- •Глава I поняття кримінального права
- •§ 1. Кримінальне право як галузь законодавства
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 2. Кримінальне право у системі права України
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 3. Кримінальне право і політика держави у сфері протидії злочинності
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 5. Кримінальне право як навчальна дисципліна
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава II
- •§ 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •§ 2. Структура закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •§ 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •Глава III
- •§ 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •Глава III. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі і просторі
- •§ 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Глава III. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі і просторі
- •Глава IV поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 2. Криміналізація суспільно небезпечних діянь. Декриміналізація діянь
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 3. Малозначність діяння
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 4. Відмінність злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 5. Класифікація злочинів та її значення
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава V кримінальна відповідальність та її підстави
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •Глава V. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •§ 2. Підстави кримінальної відповідальності
- •Глава VI склад злочину та його види
- •§ 1. Поняття та значення складу злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 2. Елементи складу злочину та їх ознаки. Обов'язкові та факультативні ознаки складу злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 3. Види складів злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 4. Склад злочину й кваліфікація злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VII
- •§ 1. Поняття об'єкта злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 2. Види об'єктів злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 3. Предмет злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 4. Потерпілий від злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •Глава VIII об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 1. Поняття та значення об'єктивної сторони складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 2. Суспільно небезпечне діяння та його види
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 3. Суспільно небезпечні наслідки
- •Глава VIII. Об 'ективна сторона складу злочину
- •§ 4. Причиновий зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 5. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •Глава IX
- •§ 1. Поняття суб'єкта злочину
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 2. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 3. Осудність
- •§ 4. Обмежена осудність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 5. Неосудність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 6. Спеціальний суб'єкт злочину
- •§ 7. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння
- •Глава X суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Вина: її поняття та форми
- •Глава X. Суб 'ективна сторона складу злочину
- •§ 3. Умисел та його види
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 4. Необережність та її види
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 5. Складна (подвійна) форма вини
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 6. Мотив і мета злочину. Емоційний стан
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 7. Помилка та її кримінально-правове значення
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •Глава XI
- •§ 1. Поняття й види стадій вчинення умисного злочину
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 2. Закінчений та незакінчений злочин
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 3. Готування до злочину
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 4. Замах на злочин та його види
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 5. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 6. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття та ознаки співучасті у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 2. Види співучасників
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 3. Форми співучасті
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 4. Кримінальна відповідальність співучасників
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 5. Ексцес виконавця
- •§ 6. Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 7. Причетність до злочину
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 2. Повторність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 4. Рецидив злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 5. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •Глава XIV
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •§ 2. Необхідна оборона
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 4. Затримання особи, що вчинила злочин
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 5. Крайня необхідність
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 6. Фізичний або психічний примус
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 7. Виконання наказу або розпорядження
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 8 Діяння, пов'язане з ризиком
- •§ 9. Виконання спеціального завдання
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Глава XV
- •§ 1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV, Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 7. Звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії
- •Глава XVI
- •§ 1. Поняття покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •§ 2. Цілі покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •Глава XVII система та види покарань
- •§ 1. Система покарань, її поняття, ознаки та значення
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 2. Класифікація покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 3. Основні покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 4. Додаткові покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 5. Покарання, які можуть застосовуватися як основні і як додаткові
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 6. Правові наслідки ухилення від покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVIII призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 2. Обставини, що пом'якшують покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 3. Обставини, які обтяжують покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 4. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 8. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
- •Глава XIX
- •§ 1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 2. Звільнення від покарання без його призначення
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •§ 3. Звільнення від подальшого відбування покарання
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •Глава XIX Звільнення від покарання та його відбування ,
- •§ 4. Заміна покарання більш м'яким
- •§ 5. Пом'якшення покарання
- •Глава XX судимість
- •§ 1. Поняття та правові наслідки судимості
- •Глава XX. Судимість
- •§ 2. Строки погашення судимості
- •Глава XX. Судимість
- •§ 3. Обчислення строків погашення судимості
- •Глава XX Судимість
- •§ 4. Зняття судимості
- •Глава XXI
- •§ 1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •§ 2. Види примусових заходів медичного характеру та їх застосування
- •Глава XXI. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Глава XXI. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 3. Поняття, мета та порядок застосування примусового лікування
- •Глава XXII
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 3. Покарання, які застосовуються до неповнолітніх, та їх особливості
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 4. Призначення покарання неповнолітнім
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 5. Звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 6. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 7. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 8. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 9. Погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх
- •Глава XXIII
- •§ 1. Загальна характеристика основних сучасних правових сімей
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 2. Кримінальне право країн романо-германської сім'ї
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питания Загальної частини)
- •§ 3. Кримінальне право країн загального права
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 4. Кримінальне право мусульманських країн
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 5. Кримінальне право держав Далекого Сходу
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
Глава XIII. Множинність злочинів
владою або службовим становищем. Проте перешкоджання здійсненню виборчого права, вчинене членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища, за КК розглядається не як сукупність злочинів, передбачених ч. 1 ст. 157 та ч. 1 ст. 364, а як один (кваліфікований) злочин, спеціально визначений у ч. 2 ст. 157 КК.
