7.3. Розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет[68]

На розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим або місце­вої ради разом з проектом рішення про бюджет подаються:

• пояснювальна записка до проекту рішення;

• прогноз показників місцевого бюджету[68] за основними видами дохо­дів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;

• проект показників зведеного бюджету[50] району (міста);

• показники видатків на наступні бюджетні періоди для завершення врахованих у бюджеті проектів з терміном реалізації більше одного бю­джетного року;

• перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди;

• інформація про хід виконання відповідного бюджету в поточному бюджетному періоді;

• пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту місцевого бюджету;

• інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Рада міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцева державна адміністрація чи виконав­чий орган відповідної ради.

Документ до проекту рішення про місцевий бюджет[68] має включати в себе:

• інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміні­стративно-територіальної одиниці[1] та прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, які покладено в основу проекту місцевого бюджету;

• оцінку надходжень доходів з урахуванням втрат доходів у резуль­таті наданих відповідною радою податкових пільг;

• пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет[68], включаючи аналіз[3] пропонованих обсягів видатків щодо функ­цій та програм. Обґрунтування включають бюджетні показники за по­передній, поточний, наступний бюджетні періоди за класифікацією ви­датків бюджету;

• обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин (для районних, міських з районним поділом, міських, що об'єднують бюдже­ти села, селища, міста районного значення) та надання субвенцій[113] на ви­конання інвестиційних проектів (для бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва та Севастополя, обласних бюджетів[74]);

• інформацію про погашення боргу Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, обсяги та умови запозичень.

У разі, якщо винесений на розгляд ради бюджет є дефіцитним, ін­формація про погашення боргу місцевого бюджету[68] має містити обґрун­тування джерел покриття його дефіциту за основними видами залуче­них коштів, а також рекомендації щодо використання невикористаних на початок бюджетного року залишків бюджетних коштів.

Бюджет Автономної Республіки Крим, обласні та районні бюджети[98], міські (міст Києва та Севастополя, міст республіканського та обласного значення) бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної об­ласної, районної чи міської ради не пізніше, ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про державний бюджет України.

Бюджети сіл, селищ, міст районного значення та районів у містах за­тверджуються рішеннями відповідних сільських, селищних, міських та районних у містах рад не пізніше ніж у двотижневий термін після за­твердження районного або міського (міст Києва і Севастополя, міста республіканського чи обласного значення) бюджету.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні місцеві ра­ди при затвердженні місцевих бюджетів[68] повинні врахувати обсяги між­бюджетних трансфертів[63] та інші необхідні для формування бюджетів по­казники і положення, які були затверджені Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про державний бюджет України у друго­му читанні.

Рішення про місцевий бюджет[68] має містити такі обов'язкові елементи:

• загальна сума доходів[40] і видатків[27]. Вони визначаються окремо для загального[45] та спеціального фондів[111] бюджету, а видатки, крім того, розпо­діляються на поточні[87] й капітальні[51];

• граничний обсяг річного дефіциту[34] чи профіциту[97] місцевого бюдже­ту[68] в наступному бюджетному періоді й боргу Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування[66] на кінець наступного бюджетного періоду;

• повноваження щодо надання гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, а також обсяги цих гарантій;

• доходи бюджету[40] за бюджетною класифікацією;

• бюджетні призначення для головних розпорядників коштів і кодів бюджетної класифікації;

• бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів[63];

• обсяги обігової касової готівки місцевого бюджету[68];

• додаткові положення, які регламентують процес виконання бю­джету.

Рішення має містити також перелік захищених статей місцевого бюджету[68], визначених з урахуванням норм закону про державний бю­джет України на цей самий бюджетний період.

Рішення про місцевий бюджет[68] має бути оприлюднене в строк не пізніше де­сяти днів з дня його прийняття. Публікацію рішень забезпечують Вер­ховна Рада і Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві дер­жавні адміністрації та органи місцевого самоврядування[66].

Бюджет , своєчасно затверджений, є одним із важливих рівней ефективності бюджетного процесу. Ухвалення місцевих бюджетів[68] з по­рушенням встановлених законодавством термінів ускладнює процеду­ри їх виконання, призводить до численних помилок при зарахуванні та розподілі бюджетних надходжень, зумовлює необхідність проведення взаємних розрахунків між бюджетами та не дає змоги своєчасно і в пов­ному обсязі фінансувати бюджетні установи.

Завдяки проведеній в Україні реформі бюджетних відносин бюджетний процес на місцевому рівні значною мірою було вдосконалено. Так, перехід від практики щорічного перегляду нормативів розмежувань загально­державних доходів між рівнями бюджетів до бюджетного регулювання на основі розрахованих за допомогою формульного методу міжбюджетних трансфертів[63] суттєво підвищив ефективність та прозорість бюджетів. Однак при цьому зросла і з року в рік поглиблюється залежність місцевих бю­джетів[68] від переданих з державного бюджету трансфертів. Переважна біль­шість місцевих бюджетів[68] є дотаційними і не можуть бути затверджені до ухвалення закону про державний бюджет України в другому читанні. У разі, якщо прийняття державного бюджету відбувається з порушенням встановлених термінів, більшість місцевих бюджетів[68] затверджуються не­своєчасно — як правило, вже після настання поточного бюджетного періо­ду. Відтак певний час чимало адміністративно-територіальних одиниць[1] змушені функціонувати без ухваленого бюджету.