- •Глава I поняття кримінального права
- •§ 1. Кримінальне право як галузь законодавства
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 2. Кримінальне право у системі права України
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 3. Кримінальне право і політика держави у сфері протидії злочинності
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 5. Кримінальне право як навчальна дисципліна
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава II
- •§ 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •§ 2. Структура закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •§ 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •Глава III
- •§ 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •Глава III. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі і просторі
- •§ 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Глава III. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі і просторі
- •Глава IV поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 2. Криміналізація суспільно небезпечних діянь. Декриміналізація діянь
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 3. Малозначність діяння
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 4. Відмінність злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 5. Класифікація злочинів та її значення
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава V кримінальна відповідальність та її підстави
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •Глава V. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •§ 2. Підстави кримінальної відповідальності
- •Глава VI склад злочину та його види
- •§ 1. Поняття та значення складу злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 2. Елементи складу злочину та їх ознаки. Обов'язкові та факультативні ознаки складу злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 3. Види складів злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 4. Склад злочину й кваліфікація злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VII
- •§ 1. Поняття об'єкта злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 2. Види об'єктів злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 3. Предмет злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 4. Потерпілий від злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •Глава VIII об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 1. Поняття та значення об'єктивної сторони складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 2. Суспільно небезпечне діяння та його види
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 3. Суспільно небезпечні наслідки
- •Глава VIII. Об 'ективна сторона складу злочину
- •§ 4. Причиновий зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 5. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •Глава IX
- •§ 1. Поняття суб'єкта злочину
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 2. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 3. Осудність
- •§ 4. Обмежена осудність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 5. Неосудність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 6. Спеціальний суб'єкт злочину
- •§ 7. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння
- •Глава X суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Вина: її поняття та форми
- •Глава X. Суб 'ективна сторона складу злочину
- •§ 3. Умисел та його види
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 4. Необережність та її види
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 5. Складна (подвійна) форма вини
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 6. Мотив і мета злочину. Емоційний стан
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 7. Помилка та її кримінально-правове значення
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •Глава XI
- •§ 1. Поняття й види стадій вчинення умисного злочину
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 2. Закінчений та незакінчений злочин
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 3. Готування до злочину
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 4. Замах на злочин та його види
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 5. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 6. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття та ознаки співучасті у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 2. Види співучасників
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 3. Форми співучасті
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 4. Кримінальна відповідальність співучасників
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 5. Ексцес виконавця
- •§ 6. Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 7. Причетність до злочину
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 2. Повторність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 4. Рецидив злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 5. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •Глава XIV
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •§ 2. Необхідна оборона
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 4. Затримання особи, що вчинила злочин
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 5. Крайня необхідність
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 6. Фізичний або психічний примус
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 7. Виконання наказу або розпорядження
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 8 Діяння, пов'язане з ризиком
- •§ 9. Виконання спеціального завдання
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Глава XV
- •§ 1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV, Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 7. Звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії
- •Глава XVI
- •§ 1. Поняття покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •§ 2. Цілі покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •Глава XVII система та види покарань
- •§ 1. Система покарань, її поняття, ознаки та значення
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 2. Класифікація покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 3. Основні покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 4. Додаткові покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 5. Покарання, які можуть застосовуватися як основні і як додаткові
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 6. Правові наслідки ухилення від покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVIII призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 2. Обставини, що пом'якшують покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 3. Обставини, які обтяжують покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 4. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 8. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
- •Глава XIX
- •§ 1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 2. Звільнення від покарання без його призначення
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •§ 3. Звільнення від подальшого відбування покарання
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •Глава XIX Звільнення від покарання та його відбування ,
- •§ 4. Заміна покарання більш м'яким
- •§ 5. Пом'якшення покарання
- •Глава XX судимість
- •§ 1. Поняття та правові наслідки судимості
- •Глава XX. Судимість
- •§ 2. Строки погашення судимості
- •Глава XX. Судимість
- •§ 3. Обчислення строків погашення судимості
- •Глава XX Судимість
- •§ 4. Зняття судимості
- •Глава XXI
- •§ 1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •§ 2. Види примусових заходів медичного характеру та їх застосування
- •Глава XXI. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Глава XXI. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 3. Поняття, мета та порядок застосування примусового лікування
- •Глава XXII
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 3. Покарання, які застосовуються до неповнолітніх, та їх особливості
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 4. Призначення покарання неповнолітнім
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 5. Звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 6. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 7. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 8. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 9. Погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх
- •Глава XXIII
- •§ 1. Загальна характеристика основних сучасних правових сімей
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 2. Кримінальне право країн романо-германської сім'ї
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питания Загальної частини)
- •§ 3. Кримінальне право країн загального права
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 4. Кримінальне право мусульманських країн
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 5. Кримінальне право держав Далекого Сходу
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
Глава I. Поняття кримінального права
лійській — США, Велика Британія), в т. ч. й українській. «Crime» -латинською мовою означає злочин. Відповідно кримінальне право -законодавство про злочини, а Кримінальний кодекс - Кодекс про злочини.
