6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво

Роботи з охорони земель виконуються відповідно до Земельного кодексу України, Законів України “Про землеустрій”, “Про охорону земель”, на виконання Указів Президента та інших нормативно-правових документів.

Головним управлінням земельних ресурсів у Одеській області на виконання протокольного доручення 5 сесії Одеської обласної ради V скликання від 10 листопада 2006 року розроблена “Регіональна програма використання коштів на освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь і охорони земель в Одеській області на 2007-2010 роки”.

Одним із основних заходів, передбачених Регіональною програмою, є складання “Схем землеустрою району і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель”.

Так, під керівництвом головного управління у 2009 році завершені роботи по складанню схем землеустрою по всій території області в розрізі сільських, селищних рад. Схеми землеустрою погоджені та затвердженні відповідно до вимог чинного законодавства.

Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень розроблені з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення (стаття 45 Закону України “Про землеустрій”).

7. Надра

7.1. Мінерально-сировинна база

Одеська область характеризується невеликою різноманітністю корисних копалин. В основному це сировина для будівельно-конструкціонних матеріалів.

Найбільше розповсюдження мають тверді нерудні корисні копалини місцевого значення - піски, суглинки, гравій, галька, граніти, які використовуються як будівельні матеріали або сировина для їх виробництва. Видобування зосереджено переважно в Біляївському, Роздільнянському, Комінтернівському, Б-Дністровському та Красноокнянському районах. Серед корисних копалин загальнодержавного значення видобуваються: цементна сировина, камінь пиляний, керамзитова сировина.

З інших корисних копалин виявлені чи попередньо розвідані : нафта, природній газ, залізна руда, фосфорити, кольорові метали, золото, кам'яне та буре вугілля, лікувальні грязі та ін. Але на сьогодні вони не привабливі для промислової розробки (невелика кількість запасів, дорогі пошукові роботи). Видобування корисних копалин загальнодержавного значення, наприклад нафти та газу, знаходиться фактично на стадії дослідницько-промислових розробок.

Нафта і газ. Потенційні перспективні ресурси пов’язані з Преддобрузьким прогином Причорноморсько-Кримського нафтогазоносного басейну. В рамках цієї структури на території Одеської області відкрито 2 нафтових родовища: Східно-Саратське та Жовтоярське із сумарними видобувними запасами промислової категорії С₁ – 1,9 млн.т і перспективними запасами категорії С₂ – 2,3 млн.т. Нафта за своїми властивостями відноситься до категорії важковидобувної з причини високої в’язкості і за відсутності належних технологій на сьогодні не видобувається. Вірогідно, що після проведення додаткових геологічних досліджень, які відновились після 10-річної перерви, перспективи промислового видобутку збільшаться.

Можливість початку промислової розробки нафтових родовищ, з огляду на сьогоднішній стан їх вивчення, відносяться на віддалену перспективу – не раніше 2015 року.

Більш активно на предмет виявлення нафтогазоносних родовищ вивчається шельф Чорного моря, оскільки вартість пошукових робіт тут значно дешевша, ніж на суходолі.

З 2000 року роботи виконуються підприємством „ПричорноморДРГП" з борту єдиного в Україні спеціалізованого науково-дослідного судна „Искатель" яке проводить сейсморозвідувальні дослідження. Основна ціль роботи – пошуки та підготовка для глибокого пошуково-розвідувального буріння перспективних на нафту та газ площ на акваторії Чорного моря.

Протягом періоду (більше 45 років) нафтогазопошукових робіт на північно-західному шельфі дослідження концентрувались у східній частині, прилеглій до Криму, та були орієнтовані на вирішення енергетичних проблем півострова.

Глибоке нафтогазопошукове буріння на шельфі з 1971 року виконував трест «Кримнафтогазрозвідка», сьогодні - ДАТ „Чорноморнафтогаз" (м. Сімферополь).

