- •Глава I поняття кримінального права
- •§ 1. Кримінальне право як галузь законодавства
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 2. Кримінальне право у системі права України
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 3. Кримінальне право і політика держави у сфері протидії злочинності
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 5. Кримінальне право як навчальна дисципліна
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава II
- •§ 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •§ 2. Структура закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •§ 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •Глава III
- •§ 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •Глава III. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі і просторі
- •§ 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Глава III. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі і просторі
- •Глава IV поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 2. Криміналізація суспільно небезпечних діянь. Декриміналізація діянь
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 3. Малозначність діяння
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 4. Відмінність злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 5. Класифікація злочинів та її значення
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава V кримінальна відповідальність та її підстави
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •Глава V. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •§ 2. Підстави кримінальної відповідальності
- •Глава VI склад злочину та його види
- •§ 1. Поняття та значення складу злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 2. Елементи складу злочину та їх ознаки. Обов'язкові та факультативні ознаки складу злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 3. Види складів злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 4. Склад злочину й кваліфікація злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VII
- •§ 1. Поняття об'єкта злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 2. Види об'єктів злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 3. Предмет злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 4. Потерпілий від злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •Глава VIII об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 1. Поняття та значення об'єктивної сторони складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 2. Суспільно небезпечне діяння та його види
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 3. Суспільно небезпечні наслідки
- •Глава VIII. Об 'ективна сторона складу злочину
- •§ 4. Причиновий зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 5. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •Глава IX
- •§ 1. Поняття суб'єкта злочину
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 2. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 3. Осудність
- •§ 4. Обмежена осудність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 5. Неосудність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 6. Спеціальний суб'єкт злочину
- •§ 7. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння
- •Глава X суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Вина: її поняття та форми
- •Глава X. Суб 'ективна сторона складу злочину
- •§ 3. Умисел та його види
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 4. Необережність та її види
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 5. Складна (подвійна) форма вини
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 6. Мотив і мета злочину. Емоційний стан
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 7. Помилка та її кримінально-правове значення
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •Глава XI
- •§ 1. Поняття й види стадій вчинення умисного злочину
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 2. Закінчений та незакінчений злочин
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 3. Готування до злочину
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 4. Замах на злочин та його види
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 5. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 6. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття та ознаки співучасті у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 2. Види співучасників
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 3. Форми співучасті
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 4. Кримінальна відповідальність співучасників
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 5. Ексцес виконавця
- •§ 6. Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 7. Причетність до злочину
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 2. Повторність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 4. Рецидив злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 5. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •Глава XIV
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •§ 2. Необхідна оборона
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 4. Затримання особи, що вчинила злочин
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 5. Крайня необхідність
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 6. Фізичний або психічний примус
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 7. Виконання наказу або розпорядження
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 8 Діяння, пов'язане з ризиком
- •§ 9. Виконання спеціального завдання
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Глава XV
- •§ 1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV, Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 7. Звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії
- •Глава XVI
- •§ 1. Поняття покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •§ 2. Цілі покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •Глава XVII система та види покарань
- •§ 1. Система покарань, її поняття, ознаки та значення
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 2. Класифікація покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 3. Основні покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 4. Додаткові покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 5. Покарання, які можуть застосовуватися як основні і як додаткові
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 6. Правові наслідки ухилення від покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVIII призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 2. Обставини, що пом'якшують покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 3. Обставини, які обтяжують покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 4. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 8. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
- •Глава XIX
- •§ 1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 2. Звільнення від покарання без його призначення
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •§ 3. Звільнення від подальшого відбування покарання
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •Глава XIX Звільнення від покарання та його відбування ,
- •§ 4. Заміна покарання більш м'яким
- •§ 5. Пом'якшення покарання
- •Глава XX судимість
- •§ 1. Поняття та правові наслідки судимості
- •Глава XX. Судимість
- •§ 2. Строки погашення судимості
- •Глава XX. Судимість
- •§ 3. Обчислення строків погашення судимості
- •Глава XX Судимість
- •§ 4. Зняття судимості
- •Глава XXI
- •§ 1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •§ 2. Види примусових заходів медичного характеру та їх застосування
- •Глава XXI. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Глава XXI. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 3. Поняття, мета та порядок застосування примусового лікування
- •Глава XXII
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 3. Покарання, які застосовуються до неповнолітніх, та їх особливості
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 4. Призначення покарання неповнолітнім
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 5. Звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 6. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 7. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 8. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 9. Погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх
- •Глава XXIII
- •§ 1. Загальна характеристика основних сучасних правових сімей
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 2. Кримінальне право країн романо-германської сім'ї
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питания Загальної частини)
- •§ 3. Кримінальне право країн загального права
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 4. Кримінальне право мусульманських країн
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 5. Кримінальне право держав Далекого Сходу
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
§ 7. Виконання наказу або розпорядження
Питання кримінальної відповідальності виконавця злочинного наказу у міжнародному праві було вирішено Міжнародним військовим трибуналом у Нюрнберзі, який був створений після Другої світової війни для суду над головними німецькими злочинцями. Оскільки вони у своє виправдання посилались на те, що не могли не виконувати злочинних наказів (а їх виконання коштувало людству мільйонів жертв), Трибунал у своєму Статуті вказав, що виконання злочинного наказу не звільняє особу від відповідальності, хоча може розглядатися в певних випадках як обставина, що пом'якшує покарання.