По-друге, слід відрізняти сукупність від складних або, як їх ще інколи називають, складених злочинів, під якими розуміється вчинення двох або більше різнорідних діянь, кожне з яких, згідно із чинним законодавством, може розглядатися як самостійний злочин. Проте, інколи вони поєднуються у законі в один злочин завдяки тому, що складають собою певний комплекс взаємопов'язаних дій, що відзначається підвищеною суспільною небезпекою скоєного. Хрестоматійним прикладом такого виду злочинів є розбій (ст. 187 КК). Справа в тому, що за ст. 186 КК відкрите викрадення чужого майна визнається кваліфікованим складом грабежу, якщо він поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Відтак випадок грабежу, поєднаного зі спричиненням умисного тяжкого тілесного ушкодження, можна розглядати як ідеальну сукупність злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 121 КК. Проте, цю сукупність законодавцем спеціально передбачено у вигляді складного злочину у ст. 187 КК, за якою карається розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 4).
Водночас вчинення умисного вбивства під час розбою не охоплюється ч. 4 ст. 187 КК. Такі випадки є ідеальною сукупністю злочинів, передбачених указаною нормою та ч. 2 ст. 115 КК.
§ 4. Рецидив злочинів
Рецидивом злочинів (від латинського re-caedere - знову впасти), за чинним кримінальним законодавством, визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин (ст. 34 КК).
Слід зазначити, що за новим КК поняття рецидиву пов'язується з повторністю виключно умисних злочинів. Вчинення після скоєння умисного злочину одного чи декількох нових необережних або, навпаки, вчинення після одного (чи декількох) необережних злочинів нового умисного злочину рецидиву не створюють. Подібні випадки завжди складають сукупність злочинів.
179
Кримінальне право. Загальна частина
На відміну від звичайної повторності злочинів, у випадку рецидиву за раніше вчинений умисний злочин (чи злочини) відповідна особа повинна мати судимість. Це означає, що за зазначений злочин чи злочини стосовно даної особи повинен існувати обвинувальний вирок, який набрав законної сили. Новий умисний злочин повинен бути вчинений особою під час відбування нею призначеного за цим вироком покарання або протягом строків, встановлених статтями 89 та 108 КК для погашення судимості, якщо тільки її не було знято у передбаченому ст. 91 та ч. 4 ст. 108 КК порядку. Тобто, йдеться про так званий легальний рецидив. Якщо ж судимість знято чи вона погашена за спливом установленого у кримінальному законі строку, вважається, що в діях особи присутній «фактичний» рецидив, який не має кримінально-правового значення.
За чинним кримінальним законодавством рецидив злочинів поділяється на спеціальний та загальний.
Спеціальний рецидив має місце тоді, коли особа, що була засуджена за вчинення умисного злочину (та має судимість), скоює щонайменше один новий умисний злочин, який за своєю юридичною природою є тотожним або, у передбачених законом випадках, однорідним. Так, ч. 2 ст. 201 КК встановлює кримінальну відповідальність за передбачені цією статтею дії, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за контрабанду. Це є приклад тотожного рецидиву.
Якщо ж особа, яка має судимість за вчинення умисного злочину, вчинила новий інший умисний злочин, не тотожний та не однорідний попередньому, має місце загальний рецидив.
Крім того, кримінальне право знає ще й пенітенціарний рецидив - вчинення нового злочину особою під час відбування покарання у виді позбавлення волі. Він може мати ознаки як загального, так і спеціального рецидиву. Наприклад, втеча з місця позбавлення волі (ч. 1 ст. 393 КК) належить до загального рецидиву, а повторна втеча (за умови, що за попередню втечу особа вже засуджена) (ч. 2 ст. 393 КК) - до спеціального. Прикладом спеціального пенітенціарного рецидиву може бути також зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка відбуває за такий само злочин покарання в місцях позбавлення волі (ч. 2 ст. 133 КК).
Як і у випадках повторності злочинів, при їх рецидиві спостерігається зростання суспільної небезпеки скоєного. У юридичній літературі вважається загальновизнаним, що у випадках рецидиву має місце дещо більша суспільна небезпека скоєного внаслідок того, що новий умисний злочин вчинено особою, незважаючи на заходи кримінально-правового впливу, що вже застосовувались до неї раніше.
180