3. Соціальна основа держави.

Держава. - це соціальна органiзацiя., яка на певній територiї має дієву монополiю на легітимне застосування сили.. В кiнцевому пiдсумку., держава тримається на силi.; на владі, що базується на загрозi застосування покарання. Здатнiсть задавати страждання забирати життя дає верiшальну перевагу у людських справах. По сутi, сила являє собою кiнцеву iнстанцiю; звичайно немає іншого захисту від сили крім вживання бiльшої сили. Тому сувереннi народи обмежують i, навiть, забороняють незалежне вживання сили їх суб"єктами. Якби було навпаки, уряд не мiг би придушувати потужні виклики їх владі. Але хоча сила в кiнцевому пiдсумку, є основою держави, тiльки в незвичайних ситуацiях суспільна влада в дійсно набуває такої форми. (нагодати Чечню.)

Одна з особливостей державної влади - це те, що вона може бути застосовувана без відповідності букві закону. Надаючи право дiяти для суспiльства в цілому, громадськiсть зіткається з труднощами в контролюванні своїх правителiв, які завжди своїй владі, можуть подалати цей контроль.

Еволюцiя держави.

Держава - це iнституція, що виникла, порiвняно, не давно. Вона виникає iз змiнами у виробництві засобів існування, коли з'являється соцiальний надлишок - додатковий продукт, що може бути вилучений від його виробників.

Але держави виникли не просто як реакція на внутрiшнi фактори.

Вони виникли як система держав, які називають нацiями – державами (nation states).

Держави є частиною бiльшого соцiального влаштування – різновиду культури - що легітимізує сувереннiсть, державнi цілі, територiальну юрисдикцiю. Сукупність правил визначає припустимі сфери вiйськових акцiй, морські та повiтряні кордони озброєння, дипломатичний етикет, постачання посольств та договiрнi обов'язки.

Поширення вiйськового суперництва також дає перевагу великім і жорстко органiзованим урядам. Для середньовiчної Європи була характерна нецентралізована відносно невелика система незалежних володiнь (domains), якими правили феодальнi лорди. Але вiйськові вимоги пiдштовхнули процес територiальної та урядової централiзацiї, в якому цi володiння були включені у бiльшi та значно ефективнiшi одиницi.

Коли невеликi володiння були інтегровані у нацiю державу їхнi численнi мови створили на одну мову, або були замiненi однiєю нацiональною мовою. Ця мова стала провiсником виникнення нацiональної культури, а мова та культура разом стали ознаками нацiї. В свою чергу, нацiя стала фокусом інтенсивної iдентифiкацiї лояльностi.

Ще до XVI ст. в європi було створено кiлька нацiональних держав.

Англiя, Iспанiя та Францiя були одними з перших. Iншi створювались на протязi наступних сторiч з об'єднанням невеликих з них. (Нiмеччина та Iталiя включно на протязi ХIХ сторiччя) i з розпадом Австро-Угорської iмперiї пiсля I-є свiтової вiйни (Etzioni-Halevy, 1981). Пiсля II-i свiтовоi вiйни захiдна модель нацiональноi держави була експортована в Африку та Азiю з розпадом колишнiх Британськоi, Французькоi, Iспанськоi та Португальськоi колонiальних iмперiй.

Розпад останніх імперій - Югославії, СРСР. Чи не є імперіїю РФ? Чечня!

Розширення юрисдикцiї держави.

В Захiдному свiтi юрисдикцiя держави з плином часу поширюється. Все бiльше аспектiв соцiального життя включається у виконання функцiї забезпечення "загального добробуту; ("genaral welfare"). Суди та податковi структури були першими компонентами. Зараз фінансова система контролює кредит, грошi та нацiональний борг. Освiта, медицина, сiм'я, умови працi, технологiї все бiльше підлягають державному регулюванню. Відповідно зростає кiлькiсть урядових осiб драматично збiльшилась. В 1986 роцi, майже 17 мiльойнiв американцiи працювали в федеральних, державних та мiсцевих урядових установах. Загалом, 1,7 є трилiона доларів були витраченi американським урядом в 1986 роцi, що складає 35%. валового нацiонального продукту (в 1950 р. - 21%.).

Рацiоналiзацiя державних структур.

З розвитком держави ii роль стає все бiльше рацiоналiзованою, за допомогою детальних законiв i процедур, що базуються на розподiлi функцiй і влади, що Макс Вебер називав бюрократiєю.Бюрократична адмiнiстрацiя встановлює певний порядок i стандарти ведення справ таким чином, щоб владнати завдання на базi усталеного порядку, щоб спланувати i скоординувати свою дiяльнiсть найефективнiшим чином. Бюрократична машина стала могутньою складовою сучасної нацiональної держави.

Дiйсно, деякi вважають, що сучасна бюрократiя перетворилася iз знаряддя влади в її господаря. Американськi президенти, державнi секретарi, iншi офiцiйнi особи неодноразово заявляли про свою неспроможнiсть перетворити полiтичнi програми в повсякденну полiтику через засилля бюрократiї, яка дiє за власним розсудом.