2. Динаміка населення.

Збільшення або зменшення чисельності населення в конкретному суспільстві визначається трьома процесами: народжуваністю, смертністю та міграцією (більше в"їжджають у країну, чи більше виїджають з неї).

а) Народжуваність.

Загальний коефіціент народжуваності (ЗКН) (birth rate) підраховуються як кількість народжених за рік на 1000 душ населення:

N

n= --- * 1000;

Т*Р

де Т - час у роках; Р - чисельність населення на середину періоду часу Т (середньорічне населення); N - чисельність народжених дітей за період Т.

Загальний коефіціент народжувансті (ЗКН) звичайно позначається у проміле (%о).

Світ в цілому у 1975-80 роках характеризувався ЗКН=29%. При цьому в iндустрiально розвинутих країнах ЗКН = 16%о, а в країнах, що розвиваються ЗКН=34%о. В Україні в ці роки ЗКН=14.8%_.о.

Для порівняння:

Рік 1959¦1969¦1979¦1989¦1993¦

ЗКН%о 20,9¦15,2¦14,8¦13,3¦_210,7_0¦

На додаток до загального коефіціенту народжувансті розраховуються також спецiальнi коефiцiенти народжуваностi для певних категорiй населення. Наприклад, це можуть бути коефiцiенти народжуваностi серед американцiв африканського походження, або серед французькомовного населення Канади.

Загальний коефіцієнт народжувансті тiсно пов`язаний з спецiальним коефiцiентом народжуваностi (СКН) F (fertility)

N

F = ---- *1000

T*W

вiдношення чисельностi народжених (N) до чисельностi жiнок у репродуктивному вiцi, звичайно вiд 15 до 49 рокiв, або - у країнах з низьким рiвнем народжуваностi (n < 16%) - вiд 15 до 44 рокiв (W); Т - тривалiсть перiоду (у роках).

Спеціальний коефіціент народжуваності зв`язан з загальним коефіціентом народжувансті простим спiввiдношенням:

F= n/k,

де k - частка жiнок репродуктивного вiку у всьому населеннi.

Вiд середньої продуктивностi (fertility) демографи вiдрiзняють середню плодовитiсть (fecundity) - потенцiйну кiлькiсть дiтей, яку могла б народити жiнка протягом репродуктивного вiку. Проведенi розрахунки показують, що фiзично нормальна жiнка протягом репродуктивного перiоду могла б народити вiд 25 до 50 дiтей. На практицi актуальна середня продуктивнiсть жiнок в жодному суспiльствi не досягає цього рiвня плодовитостi i через стан здоров`я i через низку економiчних, соцiальних та культуральних фiкторiв.

б) Смертнiсть - це процес вимирання населення, один з двох основних процесiв його вiдтворення. Найважливiшим показником рiвня смертностi є загальний коефiцiент смертностi, який складає собою вiдношення загальної чисельностi померлих (М) протягом деякого перiоду (Т) до середньої чисельностi населення (Р) у цей перiод:

M

m= --- *1000, %o,

T*P

де Т - тривалiсть перiоду у роках

Зкс в Українi _________________________________

Роки 1959 1970 1979 1989 1993

______________________________

ЗКС,% 7.5 8.8 11.1 11.6 14.2

______________________________

З рiвнем смертностi зв`язана очiкувана тривалiсть життя (ОТЖ).

Пiд середньою очикуваною тривалiстю життя розумiється кiлькiсть рокiв, яку в середньому має прожити новонароджений, якщо припустити, що протягом всього життя його поколiння, при переходi з одного вiку в iншiй, смертнiсть у цьому поколiннi буде дорiвнювати сучасному рiвню смертностi у вiдповiдних вiкових групах.

Для народжених у 1992-93 рр_. в Українi середня ОТЖ складає для чоловiкiв __63.5_. роки, а для жiнок -__73.7_. роки (для порiвняння- у США у 1985 роцi ОТЖ для чол. - 71 рiк, а для жiн. - 78 рокiв).

Для чоловiкiв у мiстах Україні ОТЖ = __64_..0, в селi - __62_..3 роки.

Для жiнок, вiдповiдно, 73,7 та 73,4. I сьогоднi на 100 чоловiкiв припадає 115 жiнок, або на 100 жiнок 87 чоловiкiв. Але у вiцi з 20 до 24 рокiв спiввiдношення протилежне: на 100 юнакiв - тiльки 97 дiвчат або на 100 дiвчат 103 юнака.

Чому жiнки живуть довше чоловiкiв?

= через рiзну генетичну спадковiсть (жiночий гормон естроген зменшує iмовiрнiсть серцево-судинних захворювань)

= та через рiзнi стилi життя ( переважна зайнятiсть чоловiкiв з найнебезпечнiших для життя професiях мiлiтарних, гiрняцьких)

= через бiльшу схильнiсть чоловіків до алкоголю i наркотикiв, на що впливає або фiзiологiя, або специфiка соцiалiзацiї (дискутується).

в) Мiграцiя - рух населення мiж рiзними географiчними регiонами.

Мiграцiя є наслiдком дiї факторiв двох типiв: виштовхуючих (push factors) та притягуючих (pull factors). Першi - тi, що спонукають людей полишати своє мiсце мешкання. Другi - тi, що приваблюють людей в iнших мiсцях можливого мешкання.

Розрiзняють мiграцiю мiжнародну - мiж рiзними суспiльствами та внутрiшню - - - регiонами того самого суспiльства.

Найзагальнiший кiлькiсний показник мiграцiї - сальдо мiграцiї - рiзниця мiж рiчною чисельнiстю iмiгрантiв (що в`їхали) та емiгрантiв (що виїхали).

Але цей показник не дозволяє порiвнювати питому вагу мiграцiї у русi населення рiзних країн або регiонiв однiєї країни. З цiєю метою рахують коефiцiент мiграцiї (КМ):

M

К = --- * 1000 (%o)

P*T

М - чисельнiсть мiгрантiв, Р - середня чисельнiсть населення.

Сальдо мiграцiї для України у 1993 роцi

Sm=+ __49.6 тис._. (iмiгрантiв - 356.6 тис, емiгрантiв - 307.0 тис)

К=0.95%

в тому числi з нових незалежних країн : Sm = 322.9 - 245.6 = -77.3;