5. Теоретичнi концепцiї статевої стратифiкацiї.

а) Функцiоналiстський пiдхiд.

Функцiоналiсти виходять з того, що подiл працi спочатку виник мiж чоловiками та жiнками через роль жiнок у процесах вiдтворення. Через той факт, що жiнки часто були або вагiтними або годуючими дiтей своїм молоком, доiндустрiальнi суспiльства надали їм хатнi та виховнi завдання. Навпаки, через бiльший розмiр та бiльшу мускульну силу, чоловiки отримали полювальнi та захиснi завдання.

Функцiоналiсти вважають, що статевий подiл працi сприяв виживанню роду i тому зберiгся.

Американськi соцiологи Толкот Парсонс та Роберт Бейлiс (Talcott Parsons & Robert Bales) розробили принципи дослiдження малої групи з функцiоналiстських позицiй. Вони доводили, що для ефективного функцiонування малої групи суттєво важливим є наявнiсть двох типiв лiдерiв. Iнструментальнi лiдери .(спецiалiсти у ров'язаннi завдань) спрямовують свою увагу безпосередньо на оцiнювання проблеми та на органiзацiю дiяльностi, спрямованої на її розв'язання. Експресивнi лiдери .(спецiалiсти у соцiальних емоцiях) зосереджуються на подоланнi мiжособистисних проблем у групi, на зняттi напруження та на сприяннi солiдарностi.

Парсонс i Бейлiс вважали, що сiм'ї також органiзуються за принципом подiлу iнструментальних та експресивних функцiй. Чоловiки спецiалiзуються в iнструментальних проблемах (в основному це ролi, що пов'язанi зi здобуттям засобiв до життя), а жiнки спецiалiзуються у експресивних проблемах (у ролях, що пов'язанi з вихованням дiтей та забезпеченням домашнього комфорту).

б) Конфлiкцiонiстський пiдхiд.

Конфлiкцiонiсти вiдхиляють аргументи функцiоналiстiв, якi захищають рацiональнiсть чоловiчого панування. Вони стверджують, що статевий подiл працi є соцiальним засобом, що застосовується чоловiками для забезпечення собi привiлеїв, престижу та влади у вiдносинах iз жiнками. Вiдправляючи жiнок у домашнє господарство, чоловiки мають можливiсть вiдмовляти їм у тих ресурсах, якi необхiднi для успiшної дiяльностi у великому свiтi.

Деякi конфлiкцiонiсти доводять, що мотивацiя до статевої стратифiкацiї виникає з економiчного iнтересу до експлуатацiї жiночої працi. Захищають право сексуального доступу подiбно до того, як пануючi соцiальнi класи привласнюють право використання економiчної пiдрахунки, щодо вартостi послуг, якi надає чоловiку дружина - домашня господарка (тiльки люди високої квалiфiкацiї можуть заробити не менше, нiж необхiдно витратити на цi послуги за ринковими цiнами). Iншi вважають, що статева стратифiкацiя виникає з прагнення чоловiкiв до сексуального задоволення. З їх точки зору чоловiки привласнюють та захищають право сексуального доступу подiбно до того, як пануючi соцiальнi класи привласнюють права використання економiчної власностi. Деякi конфлiкцiонiсти вважають, що жiнки привласнюються не стiльки для сексуального задоволення, скiльки для продовження потомства, особливо для продукування синiв-спадкоємцiв та дочок, якi можуть бути використанi як засiб обмiну для укрiплення полiтичних та економiчних аль'янсiв з iншими родинами.

Частина соцiологiв-конфлiкцiонiстiв звертає увагу на вiдношення мiж соцiальною владою, свободою, що користуються жiнки, та тою мiрою, якою вони впливають на виробництво та контроль за економiчними ресурсами. У суспiльствах мисливцiв та збирачiв, а також у суспiльствах садової культури, де жiнки вносили бiльший внесок у виробництво засобiв iснування i де вони мали бiльше можливостей брати участь у розподiлi та обмiнi товарiв та послуг, там вони найчастiше мали i бiльше влади. Наприклад, серед племен садової культури Бемба у Замбiї жiнки вiдiграють суттєву роль у вирощуваннi врожаю, у збираннi та розподiлi їжi. В цих племенах влада, привiлеї та умови для iндивiдуальної самостiйностi вiдносно збалансованi мiж чоловiками та жiнками. I навпаки, серед ескiмосiв Аляски, де внесок жiнок у забезпечення родин їжою порiвняно невеликий, жiнки залежать вiд чоловiкiв в отриманнi усiх основних ресурсiв.

Крiм того, у тих родових групах та шлюбних союзах, що побудованi за материнською лiнiєю, жiнки мають дещо вищий статус. Наприклад, серед iрокезiв жiнки мали значний авторитет у хатньому господарствi та поза ним. Пов'язанi родинними зв'язками, жiнки жили у довгих будинках разом з чоловiками, що належали до iнших родових груп. У цих будинках жiнки могли наполягати, щоб небажаний чоловiк пiшов геть, i вони контролювали розподiл їжи, яку виробляли.

Але якщо оглянути ситуацiю у свiтi в цiлому, то ми знайдемо таку рiзноманiтнiсть економiчних форм, що важко встановити який-небудь певний зв'язок мiж тим внеском, що дають жiнки у створеннi засобiв iснування, з одного боку, i їх загальним статусом, з iншого боку.