Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримін право За ред. М. І. Мельника, В. А. Клим...doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
2.04 Mб
Скачать

§ 3. Кримінальне право країн загального права

Як зазначалось вище, дану правову сім'ю ще інколи називають англо-американською (або неконтинентальною) сім'єю. Вона заснована на загальному праві, датою виникнення якого вважається 1066 р.1 Це право мало великий вплив на розвиток правових систем не тільки Англії та США, але й Індії, Пакистану та ряду країн Африки.

1 Див.: Крылова Н. Е., Серебренникова А. В. Уголовное право зарубежных стран.-М., 1997-С. 28.

338

Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)

Стосовно поняття злочину у правових системах держав цієї правової сім'ї, можна зазначити, що законодавче визначення цього поняття або зовсім відсутнє, або у кодексах подано його формальне визначення. Так, у англійському праві визначення поняття злочину У традиційному розумінні не існує. Під ним розуміється шкода, спричинена діянням державі та суспільним інтересам. Відсутній у ньому і виключний перелік злочинів, оскільки англійське кримінальне право залишається некодифікованим. Вважається, що воно налічує загалом більш ніж 7 тис. складів злочинів.1 Зазвичай поняття злочину в Англії дається у судових вироках щодо кожного окремого випадку. В більшості сучасних кримінальних кодексів штатів США, навпаки, міститься формалізоване визначення злочину - діяння, яке заборонено нормами кримінального права під загрозою покарання.

Через відсутність загального визначення поняття злочину у кримінальному праві держав даної правової сім'ї, не існує єдиної системи ознак цього антисоціального явища. Найбільш суттєвою ознакою злочину в англійському та американському кримінальному праві є наявність у відповідному діянні двох критеріїв -об'єктивного та суб'єктивного. Об'єктивний критерій, який позначається у доктрині як «actus reus», тобто поведінка, яка знайшла вираз у добровільній дії чи бездіяльності, що спричинила певну шкоду або створила загрозу її спричинення. При цьому маються на увазі цілком конкретні дія чи бездіяльність, оскільки умисел, що не знайшов належного об'єктивного відтворення, не підлягає покаранню. Суб'єктивний критерій, що позначається як «metis rea», тобто -винний дух (або заборонений умонастрій), який певною мірою можна розглядати різновидом поняття вини за континентальним правом. Зрозуміти цей критерій можна, якщо мати на увазі, що за англо-американським кримінальним правом існує інститут об'єктивної відповідальності, так званої абсолютної вини, коли кримінальну відповідальність (наприклад, за статеві злочини) встановлено на підставі лише actus reus.

Протиправність як ознака злочину, що у континентальному кримінальному праві знайшла відтворення у класичному nullum crimen sine lege, в праві Англії та США розуміється не як протиріччя закону, а як протиріччя праву, оскільки історично під нормами права в Англії розумілись і норми закону, і норми прецедентного (загального) права.

Що стосується осудності, то вона у доктрині зазначених держав не знайшла чіткого визначення і розглядається у безпосеред-

1 Див.: Романов А Н. Правовая система Англии.- М., 2000.- С 211.

339

Кримінальне право. Загальна частина

ньому зв'язку з mens rea, коли для кожного складу злочинів передбачається свій зміст цього терміна. Звідси, велика кількість поглядів та пропозицій щодо визначення вини і осудності. Можна лише зазначити, що, на думку більшості англійських фахівців, вина, як підстава осудності, повинна завжди містити два елементи: а) у момент вчинення злочину особа має контролювати свої дії; б) вона повинна передбачати ті наслідки, що дійсно виникли в результаті поведінки, реалізованої винним.1

Сучасне англійське право знає три форми вини: намір (intent), необережність (recklessness) та недбалість (negligence), проте сталих визначень цих форм ні у праві, ні у доктрині не існує. Модельним КК США (1962) запропонована інша класифікація, яка нині відтворена у більшості чинних кодексів, прийнятих штатами. За ним, дії винного можуть бути вчинені: а) з метою, б) з усвідомленням, в) необережно та г) недбало.

При цьому, кожна з цих форм може визначатися окремо до будь-якого (чи всіх) матеріального елемента злочину.2 Наприклад, щодо наслідків злочину з метою діє той, хто намагається досягти саме цих наслідків; з усвідомленням - той, хто не має мети, проте усвідомлює «великий ступінь ймовірності» їх настання; необережно - той, хто свідомо ігнорує настання цих наслідків, та недбало -той, хто не усвідомлює ризику настання зазначених наслідків, хоча він повинен був знати про можливість їх настання (в межах, що під силу «розумній людині»).3

Як і у праві континентальних держав, у кримінальному праві країн загального права кримінальну відповідальність, за загальним правилом, передбачено, починаючи зі стадії замаху. Проте, у англо-американському праві, наприклад, існують різні інститути, які дозволяють поширити кримінальну відповідальність і на готування до злочину («змова з метою...»). До того ж, поняття замаху, що його містять КК багатьох американських штатів, є настільки широким, що це дозволяє судам відносити до нього цілий ряд підготовчих дій.

Підставою для кримінальної відповідальності в англійському праві з давніх часів є не тільки намір вчинити злочин, а ще й певна поведінка, яку прийнято називати «явною дією» (overt act). Однак зміст останньої історично неодноразово змінювався та й взагалі залишається невизначеним і у кожному окремому випадку тлумачиться судом.

' Див.: Романов А. Н. Цит. праця.-С. 216-217.

2 Див.: Крылова Н. Е., Серебренникова А. В. Цит. праця.- С. 83-84.

3 Там само-С 84-85.

340