Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину

З об'єктивної сторони готування до злочину, як правило, виражається в активних діях. Інколи воно може виражатися і в бездіяльності (скажімо, касир залишає відкритим сейф для наступного вчинення крадіжки). Специфіка об'єктивної сторони складу готування полягає в тому, що злочинна діяльність особи щодо готування до злочину не була доведена до вчинення задуманого злочинного саме з причин, що не залежали від волі винного.

Суб'єктивна сторона складу готування до злочину характеризується, як уже зазначалось раніше, лише умисною формою вини. Особа усвідомлює, що створює умови для вчинення злочину і бажає це зробити. Мета готування - вчинити у майбутньому злочин.

Згідно із КК 2001 p., кримінально караним є готування до вчинення злочинів середньої тяжкості, тяжких і особливо тяжких. Кримінальна відповідальність за готування до злочинів невеликої тяжкості не настає (ч. 2 ст. 14).

Готування необхідно відмежовувати від виявлення умислу на вчинення злочину. Слід зазначити, що підґрунтям кримінальної відповідальності є суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 11 КК). Усе, що не виражено у діянні, перебуває поза сферою кримінально-правового регулювання, є байдужим для кримінального права і не може тягти кримінальну відповідальність. Тому намір вчинити злочин, який не отримав фізичного втілення у суспільно небезпечному діянні, не може оцінюватися як злочин. Виявлення наміру (наприклад, із щоденника, приватного листування, під час розмови) вчинити злочин має важливе значення для профілактики злочинів відповідними правоохоронними органами.

§ 4. Замах на злочин та його види

Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі (ч. 1 ст. 15 КК).

Сутність замаху полягає в тому, що на цій стадії здійснюється реальне посягання на об'єкт злочину, частково виконується об'єктивна сторона конкретного складу злочину.

Законодавче визначення замаху на злочин дозволяє виділити ntpu ознаки його об'єктивної сторони. По-перше, замах на злочин виражається у вчиненні винним частини або всіх дій, що утворюють об'єктивну сторону закінченого складу злочину. Винний

135

Кримінальне право. Загальна частина

посягає на конкретний об'єкт, ставить його в реальну небезпеку, а інколи спричиняє йому певну шкоду. Як правило, замах вчинюється шляхом активних дій (наприклад, завдання удару для заподіяння тілесного ушкодження), але в окремих випадках він вчинюється і шляхом бездіяльності. Наприклад, це має місце у разі залишення особи в небезпеці з метою позбавити її життя, ненадан-ня з тією ж метою допомоги хворому медичним працівником.

По-друге, замах характеризується тим, що при його вчиненні злочин не отримує повного завершення, не доводиться до кінця. Саме за цією ознакою замах відрізняється від закінченого злочину. На цій стадії об'єктивна сторона складу злочину виконується лише частково, не отримує свого повного розвитку. Наприклад, для злочинів із матеріальним складом частковість означає ненастання передбаченого статтею Особливої частини КК злочинного наслідку взагалі (куля від пострілу не влучила в жертву, удар ножа при-йшовся в металевий предмет, що знаходився у кишені потерпілого, тощо), або настала інша шкода, яка не є конструктивною ознакою злочину, на який було вчинено замах. Скажімо, суб'єкт бажав вчинити крадіжку у великих розмірах, а в сейфі було тільки кілька гривень; особа хотіла вчинити вбивство, а заподіяла лише середньої тяжкості тілесне ушкодження. Для злочинів з формальним складом недоведення злочину до кінця означає невчинення всіх дій, які створюють об'єктивну сторону конкретного посягання. Наприклад, це має місце у разі друкування лише однієї сторони підроблених банкнот національної валюти, ґвалтівник подолав опір потерпілого, а вчинити статевий акт не встиг, хабародавець залишив на столі службової особи предмет хабара, а та відмовилася його прийняти.

По-третє, суттєвою ознакою замаху є переривання злочинної діяльності з причин, що не залежали від волі винного. Такими причинами можуть бути, зокрема: неякісні дублікати ключів, які суб'єкт намагався використати для проникнення у приміщення для вчинення крадіжки; осічка вогнепальної зброї; відсутність можливостей відключити сигналізацію; з'явлення на місці злочину людей; належний опір потерпілого. Ці обставини об'єднує те, що вони виникають або існують незалежно від волі винного.

Суб'єктивна сторона складу замаху на злочин характеризується тільки прямим умислом (ч. 1 ст. 15 КК). Суб'єкт усвідомлює, що він своїми діями (бездіяльністю) вчинює конкретний злочин, виконує частину об'єктивної сторони, передбачає настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (у злочинах із матеріальним складом) і бажає довести злочин до кінця (а в злочинах із ма-

136