- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
- •Тема 14. Вiк, старiння та "вікизм"
- •1. Соціальний вік.
- •2. Соцiальна структура та соцiальний годинник.
- •3. Соцiальне значення вiкових когорт (cohorts).
- •4. Теоретичнi концепцiї вiкової стратифiкацiї.
- •5. Основнi стадiї життєвого циклу.
- •6. Iнституцiональний "вікизм".
- •Тема 15. Гендер, стать та гендерна стратифікація
- •1. Статевi ролi та культура.
- •2. Статевi ролi та бiологiя.
- •3. Набуття статевих iдентичностей.
- •5. Теоретичнi концепцiї статевої стратифiкацiї.
- •6. Соцiальна нерiвнiсть статей.
- •Тема 16. Сексуальнiсть, шлюб та сiм`я
- •1.Природа людської сексуальності.
- •2. Культуральнi унiверсалiї сексуальної практики.
- •3. Гетеросексуальна поведiнка.
- •5. Теорiї сiм'ї.
- •Iнтеракцiонiстськi теорiї. (The Interactionist Perspective)
- •6. Поширенi види сiм'I та альтернативнi життєвi стилi.
- •Тема 17. Релiгiя
- •1. Витоки релiгiї
- •2. Рiзноманiтнiсть релiгiйної поведiнки
- •3.Релiгiйнi органiзацiї
- •Типи релiгiйних органiзацiй
- •4. Теорiї релiгiї (Perspectives on Religion)
- •Функцiоналiстська теорiя
- •Релiгiя в Українi
- •Тема 18. Економiчна система, праця, вiльний час
- •Тема 19. Полiтична система
- •1. Влада, типи I види.
- •3. Соціальна основа держави.
- •4. Порiвняння полiтичних держав.
- •5. Свобода та рiвнiсть. Liberty and Equality.
- •6. Теорii держави.
- •Тема 20. Освіта
- •1. Освiта як соцiальна iнституцiя.
- •2. Функцiоналiстськi теорii освiти.
- •1. Упорядкована соцiалiзацiя.
- •2. Соцiальна iнтеграцiя.
- •3. Вiдсiв I добiр . (соцiальна селекцiя).
- •4. Iнновацiя.
- •5. Латентнi функцiї.
- •3. Конфлiкцiонiстськi теорii освiти.
- •1. Вiдтворення соцiальних вiдносин виробництва.
- •2. Схована програма . (hidden carriculum)
- •3. Механiзми контролю
- •4. Продуктивний капiтал
- •5. Кридентиалiзм . (credentialism).
- •4. Освiта та соцiальна нерiвнiсть.
- •Тема 21. Медицина та здоров'я
- •1. Соцiологiчнi аспекти здоров`я та хвороб
- •Усі процеси відтворення елементів суспільства
- •2. Теорiї медичної соцiологiї
- •2.1. Функцiоналiстський підхід.
- •2.2. Конфлiкцiонiстський підхід.
- •2.3. Iнтеракцiонiстська теорiя.
- •Тема 22. Демопроцеси
- •1. Загальна характеристика демопроцесів
- •2. Динаміка населення.
- •Зкс в Українi _________________________________
- •Тема 23. Колективна поведiнка та соцiальнi рухи
- •1. Поняття колективної поведiнки.
- •2. Диспергована соціальна поведінка.
- •3. Конвергентна соцiальна поведiнка: натовп (юрба)
- •4. Передумови колективної поведiнки
- •6. Теорiя зараження (contagion theory)
- •6. Теорiя конвергенцiї (convergence theory).
- •7. Теорiя надзвичайних (аварійних) норм (emergent-norm theory).
- •8. Соціальні рухи.
- •Тема 24. Соцiальнi змiни
- •1. Типи суспiльств
- •Аграрні суспiльства (agrarian societies)
- •Iндустрiальнi суспiльства (industrial societies)
- •Джерела соціальних змін
5. Латентнi функцiї.
Освiтня система виконує також чимало таких функцiй, які соціологі називають латентними, тобто які виконуються неусвідомлено або ненавмисно.
По-перше, освітні заклади виконують функцiю "догляду за дiтьми", дозволяючи дорослим звільнятися на перший час від цієї функції і мати можливість працювати не вдома.
Зі зростанням у США кiлькостi сiмей, де працюють i батько i мати зростають вимоги, щоб дiти починали навчатися в школi з 4-х рокiв i щоб був органiзований догляд за дiтьми в школах до i пiсля урокiв).
По-друге, коледжи і, до деякої міри, школи виконують функцію так званого "шлюбного ринку", надаючи приблизно однакового походження можливiсть спілкуватися і обирати один одного як потенційних шлюбних партнерів.
По-третє, в них дiти навчаються налогджувати контакти один з одним, дружити брати участь в колективних справах, вирішувати міжособистісні та внутрішньо групові конфлікти.
Четверте. Роздiлення учнiв за вiком в шкiльному середовищi сприяє створенню молодiжних субкультур.
П"яте - обов"язкова середня освiта утримує пiдлiткiв вiд конкуренції з дорослими за робочi мiсця.
І, нарешті, шосте, - на додаток до учбової програми, школи прищеплюють навички пунктуальності, слухняності та покорі легальній владі - ци навички готують молодь до праці на фабриках та в офісах.
3. Конфлiкцiонiстськi теорii освiти.
Конфлiктцiонiсти виходять з того, що освiтнi iнститути репродукують та легітимізують iснуючий суспільний лад. Цим вони слугують одним соціальним групам за рахунок iнших. Функціоналісти фактично не враховують цю обставину, - тобто залученність освіти до соціального конфлікту.
Дебати щодо освітньої політики рідко є просто технічними.
Найчастіше дебатується те, чиїм цінностям навчатимуть молодь, чиї діти отримуватимуть певні пільги (шкільний автобус, напр.), чия мова застосуватиметься у навчальнні, чиї сини та дочки одерживатимуть найкращу освіту.
1. Вiдтворення соцiальних вiдносин виробництва.
Як підкреслюють деякi конфлiктцiонiсти американськi школи сприяють вiдтворенню капiталiстичного устрою, прищеплюючи iдею про те, що приватна власнiсть i прибуток це справедливо i слугують процвiтанню усього суспiльства. В своїй працi "Школа i капiталiстична Америка"(1976) Samuel Bowls and Gerbert Gintis показали, що соцiальнi вiдносини на роботi повторюються у соцiальних вiдносинах в школi. Вони це назвали принципом вiдповiдностi (correspondence principle). Йдеться про те, що шкiльна авторитарна структура репродукує бюрократичну iєрархiю корпорацiй, винагороджуючи стараннiсть, покору, поступливiсть; система градацiй в школi для заохочення навчання паралельна системi оплати на роботi, що заохочує працювати. Таким чином, учбовi заклади соцiалiзуючи молодь певним чином формують робочу силу для капiталiстичної економiки. Як їхнi двiйники в промисловості, студенти, що навчаються заради прагматичної мети, страждають вiд скуки та діпресій.