- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
- •Тема 14. Вiк, старiння та "вікизм"
- •1. Соціальний вік.
- •2. Соцiальна структура та соцiальний годинник.
- •3. Соцiальне значення вiкових когорт (cohorts).
- •4. Теоретичнi концепцiї вiкової стратифiкацiї.
- •5. Основнi стадiї життєвого циклу.
- •6. Iнституцiональний "вікизм".
- •Тема 15. Гендер, стать та гендерна стратифікація
- •1. Статевi ролi та культура.
- •2. Статевi ролi та бiологiя.
- •3. Набуття статевих iдентичностей.
- •5. Теоретичнi концепцiї статевої стратифiкацiї.
- •6. Соцiальна нерiвнiсть статей.
- •Тема 16. Сексуальнiсть, шлюб та сiм`я
- •1.Природа людської сексуальності.
- •2. Культуральнi унiверсалiї сексуальної практики.
- •3. Гетеросексуальна поведiнка.
- •5. Теорiї сiм'ї.
- •Iнтеракцiонiстськi теорiї. (The Interactionist Perspective)
- •6. Поширенi види сiм'I та альтернативнi життєвi стилi.
- •Тема 17. Релiгiя
- •1. Витоки релiгiї
- •2. Рiзноманiтнiсть релiгiйної поведiнки
- •3.Релiгiйнi органiзацiї
- •Типи релiгiйних органiзацiй
- •4. Теорiї релiгiї (Perspectives on Religion)
- •Функцiоналiстська теорiя
- •Релiгiя в Українi
- •Тема 18. Економiчна система, праця, вiльний час
- •Тема 19. Полiтична система
- •1. Влада, типи I види.
- •3. Соціальна основа держави.
- •4. Порiвняння полiтичних держав.
- •5. Свобода та рiвнiсть. Liberty and Equality.
- •6. Теорii держави.
- •Тема 20. Освіта
- •1. Освiта як соцiальна iнституцiя.
- •2. Функцiоналiстськi теорii освiти.
- •1. Упорядкована соцiалiзацiя.
- •2. Соцiальна iнтеграцiя.
- •3. Вiдсiв I добiр . (соцiальна селекцiя).
- •4. Iнновацiя.
- •5. Латентнi функцiї.
- •3. Конфлiкцiонiстськi теорii освiти.
- •1. Вiдтворення соцiальних вiдносин виробництва.
- •2. Схована програма . (hidden carriculum)
- •3. Механiзми контролю
- •4. Продуктивний капiтал
- •5. Кридентиалiзм . (credentialism).
- •4. Освiта та соцiальна нерiвнiсть.
- •Тема 21. Медицина та здоров'я
- •1. Соцiологiчнi аспекти здоров`я та хвороб
- •Усі процеси відтворення елементів суспільства
- •2. Теорiї медичної соцiологiї
- •2.1. Функцiоналiстський підхід.
- •2.2. Конфлiкцiонiстський підхід.
- •2.3. Iнтеракцiонiстська теорiя.
- •Тема 22. Демопроцеси
- •1. Загальна характеристика демопроцесів
- •2. Динаміка населення.
- •Зкс в Українi _________________________________
- •Тема 23. Колективна поведiнка та соцiальнi рухи
- •1. Поняття колективної поведiнки.
- •2. Диспергована соціальна поведінка.
- •3. Конвергентна соцiальна поведiнка: натовп (юрба)
- •4. Передумови колективної поведiнки
- •6. Теорiя зараження (contagion theory)
- •6. Теорiя конвергенцiї (convergence theory).
- •7. Теорiя надзвичайних (аварійних) норм (emergent-norm theory).
- •8. Соціальні рухи.
- •Тема 24. Соцiальнi змiни
- •1. Типи суспiльств
- •Аграрні суспiльства (agrarian societies)
- •Iндустрiальнi суспiльства (industrial societies)
- •Джерела соціальних змін
2. Теорiї медичної соцiологiї
2.1. Функцiоналiстський підхід.