Оскільки, як було вказано вище, друга складова методу правового регулювання кримінального права, а саме: визначення покарання за злочини, також є унікальною особливістю цієї галузі законодавства, цілком природно, що в деяких країнах назва цієї галузі є похідною від поняття «покарання», «кара» (pravo karne -Польща, наказательно право - Болгарія). І в українській мові іноді цю галузь права також називають «карне право». Похідною від і назви найбільш тяжкого покарання (відповідати «головою» - си-, нонім смертної кари) виникла і назва цієї галузі права російською і мовою - «уголовное право».
{ Специфічна риса кримінального права України полягає також у 1 його джерелах - норми кримінального права формулюються тіль-j ки у законах.1 Вони можуть також міститися в чинних міжнарод-\ них договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ; Радою України.
| У п. 2 ст. 92 Конституції вказується, що виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами, та відповідальність за них.
З погляду історичної справедливості необхідно підкреслити, \ що кримінальне право України бере свій початок у звичаєвому, | неписаному праві. Звичаї й положення судової практики довгі роки були живильним середовищем, основою писаного кримінального права. І в даний час роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які мають рекомендаційний характер, чимало слугують подоланню складнощів застосування кримінального закону.
Вітчизняне кримінальне право як система взаємозалежних юридичних норм складається з відповідних кримінально-правових інститутів.
Інститут кримінального права - це сукупність однорідних кримінально-правових норм, які регулюють групу однорідних суспільних відносин.
Кожна норма кримінального права належить до того чи іншого інституту Загальної чи Особливої частини КК. Норми кримінального права, як правило, соціально обґрунтовані, тісно між собою взаємопов'язані, діють системно, стосовно до конкретного випадку
На території України першим правовим актом, що містив норми про відповідальність за злочини, була Руська Правда Ярослава Мудрого (1016 p.).
7
Кримінальне право. Загальна частина
вчинення злочину діють одночасно кілька взаємозалежних кримінально-правових норм і інститутів, а іноді також норм й інших галузей права.
Кримінальне право як галузь українського права розвивається й удосконалюється шляхом уточнення та доповнення окремих його інститутів. Зміст норм й інститутів кримінального права визначається домінуючими в суспільстві економічними відносинами, його соціальною структурою й етичними поглядами, а також політичним устроєм держави. З огляду на необхідність оновлення кримінального законодавства у зв'язку з фундаментальними перетвореннями економічних, політичних і соціальних відносин, у 2001 р. був прийнятий і з 1 вересня того ж року набрав чинності новий Кримінальний кодекс України.
Під принципами кримінального права розуміються основоположні ідеї, які визначають зміст кримінального права в цілому і його окремих інститутів. Принципи є орієнтиром діяльності відповідних державних органів та суду при застосуванні кримінального закону.
Механізм дії принципів кримінального права полягає в тому, що вони є підґрунтям правової свідомості осіб, які мають безпосереднє відношення до застосовування кримінального закону: дізна-вачів, слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів тощо. А це, у свою чергу, є засобом виконання завдань кримінального права - правового забезпечення охорони прав і свобод людини й громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
КК не містить норм, в яких би безпосередньо формулювалися й відповідно іменувалися принципи кримінального права. Водночас вони об'єктивно існують і обумовлюють зміст багатьох норм Загальної частини КК.
Принцип законности У Римському праві цей принцип був втілений у відому формулу: «Nullum crimen sine lege» («Немає злочину без вказівки на те в законі»).
Конституцією України принцип законності щодо кримінального права сформульований у такому вигляді: виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами та відповідальність за них (п. 22 ст. 92). Це конституційне положення набуло розвитку й уточнення в частинах 3 і 2 ст. З КК - злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання ним чинності, включаються до нього після набрання ними чинності.