5. Теорiї сiм'ї.

Оскiльки в усiх суспiльствах бачимо як iнститут сiм'ї вiдiграє одну з центральних ролей у людських спiввiдносинах, не дивно, що кожна з провiдних соцiологiчних шкiл намагається дослiдити всi аспекти шлюбу.

Функцiоналiстська теорiя.

З точки зору функцiоналiзму сiм'я має такi функцiї.

1.Вiдтворення населення.

Статевого потягу для вiдтворення популяцiї людей недостатньо тому, що iснує безлiч способiв безпечного сексу. І суспiльство - через влаштування шлюбу - заохочує людей ростити дiтей.

2. Соцiалiзацiя.

Народжуючись дiти не вiдразу вiдчувають себе членами певної культури i тому кожне нове поколiння є, так би мовити, навалою варварiв на суспiльство. Бiльшiсть дiтей достатньо податливi, пiддаються впливу i здатнi вирости в зовсiм рiзних (в певних рамках) дорослих. Важливо, що вони виростають саме в дорослих як треба суспільству. І багато в чому завдяки сім'ї, яка вiдiграє роль суттєвої ланки мiж суспiльством i індивідом. Сiм'я - це головний iнститут передавання культури.

3. Турбота, захист та емоцiйна пiдтримка.

В той час як новонароджені нижчих тварин можуть вижити незалежно від батьків вже через дні або тижні після народження, для людських дітей це не можливо. Залежність дітей від батьків робить необхідним для людини пiклуються про своє потомство до досягнення ним зрiлого вiку.

Батьки годують, одягають, дають житло. У всьому свiтi дорослi пiклуються про дiтей i iнших залежних членiв суспiльства. Бiльш того, через те що люди iстоти соцiальнi у них є потреба у багатьох емоцiональних i мiжособових стосунків з iншими людьми. Сiм'я дає можливiсть такого спiлкування. Здоровi сiмейнi взаємовiдносини дають вiдчуття любовi, захищеностi i доброзичливостi.

4. Надання статусу.

Суспiльство весь час поповнюють все новi особи, що мають зайняти вiдповiдне мiсце в його соцiальнiй структурi. Це може бути досягнуто наданням певного статусу особi на основi сiмейного членства (family membership), що соцiологи називають наданням, або приписуванням статусу. Сiм'я надає статус, який: 1) надає можливiсть зайняти певне мiсце у взаєминах рiзних людей, включаючи взаємини з батьками (батьки - дiти), siblings (брати - сестри) i родичi (тiтки, дядькi, кузени, бабусi i дiдусi) i який ) допомагає зайняти певне мiсце в "основнiй" групi, включаючи расовi, етнiчнi, релiгiознi, класовi, нацiональнi i общиннi зв'язки.

5. Регулювання сексуальної поведiнки.

Суспiльнi норми врегулювання сексуальної поведiнки у визначеннi: - хто з ким і за яких обставин може мати сексуальнi вiдносини. В жодному з вiдомих суспiльств люди не можуть вiльно виявляти своє сексуальнi почуття. Хоча 70% свiтових суспiльств дозволяють деяку сексуальну свободу, навiть в таких суспiльствах народження дитини поза шлюбом не вважається визнаною законом нормою.

Конфлікціоністські теорії.

К.Маркс і Ф.Енгельс стверджували, що розвиток капіталізму перетворював сім'ю у форму грошових відносин.

Конфлiкцiонiсти розглядають сiм'ю з точки зору нерівностей прав її членів. Одним з сучасних представників конфлікціоністів – соцiолог Randall Collins (1975) стверджує, що iсторично чоловiки завжди були "сексуальними агресорами", а жiнки - "сексуальною винагородою-призом для чоловiкiв". Вiн вбачає перевагу чоловiкiв в бiльшiй силi, розмiрах i агресивностi. Жiнки, на його думку, стають жертвами своїх малих розмiрiв i вразливостi, через те, що що народжують дiтей. Вiками жiнок розглядали як сексуальну власнiсть, що здобувають в бою; як власнiсть, яку батьки дівчат використовували як предмет торгiвлi i розглядали як майбутню власнiсть їхніх чоловiків. Згiдно Коллiнзу, чоловiки органiзували суспiльство таким чином, щоб жiнки були iхньою сексуальною власнiстю. Незайманiсть дiвчини була капiталом ii батька, а ii сексуальнiсть - капiталом ii чоловiка. Згвалтування часто розглядалося як злочин не проти жiнки, а проти її чоловіка або батька.