Згідно зі ст. 60 Конституції України ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання й виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Ст. 41 КК регулює питання кримінальної відповідальності, пов'язаної з виконанням особою злочинного наказу або розпорядження. Положення цієї статті стосуються без винятку всіх осіб, що можуть бути суб'єктами виконання наказу (розпорядження): військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, всіх категорій цивільних осіб, оскільки згідно зі ст. 24 Конституції України всі громадяни мають рівні конституційні права й свободи та є рівними перед законом.
Закони і підзаконні акти вимагають виконання наказів (розпоряджень), адже без цього неможливо саме функціонування держави та її органів. Так, згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконувати накази командира. Ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу виконувати накази начальників. Вимоги виконання наказів (розпоряджень) начальників зафіксовані в нормативних документах стосовно всіх категорій працівників (у Кодексі законів про працю (ст. 139), правилах внутрішнього розпорядку тощо).
Що ж до представників органів влади, то вони в межах своїх повноважень вправі віддавати накази (розпорядження) необмеженому колу осіб. Так, згідно зі ст. 20 Закону «Про міліцію», законні вимоги працівників міліції є обов'язковими для виконання громадянами і службовими особами.
Водночас треба мати на увазі, що кожний суб'єкт, який має право віддавати накази (розпорядження) як підлеглим, так і не-
201
Кримінальне право. Загальна частина
обмеженому колу громадян, і суб'єкт, який ці накази (розпорядження) має виконувати, є особами, які несуть кримінальну відповідальність за вчинення злочину.
Проблема відповідальності за виконання наказу (розпорядження) виникає у випадках, коли цим виконанням заподіяна шкода правоохоронюваним інтересам. Згідно із законом «дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.
Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини й громадянина» (частини 1 і 2 ст. 41 КК).
Головним завданням ст. 41 КК є вирішення питання наявності чи відсутності складу злочину у діях особи, яка виконувала злочинний наказ або розпорядження. Адже незаконний наказ (розпорядження) не завжди є злочином і тоді кримінально-правової проблеми не виникає.
Загальне положення закону полягає в тому, що при виникненні колізії між обов'язковим виконанням наказу (розпорядження), що обумовлено відповідними нормативно-правовими актами, і кримінальним законом, перевага завжди має бути на боці кримінального закону, бо він не може бути порушений наказом (розпорядженням) будь-якої службової особи. Згідно з ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 КК особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.
Тобто, повинно бути встановлено, що наказ мав для виконавця явно (завідомо, очевидно) злочинний характер. Так, жодний начальник не може на законних підставах віддати працівникові міліції наказ (розпорядження) приховати факт злочину від державної реєстрації.
Таким чином, при усвідомленні злочинності наказу, той, хто віддав його, і той, хто його виконав, по суті діють у співучасті за попередньою змовою (перший - як організатор, другий - як виконавець). Зауважимо, що для виконавця за певних умов розглядувана ситуація може бути оцінена як вчинення злочину через службову залежність, що є обставиною, яка пом'якшує покарання (п. 6 ч. 1 ст. 66 КК).
202