- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
- •Тема 14. Вiк, старiння та "вікизм"
- •1. Соціальний вік.
- •2. Соцiальна структура та соцiальний годинник.
- •3. Соцiальне значення вiкових когорт (cohorts).
- •4. Теоретичнi концепцiї вiкової стратифiкацiї.
- •5. Основнi стадiї життєвого циклу.
- •6. Iнституцiональний "вікизм".
- •Тема 15. Гендер, стать та гендерна стратифікація
- •1. Статевi ролi та культура.
- •2. Статевi ролi та бiологiя.
- •3. Набуття статевих iдентичностей.
- •5. Теоретичнi концепцiї статевої стратифiкацiї.
- •6. Соцiальна нерiвнiсть статей.
- •Тема 16. Сексуальнiсть, шлюб та сiм`я
- •1.Природа людської сексуальності.
- •2. Культуральнi унiверсалiї сексуальної практики.
- •3. Гетеросексуальна поведiнка.
- •5. Теорiї сiм'ї.
- •Iнтеракцiонiстськi теорiї. (The Interactionist Perspective)
- •6. Поширенi види сiм'I та альтернативнi життєвi стилi.
- •Тема 17. Релiгiя
- •1. Витоки релiгiї
- •2. Рiзноманiтнiсть релiгiйної поведiнки
- •3.Релiгiйнi органiзацiї
- •Типи релiгiйних органiзацiй
- •4. Теорiї релiгiї (Perspectives on Religion)
- •Функцiоналiстська теорiя
- •Релiгiя в Українi
- •Тема 18. Економiчна система, праця, вiльний час
- •Тема 19. Полiтична система
- •1. Влада, типи I види.
- •3. Соціальна основа держави.
- •4. Порiвняння полiтичних держав.
- •5. Свобода та рiвнiсть. Liberty and Equality.
- •6. Теорii держави.
- •Тема 20. Освіта
- •1. Освiта як соцiальна iнституцiя.
- •2. Функцiоналiстськi теорii освiти.
- •1. Упорядкована соцiалiзацiя.
- •2. Соцiальна iнтеграцiя.
- •3. Вiдсiв I добiр . (соцiальна селекцiя).
- •4. Iнновацiя.
- •5. Латентнi функцiї.
- •3. Конфлiкцiонiстськi теорii освiти.
- •1. Вiдтворення соцiальних вiдносин виробництва.
- •2. Схована програма . (hidden carriculum)
- •3. Механiзми контролю
- •4. Продуктивний капiтал
- •5. Кридентиалiзм . (credentialism).
- •4. Освiта та соцiальна нерiвнiсть.
- •Тема 21. Медицина та здоров'я
- •1. Соцiологiчнi аспекти здоров`я та хвороб
- •Усі процеси відтворення елементів суспільства
- •2. Теорiї медичної соцiологiї
- •2.1. Функцiоналiстський підхід.
- •2.2. Конфлiкцiонiстський підхід.
- •2.3. Iнтеракцiонiстська теорiя.
- •Тема 22. Демопроцеси
- •1. Загальна характеристика демопроцесів
- •2. Динаміка населення.
- •Зкс в Українi _________________________________
- •Тема 23. Колективна поведiнка та соцiальнi рухи
- •1. Поняття колективної поведiнки.
- •2. Диспергована соціальна поведінка.
- •3. Конвергентна соцiальна поведiнка: натовп (юрба)
- •4. Передумови колективної поведiнки
- •6. Теорiя зараження (contagion theory)
- •6. Теорiя конвергенцiї (convergence theory).
- •7. Теорiя надзвичайних (аварійних) норм (emergent-norm theory).
- •8. Соціальні рухи.