На північно-західному (приодеському) шельфі Чорного моря в 140 та 120 км від Одеси виявлені Одеське та Безіменне газові родовища. Крім того, на приодеському шельфі підготовлено до свердління 6 структур та виявлено 10 структур. Для нарощування запасів вуглеводневої сировини та розвитку промислової інфраструктури на суші Одеської області необхідні початкові капіталовкладення 28-35 млн. доларів США. Для того, щоб наростити розвідані запаси вуглеводневої сировини і створити початкову інфраструктуру на прилягаючому шельфі моря, необхідні для початку промислового освоєння вуглеводневої сировини, капіталовкладення повинні становити не менш, ніж 350-500 млн. доларів США. Ані держава, ані Одеський регіон в теперішній ситуації не в змозі вишукати необхідні суми асигнувань для розвитку геологорозвідувальних робіт. Єдиний реальний шлях – це залучення інвестицій та пільгових довгострокових кредитів.

Буре вугілля. Відомі 3 родовища в Болградському районі. З причини малої потужності (не більше 1,5 м, переважно до 0,5 м) значної глибини залягання, високої зольності ці родовища визнані безперспективними, такими, що не мають практичного значення та зняті з державного обліку родовищ корисних копалин.

Кам’яне вугілля. Виявлене в південно-західних районах області. При глибині залягання 1200-1800 м, максимальній потужності окремих пластів до 1,5 м, не витриманості потужності запаси кам’яного вугілля віднесені до запасів дуже віддаленої перспективи.

Золото. Перспективи створення нової для області галузі – золотовидобувної промисловості – пов’язані з відкриттям Майського родовища золота в Савранському районі.

Але на даний час, розробка родовища золота "Майське" не ведеться через відсутність фінансування. Родовище відноситься до категорії середніх за запасами, з середнім вмістом золота в руді.

Також планується проведення пошуково-оцінювальних робіт пошуково-зйомочною експедицією № 46 КП “Кіровгеологія” на ділянці золота “Квітка” (Саранський та Любашівський райони). Цільовим призначенням робіт являється оцінка золотоносності Східної рудної зони рудопрояву “Квітка” з визначенням перспективних ресурсів за категоріями Р₁ і Р₂ та супутнього платиноїдного зруденіння.

Сіль кам'яна. Сировинною базою є Ізмаїльське родовище кам’яної солі з розвіданними запасами 3,45 млрд.т та прогнозними ресурсами 5,2 млрд.т. На його основі можливе будівництво солерудника потужністю 300 тис.т солі на рік. Видобування – підземним способом методом підземного вилуговування та виробництвом солі столової типу «Екстра». З причини насиченості ринку донецькою сіллю освоєння родовища найближчим часом не планується.

Графіт. Відомі декілька ділянок Заваллівського родовища із загальними розвіданими запасами графітової руди 18-20 млн.т. (1,1-1,3 млн.т графіту) Ділянки знаходяться у резерві Заваллівського графітового комбінату (Кіровоградська область). У зв’язку з тим, що комбінат довгий час практично не працює, ділянки не розробляються і термін їх впровадження в експлуатацію не визначений.

Мінеральні грязі. Значний резерв розвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу на території області являють собою родовища мінеральних грязей, які незважаючи на достатній ступень їх вивченості, освоюються дуже в обмежених розмірах.

На даний час по Одеській області геологічне вивчення з правом ДПР та видобування мулу мінерального на ділянках Куяльницького лиману здійснюють ТОВ «Немо» та ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова».

На території Одеської області розвідано та перебувають на стадії вивчення понад 190 родовищ різних корисних копалин. Мінерально-сировинна база області майже на 80 % складається із сировини для виробництва будівельних матеріалів. Найбільш важливими видами є: цементна сировина, керамзитова сировина, камінь будівельний, вапняк для опіку, піски.

За даними Причорноморського ДРГП на державному балансі числяться 145 родовищ будівельної сировини, з яких експлуатуються лише 44 родовища.

Окрім того, на території Одеської області налічується 2 потенційних техногенних родовища корисних копалин, запаси яких оцінені прогнозно. На даний час це місця крупних накопичень відходів техногенного походження, які можуть бути переведені в ранг техногенних родовищ за умов їх геологічного вивчення та оцінки запасів як промислові з затвердженням в ДКЗ України.

Це залишки нафтопродуктів під територією ВАТ “ЛУКОЙЛ-Одеський НПЗ” та золошлаковідвали Молдавської ДРЕС, яке розташоване біля дамби між с. Градениці (Україна) і Незавертайлівка (республіка Молдова). Дане накопичення відходів техногенного походження може використовуватись як сировина для виробництва шлакобетонних виробів.