- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
- •Тема 14. Вiк, старiння та "вікизм"
- •1. Соціальний вік.
- •2. Соцiальна структура та соцiальний годинник.
- •3. Соцiальне значення вiкових когорт (cohorts).
- •4. Теоретичнi концепцiї вiкової стратифiкацiї.
- •5. Основнi стадiї життєвого циклу.
- •6. Iнституцiональний "вікизм".
- •Тема 15. Гендер, стать та гендерна стратифікація
- •1. Статевi ролi та культура.
- •2. Статевi ролi та бiологiя.
- •3. Набуття статевих iдентичностей.
- •5. Теоретичнi концепцiї статевої стратифiкацiї.
- •6. Соцiальна нерiвнiсть статей.
- •Тема 16. Сексуальнiсть, шлюб та сiм`я
- •1.Природа людської сексуальності.
- •2. Культуральнi унiверсалiї сексуальної практики.
- •3. Гетеросексуальна поведiнка.
- •5. Теорiї сiм'ї.
- •Iнтеракцiонiстськi теорiї. (The Interactionist Perspective)
- •6. Поширенi види сiм'I та альтернативнi життєвi стилi.
- •Тема 17. Релiгiя
- •1. Витоки релiгiї
- •2. Рiзноманiтнiсть релiгiйної поведiнки
- •3.Релiгiйнi органiзацiї
- •Типи релiгiйних органiзацiй
- •4. Теорiї релiгiї (Perspectives on Religion)
- •Функцiоналiстська теорiя
- •Релiгiя в Українi
- •Тема 18. Економiчна система, праця, вiльний час
- •Тема 19. Полiтична система
- •1. Влада, типи I види.
- •3. Соціальна основа держави.
- •4. Порiвняння полiтичних держав.
- •5. Свобода та рiвнiсть. Liberty and Equality.
- •6. Теорii держави.
- •Тема 20. Освіта
- •1. Освiта як соцiальна iнституцiя.
- •2. Функцiоналiстськi теорii освiти.
- •1. Упорядкована соцiалiзацiя.
- •2. Соцiальна iнтеграцiя.
- •3. Вiдсiв I добiр . (соцiальна селекцiя).
- •4. Iнновацiя.
- •5. Латентнi функцiї.
- •3. Конфлiкцiонiстськi теорii освiти.
- •1. Вiдтворення соцiальних вiдносин виробництва.
- •2. Схована програма . (hidden carriculum)
- •3. Механiзми контролю
- •4. Продуктивний капiтал
- •5. Кридентиалiзм . (credentialism).
- •4. Освiта та соцiальна нерiвнiсть.
- •Тема 21. Медицина та здоров'я
- •1. Соцiологiчнi аспекти здоров`я та хвороб
- •Усі процеси відтворення елементів суспільства
- •2. Теорiї медичної соцiологiї
- •2.1. Функцiоналiстський підхід.
- •2.2. Конфлiкцiонiстський підхід.
- •2.3. Iнтеракцiонiстська теорiя.
- •Тема 22. Демопроцеси
- •1. Загальна характеристика демопроцесів
- •2. Динаміка населення.
- •Зкс в Українi _________________________________
- •Тема 23. Колективна поведiнка та соцiальнi рухи
- •1. Поняття колективної поведiнки.
- •2. Диспергована соціальна поведінка.
- •3. Конвергентна соцiальна поведiнка: натовп (юрба)
- •4. Передумови колективної поведiнки
- •6. Теорiя зараження (contagion theory)
- •6. Теорiя конвергенцiї (convergence theory).
- •7. Теорiя надзвичайних (аварійних) норм (emergent-norm theory).
- •8. Соціальні рухи.
- •Тема 24. Соцiальнi змiни
- •1. Типи суспiльств
- •Аграрні суспiльства (agrarian societies)
- •Iндустрiальнi суспiльства (industrial societies)
- •Джерела соціальних змін
Тема 22. Демопроцеси
Макросоціальні процеси - остання частина курсу загальної соціології, який ми вивчаємо. Перший розділ цієї частини - це процеси зміни чисельності населення, демопроцеси.