- •Тема 24. Соцiальнi змiни
- •1. Типи суспiльств
- •Аграрні суспiльства (agrarian societies)
- •Iндустрiальнi суспiльства (industrial societies)
- •Джерела соціальних змін
Аграрні суспiльства (agrarian societies)
Аграрнi суспiльства - це суспільства, чиї виживання, головним чином, залежить вiд вирощуваання врожаю iз застосуванням плуга й робочої скотини. Використання плуга значно пiдвищило продуктивнiсть землi; з його допомогою стало можливим вносити в землю глибше, нiж сягають коренi рослин, добрива; а також переорювати бур`яни, що при цьому також стають добривом. Одна й та ж сама дiлянка землi за цією технологією може оброблятись майже постiйно, тому стають можливими постiйнi поселення. Застосування робочої скотини, що тягне плуг, робить одного робітника набагато бiльш продуктивним, нiж кiлька садівників. В результатi великi поля замiняють на маленькi дiлянки, загальний вихiд продукцiї значно збiльшується i з`являється можливiсть для більшого додаткового продукту .
Розмiри аграрних суспiльств набагато бiльшi, нiж садiвничих: вони сягають кiлькох мiльйонiв людей. Певна частина населення може не працювати на землi, а натомiсть, виконувати інші виробничі ролі, які потребують значної квалiфiкацiї, як наприклад, коваль чи перукар. Але така кваліфікована праця має достатній попит за великои концентрацiї людей. Аграрні суспiльства зробили можливим і доцільним зростання мiст, в яких жили люди, якi прямо чи опосередковано продавали свои вмiння за с/г продукцiю тих, хто залишав працювати на землi. Саме суспiльство часто складалося з кiлькох таких мiст i примiських зон, з`зднаних докупи за допомогою перiодичних демонстрацiй сили центральною владою. Полiтичнi iнституції ставали бiльш складними і влада зосереджувалася в руках однiєї особи. В аграрних суспільствах типовою стає монархічна влада. Влада монарха, звичайно, абсолютна: вiн буквально володiв життям своих пiдданих. В бiльш розвинутих аграрних суспiльствах держава розгалужувалася на окремi соцiальнi iнституції iз складними механiзмами судової та урядової бюрократiї. Що було пов`язано з майновим розшаруванням цих суспільств. Багатства в цих суспiльствах завжди розподiлялися дуже нерiвною мірою і фактично привласнювалося меншістю знатних землевласникiв, що користувалися додатковим продуктом, виробленим бiльшiстю селян. Зразком такої моделi з старий феодальний лад в Європi.
Релiгiя так само стала окремим соцiальним iнститутом, з постiйними офiцiйними особами, храмами i певним полiтичним впливом. Релiгiя аграрних суспiльств часто складалася з вiрувань в "сiм`ю" богiв, один з яких -"найвищий бог" сприймається як наймогутнiший серед iнших богiв. Це вiрування можливо, спиралися на досвiд людей щодо рiзних рiвнiв полiтичнои влади - від мiсцевих керiвникiв, до абсолютного монарха. У цих суспільствах розвивалися економiчнi iнститути; торгiвля поширилась завдяки появі грошей. Необхiднiсть облiку врожаю для збору податкiв та ведення державного господарства дала поштовх розвитку писемності (яка з`явилась у всiх, без виключення, розвинених аграрних суспiльствах (хоча не тільки в аграрних - ще у садівничих суспільствах Китаю і Мексики).
Аграрні суспiльства майже постiйно перебували в станi вiйни Це вимагало ефективної військової організації і в Аграрних суспільствах вперше виникає постійна професійна армія (Месопотамія, середина третього тис. до н.е.; декілька тис. воїнів). Потреба ефективного транспорту й комунiкацiй у великих аграрних суспiльствах вела до розвитку шляхів i флоту. Завдяки цьому ранiше iзольованi суспiльства починають спiлкуватися мiж собою. Багатство аграрних суспiльств та їх осiлий спосiб життя дозволяє вкладати додатковий прибуток в нові культурні сфери - живопис i скульптуру, громадськi будинки i пам`ятники, палаци й стадiони. Таким чином, суспiльства, чия технологія виживання базувалася на сiльському господарстві, мали набагато складнiшу соцiальну структуру та культуру, нiж будь-яке з менш розвинених типiв суспiльства. В аграрних суспільствах збiльшузться кiлькiсть статусiв i соцiальних ролей, зросла чисельність населення, розбудувалися мiста, з`являються новi соціальні iнституції вiдбувалося розмежування на соцiальнi класи, надбання культури стали бiльш рiзноманітними.