7.1. Зміст і стадії бюджетного процесу на місцевому рівні

Управління місцевими бюджетами[68], що відбувається в межах бю­джетного процесу, є найголовнішою частиною системи управління міс­цевими фінансами. У Бюджетному кодексі України визна­чення бюджетного процесу тлумачиться так.

Бюджетний процес — регламентована нормами правова діяль­ність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бю­джетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що є складовою бюджетної системи України.[22]

Щоб краще зрозуміти зміст цього поняття, необхідно також знати, що бюджетний процес — це організована та спрямована діяльність багатьох суб'єктів, які є його учасниками — законодавчих органів, ор­ганів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, фінан­сових органів, розпорядників бюджетних коштів та ін. Така діяльність є різноаспектною,яка включає: формування цілей і завдань, яких слід до­сягнути завдяки використанню бюджетних ресурсів; складання прогно­зу соціально-економічного розвитку; розробку проекту бюджету, його погодження і затвердження;перелік дій та заходів щодо виконання бюджету; складання і затвердження звіту про виконання бюджету; оцінку отриманих результатів та внесення на її основі змін у бюджетну практику. Як малось на увазі, в бюджетній діяльності бере участь значна кількість суб'єктів, тому важливе місце в бюджетному процесі посідає йо­го організація та координація дій всіх учасників. Невід'ємною частиною бюджетного процесу є також бюджетний моніторинг, аналіз, контроль і аудит, які проводяться на всіх його етапах.

Не беручи до уваги єдність вітчизняної бюджетної системи[22], яка забезпе­чується єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних від­носин, єдиною грошовою системою і бюджетною класифікацією, а та­кож єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності, все ж таки необхідно виділити в окрему сферу бюджетної діяльності ту частину бюджетного процесу, яка здійснюється на місцево­му рівні. Адже одним з основоположних принципів вітчизняної бю­джетної системи є принцип самостійності. Він дає право на незалежність місцевих бюджетів[68] та не виключає, що органи місцевого самоврядуван­ня коштами відповідних бюджетів не беруть на себе відповідальності ні за бю­джетні зобов'язання[9] держави, ні за зобов'язання один одного. Незалежність місцевих бюджетів[68] забезпечується закріпленням за ними відпо­відних джерел доходів, а також правами відповідних органів місцевого самоврядування самостійно вивчити та затвердити місцеві бю­джети[68] та визначати течії використання бюджетних коштів.

Тому, бюджетний процес, який формується на місцевому рівні, є окремою, порівняно з самостійною частиною національного бюджетного процесу, що здійснюється з урахуванням пріоритетів та плюсів міс­цевого населення. Крім всього вище згаданого, він є невід'ємною частиною місцевої бю­джетної політики. Права та реальна здатність місцевого самоврядування проводити власну, незалежну,самостійну від "центру" бюджетну політику,яка орієнто­вана на потреби територіальної громади, є найголовнішою умовою, дотримання якої дає змогу самостійно організовувати бюджетний процес на місце­вому рівні.

Бюджетний процес на місцевому рівні регламентується норматив­но-правовими актами, які контролюють бюджетні відносини в Україні. Такими юридичними документами є:

• Конституція України;

• Бюджетний кодекс України;

• закони про державний бюджет України;

• інші закони України, що регулюють бюджетні правовідносини. Важливе місце серед нормативно-правових актів цієї групи, зокрема, має приналежність до законів "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань", "Про систему оподаткування" тощо;

• нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та законів України;

• нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади — Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України та інших, прийняті на під­ставі та на виконання Бюджетного кодексу, законів України та норма­тивно-правових актів Кабінету Міністрів України;

• рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих держав­них адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

З метою усунення правових колізій, які можуть відбуватись в бю­джетному процесі, застосування норм вказаних вище нормативно-пра­вових актів відбувається з виконанням принципу підпорядкованості, від­повідно до якого бюджетне законодавство складається з окремих груп нормативних документів, які по­винні відповідати правам Конституції України, Бюджетного ко­дексу України та закону про державний бюджет України (рис. 7.1).

Відповідно до ст. 19 Бюджетного кодексу України бюджетний процес має чотири стадії. На місцевому рівні такими стадіями є: