4. Теоретичнi концепцiї вiкової стратифiкацiї.

Тою чи iншою мiрою усi суспiльства подiляються на вiковi страти - соцi льнi прошарки, що базуються на певних перiодах часу у життєвому циклi.

Основою вiкових стратiв часто є структурована соцi льна нерiвнiсть. В американському суспiльствi, наприклад, бiльшiсть молодих та старих людей не мають доступу до найвинагороджуваних економiчних ролей. Крiм того, люди середнього вiку мають набагато бiльше, нiж молодi, полiтичної влади.

Дослiдження показують також, що поводження дорослих з дiтьми та пiдлiтками iнодi має характер експлуатацiї, що супроводжується фiзичними та психологiчними карами. Подiбно до класової, расової та статтєвої iєрархiзацiї, експлуатацiя дiтей часто виправдовується тими, хто її практикує, як турбота "для їх власної користi".

На вiдмiну вiд класової мобiльностi, перехiд людей вiд однiєї вiкової страти до iншої не залежить вiд мотивацiї чи соцi льних обставин. Цi переходи визначаються бiологiчними обставинами та їх не можна обернути.

Функцiоналiсти та конфлiкцiонiсти привертають увагу до рiзних аспектiв соцiального упорядкування вiкових стратiв.

Функцiоналiстський пiдхiд.

Функцiоналiсти зауважують, що суспiльству необхiднi певнi засоби для того, щоб розмiщувати людей у соцiальнiй структурi та мотивуавати їх до вiдповiдної поведiнки, до виконання тих обов’язкiв, що пов’язанi з певними соцiальними позицiями. Змiна вiкових ознак є одним iз шляхiв, яким суспiльство упорядковує бiологiчне старiння та використовує його для приписування людям певних статусiв.

Деякi суспiльства видiляють з цiєю метою вiковi сукупностi (age sets) - групи людей однакових за вiком та статтю, що переходять вiд однієї вiкової страти до iншої у предписанi iнтервали вiку. Члени кожної вiкової сукупностi знаходяться на однiй життєвiй стадiї та мають певнi, специфiчнi за вiком, соцiальнi ролi. Наприклад, усi хлопчики певного вiку можуть проходити церемонiю вступу до дорослостi одночасно. Так, у племенах латук , що мешкають у ‘уд нi, є п’ять вiкових сукупностей: (1) дiти, (2) молодь, (3)пр влячi селом (rulers of the village), (4) тi, що вiдiйшли вiд справ, i (5) дуже старi. Такi соцiальнi установлення дозволяють людям без перешкод проходити свiй життєвий шлях. Визначаючи своїми нормами, що очикується вiд людей на рiзних стадiях вiкового процесу, суспiльств спонукають молодих людей, людей середнього вiку та старих не суперничати за однаковi статуси та ролi.

Конфлiкцiонiстський пiдхiд.

Конфлiкцiонiсти придiляють увагу тим конфлiктам, що виникають у вiдносинах мiж вiковими стратами на погляд конфлiкцiонiстiв, дебати, що продовжуються у Сполучених Штатах навколо проблем соцiального забезпечення та фондiв медичного обслуговування вiдбивають, так би мовити, "перетягування канату" мiж молодими та старими.

До цих проблем належать i проблеми працевлаштування для молодi.

Молодi люди, якi бажають отримати постiйне мiсце роботи, у бiльшостi випадкiв знаходять, що для цього вимагається диплом середньої школи або коледжу. Це явище дiстало у Америцi назву "кридентиалiзму" (cridentialism), що дослiвно означає "дипломiзм" (вiд слов диплом). Дуже часто робiтникi повиннi мати диплом заради нього самого, не тому, що його отримання потребує здобуття вмiнь, необхiдних для виконання роботи. Такi вимоги штучно розтягують перiод пiдготовки до дорослостi.

За даними конфлiкцiонiстiв, така ситуацiя викликала, крiм iншого, колективнi дiї молодих американцiв. студентський рух 60-х рокiв виступaв за рiвнi соцiальнi та економiчнi права для молодих та старших американцiв.

Iншим наслiдком цього конфлiкту стало те, що студенти бiльше не чекають, коли вони закiнчать своє навчання для того, щоб "жити разом" ("live together", як вони кажуть) або щоб одружуватися.