1. Загальна характеристика демопроцесів
Якщо говорити про нашу планету в цілому то треба відзначити, що однією з найкритичніших соціальних проблем у сучасному світі є проблема збільшення населення.
Її потенційні наслідки з точки зору можливого лиха важко навіть уявити. Щонайменше 10 мільйонів людей вмирають на Землі щорічно від голоду, не менш 500 мільйонів недоїдають, і більшість усього іншого населення Землі живе в умовах бідності та злиднів. До того ж 90% тих, хто має народитися до кінця століття, з'являться на світ у найбідніших країнах.
Навіть для заможніших суспільств збільшення населення створює проблеми. Ніяке природне середовище нездатне витримувати необмежене збільшення чисельності живих істот, яких це середовище живить. Особливо це пов'язано з зростанням міського населення, що характерно для останніх 150 років. До 1850 року у містах мешкало не більше 5% населення Землі, і тільки одне місто, Лондон, мало більше 1 мільйона мешканців.
Зараз більшість населення індустріалізованих суспільств є мешканцями міст, і частка міського населення майже в 10 разів більше ніж у 1850 році. У 1994 році у містах мешкало близько 48% населення Землі і приблизно 330 міст мали не менш 1 мільйона мешканців.
Ані на Землі в цілому, ані в будь-якому окремому суспільстві населення ніколи не є повністю незмінним. Хоча чисельність населення деяких суспільств змінюється порівняно швидко, а інших - досить повільно. Деякі суспільства мають велику частку молоді, а інші, навпаки, мають велику частку старих людей.
Більшість суспільств має більше жінок, ніж чоловіків, особливо у старшому віці, але співвідношення чисельності людей різної статі досить різне в різних місцях і змінюється в часі.
Ці та інші характеристики населення є результатами процесів, якідосліджуються демографією, яку багато хто з соціологів розглядає як галузь соціології. Саме тому, що демографія вивчає чисельність, розподіли, склад та зміни населення. А населення є найважливішою складовою суспільства.
На зміни населення значною мірою впливають соціальні норми. Наприклад, якщо суспільство покладає обмеження на аборти або на застосування контрацептивів, рівень народжуваності має тенденцію бути високим. Якщо суспільство суворо забороняє дошлюбні статеві стосунки або статеві стосунки протягом певного часу після народження дитини, рівень народжуваності у такому суспільстві має тенденцію бути низьким.
Соціальні цінності, які заохочують створення великих сімей слугують фактором зростання населення. А цінності, які заохочують жінок до власної службової кар'єри слугують фактором гальмування росту населення. Стандарти харчування та охорони здоров'я, поширені у суспільстві, мають помітний вплив на тривалість життя людей в цьому суспільстві.
Тому демографія у соціологічному аспекті досліджує не тільки кількісні параметри населення, але й бере до уваги усі соціальні, культуральні та середовищні фактори, які можуть вплинути на характеристики населення - його чисельність, пропорції статево-вікових когорт, інші параметри.
Через те, що такі фактори не можуть завжди точно передбачені, демографічні екстерполяції у віддалене майбутнє є приблизними. Але непередбачуваність - це тільки одна з проблем, з якою зіткаються соціологи у сфері демографії. Багато статистичних даних, з якими вони працюють є лише оцінками, які з багатьох випадках не є надійними. Багато країн не мають ефективних і регулярних переписів населення. Навіть у розвинутих країнах, таких як, наприклад, Сполучені Штати, які мають детально розроблені методики переписів, статистикі вважають, що деяка частка населення (бродяги, нелегальні імігранти та інші подібні категорії) до перепису не потрапляють (наприклад, у 1980 році до перепису в США не потрапило, за оцінками, 7 Мільйонів чоловік - крім 227 мільйонів, які потрапили до перепису; тобто не враховано ~ 3 %).
Незважаючи на такі обмеження, демографи можуть використовувати поточні дані, щоб дати прийнятно точні короткострокові прогнози - скажімо, на наступні чверть століття, або близько того.