Функцiоналiсти пiдкреслюють, що здоров`я є необхiдним фактором для виживання людства i органiзацiї соцiального життя. Якщо суспiльство функцiонує нормально, то повинен бути достатнiй приток продуктивних членiв суспiльства для виконання життєво-важливих функцiй. Якщо ж багато захворювань, то крiм того, що хворi не виконують свої функцiї, iншi органiзацiї та люди, устаткування, грошi вiдволiкаються на компенсацiю захворювань. Тому багато суспiльств має такий соцiальний iнститут як медицину. Вiн виконун 4 функцiї:
Лiкування хворих
Профiлактiка захворювань (програми пiдтримки здоров`я, вакцiнацiя, освiта, перiдичний контроль тощо)
Дослiдження для профiлактики та лiкування
Соцiальний контроль, що визначає певну поведiнку як нормальну чи здорову, а iнші - як поведiнки з вiдхиленнями чи нездорові.
Talcott Parsons (1951) з функцiоналiстської точки зору описував роль хворого - комплекс кульутрних очiкувань (експектацiй), що визначає, яка поведiнка є нормальною i яка ненормальною для людей хворих або тих, хто має проблеми iз здоров`ям. Як i iншi функцiоналiсти Парсонс вважає, що хвороби мають бути соцiально контрольованi, бо iнакше заважатимуть нормальному функцiонуванню суспiльства. Вiн стверджує, що один iз шляяхiв, яким суспiльство може подолати негативний ефект проблем, пов`язаних iз здоров'ям - це iнституалізувати захворювання таким чином, щоб кожне захворювання виступало як роль з певними характеристиками:
- хворi звiльняються вiд своїх звичайних соцiальних ролей та вiдповiдальностi. Iм нема бiльше необхiдностi вiдвiдувати школу та ходити на роботу i iншi люди не повиннi примушувати їх робити це;
- вiд хворих не чекають, щоб вони вiдповiдали за свiй стан. Хвороба залежить вiд фiзичних причин i вони не несуть за це моральної вiдповiдальностi.
- хворi повиннi намагатись видужати i не дуже насолоджуватись життям, бо хвороба це небажаний стан i вони зобов`язанi шукати допомоги у медичних працiвникiв - хворi мають спiвпрацювати з лiкарями i слiдувати їхнiм iнструкцiям.
Роль хворого має багато спiльного з девiантною поведiнкою. Нас звiльняють вiд нашої звичайної вiдповiдальностi, але тiльки до тих пiр, поки ми докладаємо зусилля для видужання. Якщо iншi люди вирiшують, що ми хворiємо з своєї власної провини, або не намагаємось видужати, вони скорiш за все визначать нашу поведiнку як девiантну (тобто з вiдхиленнями) - а нас самих `поганими` бiльше нiж хворими (симулянти та дезертири). Але буває i навпаки. Поколiння чи бiля того назад американцi вважали алкоголiзм результатом морального падiння, сьогоднi вони все частіше усвiдомлюють, що це захворювання, пов`язане з хiмiчною залежнiстю органiзму.
2.2. Конфлiкцiонiстський підхід.
Ясно, що люди уiх суспiльств вiддають перевагу здоров`ю перед хворобою. I все ж деякi люди досягають кращого стану здоров`я, бо вони вони мають доступ до ресурсiв, що сприяють доброму здоров`ю або видужанню, якщо вони захворiють. Ця нерiвнiсть вбудована в стратифiкацiйну систему.
Конфлiкцiонiсти вважають, що багато провiдних американських медичних закладiв - лiкарi, лiкарнi, ясла, фармацевтичнi фiрми, страховi компанiї - бiльш чутливi до власного збагачення, нiж до iнтересiв своїх пацiєнтiв. Останнiм часом США - це єдине iндустрiальне суспільство (крiм ПАР), яка не вважає, що кожний громадянин має право одержувати безкоштовне медичне обслуговування, якщо вiн серйозно хворий
Два напрямки розвитку медицини особливо хвилюють.
Перший: багато лiкарень та корпорацiй платять лiкарям у залежностi вiд того, скiльки грошей вони заощадили на лiкуваннi хворих. Тобто лiкарi застосовують чи не застосовують той чи iнший вид лiкування у зележностi вiд того чи це вигiдно їм, а не вiд стану хворого. Друге. Збiльшується кiлькiсть докторiв, щоь таємно володiють платними дiагностичними лабораторiями, радiологiчними клiнiками, корпорацiями лiкування на дому, клiнiками для похудання та лiкування вiд наркоманiї, куди вони рекомендують звертатися своїм пацiєнтам.
Деякi данi свiдчать також, що платнi лiкарнi нехтують стажуванням студентiв та проведенням наукових дослiджень, бо всередьному це збiльшує витрати медичних закладiв на 33 вiдсотки.