обов’язкового платежу перевищують надходження коштів.

Збір стягується з громадян — власників собак (крім службових), які проживають у будинках державного та громадського житлового фонду та приватизованих квартирах. Гранична величина збору за кожного собаку не повинна перевищувати 10 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, він сплачується щорічно.

Стягнення збору з власників собак здійснюють органи житлово-комунального господарства.

Збір на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим. Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, санаторно-курортні заклади, фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють господарську діяльність на території Автономної Республіки Крим, спрямовану на одержання прибутку.

Об'єктом оподаткування є валові доходи платника податку, які визначаються згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Ставка збору — 0,5 % валових доходів.

Для громадян — суб'єктів підприємницької діяльності сума збору визначається як різниця між сумою валового доходу за декларацією, помноженою на 2 %, і фактично сплаченою сумою податку з доходів фізичних осіб, одержаних від підприємницької діяльності за попередній рік.

Кошти від сплати збору зараховуються до загального фонду бюджету [45] Автономної Республіки Крим та використовуються на фінансування бюджетних програм на відповідний рік.

Збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим. Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності, які надають транспортні послуги з перевезення пасажирів в автобусах, таксі та маршрутних таксі, і які використовують у своїй діяльності як належний їм та орендований транспорт.

Об'єкт оподаткування — транспортні засоби, що використовуються для перевезення пасажирів: легкові таксомотори, маршрутні таксі й автобуси міського, приміського та міжміського сполучення, що перебувають у власності суб'єктів підприємницької діяльності, які одержали дозвіл на здійснення такого виду підприємницької діяльності.

Не визнаються об'єктами оподаткування:

• рухомий склад спеціалізованих автопідприємств, які здійснюють перевезення пасажирів на міських маршрутах з наданням послуг безкоштовного проїзду громадян, які мають такі пільги за законодавством України;

• рухомий склад електротранспорту загального користування.

Ставки збору диференційовані залежно від виду транспортного засобу.

Для легкових таксомоторів збір встановлюється за один транспортний засіб в сумі 80 грн. (з 1 листопада по 31 травня) та 120 грн. (з 1 червня по 31 жовтня). Ставки збору збільшуються у 1,25 рази при здійсненні міжміських перевезень на віддаль більш ніж 60 км.

Для маршрутних таксі ставки збору встановлені залежно від кількості посадочних місць: до 12 місць — 120 грн., до 15 місць — 130 грн., до 25 місць — 140 грн. на місяць. Ставки збору збільшуються у 1,2 рази при здійсненні міжміських перевезень на віддаль більш ніж 60 км.

Для автобусів ставки збору встановлені в сумі 150 грн. на місяць. При здійсненні міжміських перевезень на віддаль більш ніж 60 км ставка збору становить 200 грн на місяць.

Кошти від сплати збору зараховуються до спеціального фонду бюджету [45] Автономної Республіки Крим та використовуються на розвиток муніципального транспорту загального користування, перш за все пасажирського електротранспорту, а також на придбання шкільних автобусів.

Основні недоліки місцевого оподаткування в Україні:

• незначна фіскальна роль місцевих податків і зборів;

• вузький перелік місцевих податків і зборів;

• відсутність самостійних прав в органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території

• власних місцевих податків і зборів;

• відсутність взаємозалежності між рівнем громадських послуг, які надаються на певній території, з податковими зусиллями населення;

• зволікання із запровадженням суто місцевого податку — на нерухоме майно;

• недосконалість податків, які відображають політику місцевого самоврядування.

Справляння місцевих податків відповідно до чинного законодавства повинно забезпечити виконання таких вимог:

• достатні обсяги надходжень та справедливий розподіл коштів;

• одержання податкових надходжень з місцевих баз оподаткування;

• невеликі коливання надходжень упродовж усього ділового циклу;

• відповідність між економічним розвитком і надходженнями місцевих податків і зборів;

• обмеженість мобільності бази оподаткування;

• складність ухилення від сплати податків;

• невеликі адміністративні та виконавські витрати; .

• пружність і еластичність: надходження збільшуються разом з доходами та інфляцією;

• рівновага між споживанням місцевих послуг і податковим тягарем;

• підзвітність у витрачанні коштів, які надходять від місцевих податків;

• захист від однобічного розвитку місцевої економічної структури;

• гнучка система ставок місцевих податків і зборів;

• місцеві органи самоврядування повинні мати право встановлювати ставки одного або двох найголовніших місцевих податків.

Напрями реформування місцевого оподаткування в Україні зводяться до:

• піднесення фіскальної ролі місцевих податків і зборів;

• надання окремим місцевим податкам статусу загальнодержавних податків і зборів, які здатні забезпечити надходження коштів, достатніх для фінансування місцевих потреб;

• перенесення наголосу в місцевому оподаткуванні на податки з доходів населення, на прибуток підприємств та нерухомість;

• введення податку на нерухомість і віднесення його до складу місцевих;

• надання самостійних прав органам місцевого самоврядування в місцевому оподаткуванні;

• розвиток місцевих податків і зборів, які відображають політику органів місцевого самоврядування в галузі зайнятості, соціального захисту населення, охорони навколишнього природного середовища.