6. Теорiя зараження (contagion theory)

пiдкреслює роль, яку вiдiграє швидка комунiкацiя мiж членами натовпу та некритичне прийняття почуттiв, ставлень та дiй. *ї прихильники кажуть, що одностайнiсть (до речi само це слово означає належнiть до однiєї стаї) превалює у натовпу, члени натовпу дiють однаково i надихаються одним iмпульсом, про натовп чато кажуть як про щось єдине, як про якусь iстоту - "ревiння натовпу", наприклад. Французський письменник 19 сторiччя Густав Ле Бон (1896) сформулював так званий закон духовної єдностi натовпу:

"За деяких обставин агломерацiя людей виявляє новi характеристики, якi не властивi iндивiдам, що створюють iї. Почуття та iдеї усiх об"єднуються i iндивiдульна свiдомiсть зникає."

Ле Бон вважав, що iндивiди пiдлягають радикальнiй трансформацiї у натовпу. Вони стають жорстокими, лютими та iррацiональними. Люди у натовпу здатнi на насильницькi деструктивнi дiї, що викликали б в них жах, якщо б вони були самi.

Теорiя зараження Ле Бона зображує натовп як такий, що має "розум натовпу" (mob or crowd mind) - домiнуючий i затоплюючий iндивiдуальностi. Одностайність забезпечується за допомогою 3-х механiзмiв:

- iмiтацiя - тенденцiя однiєї особи робити те ж саме, що роблять iншi

- навiювання чи суггестивнiсть (suggestability) - положення, в якому iндивiди стають сприйнятливими до образiв, вказiвок та пропозицій, що надходять вiд iнших

- колова реакцiя (circular reaction) - чи як зараз кажуть позитивний зворотний зв"язок - коли емоцiї в одних породжують такi ж самi емоцiї в iнших, а породження емоцiй в iнших у свою чергу викликає пiдвищення емоцiй у перших (якщо один з партнерiв збуджується, це викликає збудження у iншого, що у свою чергу призводить до пiдвищення збудження в першого i так далi).

Концепцiя розуму натовпу Ле Бона як деякого виду надiндивiдуальноєї сутнiстi - розуму, що може мислити та вiдчувати – вiдкидається бiльшiстю суспiльствознавцiв. Дiйсно, соцiологи (такi як Рихард Берк, 1974) виявили, що у поведiнцi членiв натовпу є багато рацiонального.

Берк розглядає натовп як засiб колективного вирiшення проблем, коли люди намагаються прийняти оптимальне рiшення обумовлене тiльки необхiднiстю одержати пiдтримку iнших.

6. Теорiя конвергенцiї (convergence theory).

Поширення iнфекцiйних хвороб є аналогом теорiї зараження. А палата хворих серцем це аналог теорiї конвергенцiї. Пацiєнти, що знаходяться в палатi, мають спiльнi проблеми, але не тому, що вони передають iнфекцiю один одному. Скорiше вони обирають самi себе з загалу, бо мають спiльнi скарги i опиняються в палатi бо мають спiльнi цiлi. Аналогiчно, деякi суспiльствознавцi кажуть, що натовп притягує спецiальну категорію людей, якi мають прихiльнiсть до натовпу (crowd-prone). В той час як теорiя зараження розглядає нормальних, порядних людей, що пiдпали пiд вплив натовпу, теоретики конвергенцiї вважають, що натовп складається з дуже нерепрезентативної множини людей, які збираються ТОМУ, що вони мають такi ж самi нахили (predisposition). Наприклад, соцiопсихолог Хедлi Кентрiл (1941) у своєму дослiдженнi лiнчування у Техасi, прийшов до висновку, що активнi члени куклуксклану походять переважно з низьких соцiальних прошаркiв та мають у минулому декiлька приводiв у полiцiю. Як соцiальний клас бiднi бiлi вимушені з найбiльшою ймовiрнiстю змагатися за роботу з чорними, i скорiше за все усвiдомили, що їхньому статусу загрожує присутнiсть бiльш вдалих чорних. Цi люди і були джерелом звiдки постачались тi, хто був готовий лiнчувати з найменьшого приводу.