- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
- •Тема 14. Вiк, старiння та "вікизм"
- •1. Соціальний вік.
- •2. Соцiальна структура та соцiальний годинник.
- •3. Соцiальне значення вiкових когорт (cohorts).
- •4. Теоретичнi концепцiї вiкової стратифiкацiї.
- •5. Основнi стадiї життєвого циклу.
- •6. Iнституцiональний "вікизм".
- •Тема 15. Гендер, стать та гендерна стратифікація
- •1. Статевi ролi та культура.
- •2. Статевi ролi та бiологiя.
- •3. Набуття статевих iдентичностей.
- •5. Теоретичнi концепцiї статевої стратифiкацiї.
- •6. Соцiальна нерiвнiсть статей.
- •Тема 16. Сексуальнiсть, шлюб та сiм`я
- •1.Природа людської сексуальності.
- •2. Культуральнi унiверсалiї сексуальної практики.
- •3. Гетеросексуальна поведiнка.
- •5. Теорiї сiм'ї.
- •Iнтеракцiонiстськi теорiї. (The Interactionist Perspective)
- •6. Поширенi види сiм'I та альтернативнi життєвi стилi.
- •Тема 17. Релiгiя
- •1. Витоки релiгiї
- •2. Рiзноманiтнiсть релiгiйної поведiнки
- •3.Релiгiйнi органiзацiї
- •Типи релiгiйних органiзацiй
- •4. Теорiї релiгiї (Perspectives on Religion)
- •Функцiоналiстська теорiя
- •Релiгiя в Українi
- •Тема 18. Економiчна система, праця, вiльний час
- •Тема 19. Полiтична система
- •1. Влада, типи I види.
- •3. Соціальна основа держави.
- •4. Порiвняння полiтичних держав.
- •5. Свобода та рiвнiсть. Liberty and Equality.
- •6. Теорii держави.
- •Тема 20. Освіта
- •1. Освiта як соцiальна iнституцiя.
- •2. Функцiоналiстськi теорii освiти.
- •1. Упорядкована соцiалiзацiя.
- •2. Соцiальна iнтеграцiя.
- •3. Вiдсiв I добiр . (соцiальна селекцiя).
- •4. Iнновацiя.
- •5. Латентнi функцiї.
- •3. Конфлiкцiонiстськi теорii освiти.
- •1. Вiдтворення соцiальних вiдносин виробництва.
- •2. Схована програма . (hidden carriculum)
- •3. Механiзми контролю
- •4. Продуктивний капiтал
- •5. Кридентиалiзм . (credentialism).
- •4. Освiта та соцiальна нерiвнiсть.
- •Тема 21. Медицина та здоров'я
- •1. Соцiологiчнi аспекти здоров`я та хвороб
- •Усі процеси відтворення елементів суспільства
- •2. Теорiї медичної соцiологiї
- •2.1. Функцiоналiстський підхід.
- •2.2. Конфлiкцiонiстський підхід.
- •2.3. Iнтеракцiонiстська теорiя.
- •Тема 22. Демопроцеси
- •1. Загальна характеристика демопроцесів
- •2. Динаміка населення.
- •Зкс в Українi _________________________________
- •Тема 23. Колективна поведiнка та соцiальнi рухи
- •1. Поняття колективної поведiнки.
- •2. Диспергована соціальна поведінка.
- •3. Конвергентна соцiальна поведiнка: натовп (юрба)
- •4. Передумови колективної поведiнки
- •6. Теорiя зараження (contagion theory)
- •6. Теорiя конвергенцiї (convergence theory).
- •7. Теорiя надзвичайних (аварійних) норм (emergent-norm theory).
- •8. Соціальні рухи.
- •Тема 24. Соцiальнi змiни
- •1. Типи суспiльств
- •Аграрні суспiльства (agrarian societies)
- •Iндустрiальнi суспiльства (industrial societies)
- •Джерела соціальних змін
2. Схована програма . (hidden carriculum)
З точки зору конфлiктцiонiстiв, так звана, схована . шкiльна програма також слугує iнтересам економiчної елiти. Вона складається з комплексу невизначених чiтко цiнностей, вiдносин, поведiнки, що пiдсвiдомо формують дiтей до відповідності потребам домiнуючих інститутів. Вчителi моделюють i насаджують риси характеру, якi вiдповiдають стандартам середнього класу - старанність, вiдповiдальнiсть, сумлiннiсть, надiйнiсть, дбайливiсть, самоконтроль та працездатнiсть. Дiтей навчають бути тихими, пунктуальними, шикуватися, чекати своєї черги, догоджати вчителям i пiдкорятися авторитету групи (груповому пресiнгу). Коротше кажучи, школа є той мiст, що з"єднує сiм"ю з її персоналiзованими iнтимними зв"язками з деперсоналiзованими структурами великого суспiльства.
3. Механiзми контролю
Конфлiкцiонiсти погоджуються з функцiоналiстами, що школи - це засiб для втягування представникiв меншин в домiнуючу культуру. Але вони не вважають, що ця функцiя позитивна. Соцiолог Рендалл Коллiнз (1976) вважає, що освiтня система слугує iнтересам домiнуючої групи, розпорошуючи загрозу, яку являють етнiчнi меншини. В таких багатонацiональних суспiльствах як США чи колишнiй Радянський Союз школи слугують засобами, відповідно, американiзацiї чи совєтiзацiї представникiв меншин (що, фактично, з культуральної точки зору, означало, відповідно, англо-саксонізацію та русіфікацію). Обов"язкова освiта руйнує етнiчнi відмінності та передає представникам меншин і тим, хто знаходиться на низу соцiальних сходiв, цiнностi та стиль життя домiнуючої групи. Тому школи розглядаються конфлікціоністами як засоби знешкодження можливого протесту нацiональних меншин та знедолених.
4. Продуктивний капiтал
Конфлiкцiонiсти бачать зовсім по іншому дослiдницьку функцiю унiверситетiв. Наприклад Michael W.Apple (1988). надає марксистського ухилу функцiоналiстським аргументам, ствержджуючи, що освiтнi iнститути дають знання з технiки та адмiнiстрування, якi необхiднi, щоб опанувати та пiдтримувати капiталiстичний порядок. Пiд таким кутом зору освiта - це частина виробництва. Вона не тiльки репродукує iснуючий соцiальний устрiй, але i створює ноухау, потрiбне капiталiстам, щоб удосконалювати виробництво i дiставати перевагу в змаганнях на свiтовому ринку. Хоча коледжi завжди мають тiсний зв"язок з бiзнесом, згiдно зi звiтом Академiї наук в останнi кiлька рокiв там стався просто справжнiй вибух: так збiльшилась кiлькiсть i рiзноманiтнiсть унiверситетсько-промислових об"єднань. Унiверситети укладають угоди з компанiями, якi забезпечують їм умови для дослiдницької працi. Бiльше того, унiверситети слугують дослiдницькими центрами для оборонних пiдприємств. Наприклад, унiверситети були вимушенi брати участь у стратегiчнiй обороннiй iнiциативi, не дивлячись на загально прийняте в науковому свiтi переконання, що проект зоряних вiйн технiчне недосконалий i неспроможний надати надiйний захист в разi ворожого нападу (Piel,1986).